У відповідь на посилення загроз з боку Росії НАТО розгортає місію «Східний вартовий» на території країн свого східного флангу: від півночі до Чорного і Середземного морів.
Польща, тим часом, разом з країнами Балтії та підрозділами НАТО розгортає власні військові навчання, щоб перевірити ефективність координації союзницьких армій, а також готовність збройних сил до сучасного ведення бою. До навчань залучають бійців місцевої територіальної оборони.
UA.News розповідає як Польща та країни Балтії підтримують бойову готовність власних військ, зміцнюють фортифікацію та охорону кордонів і які ресурси НАТО вже зараз перекидає на захист східного флангу.
Військові навчання у Польщі та країнах Балтії
Після російського «тестування» дронами польської ППО та масштабних маневрів у Білорусі «Запад-2025» — перевірка бойової готовності збройних стала нагальною потребою для країн Східної Європи.
17 вересня на військовому полігоні в Ожиші, приблизно за 100 км. від стратегічного Сувальського коридору, Польща з країнами-союзницями почали навчання бронетанкових військ, артилерії та авіації під кодовою назвою «Залізна брама».
«Залізна брама» — частина широкомасштабних маневрів «Залізний захисник», які передбачають взаємодію сухопутних військ, авіації, військово-морського флоту, спеціальних сил та територіальних військ. У Міноборони Польщі заявили, що навчання мають оборонний характер і пройдуть на суходолі, у небі та в Балтійському морі.
У навчаннях задіяли понад 30 тис. солдатів і 600 одиниць техніки з Польщі та країн НАТО. Працюватимуть танки Abrams, самохідні гаубиці K-9, реактивні системи залпового вогню WR-40 Langusta, самохідні міномети Rak, бронетранспортери Rosomak ZSSW-30, а також протитанкові комплекси Spike та зенітні комплекси Pior. З повітря їх підтримуватимуть літаки F-35 та F-16, а також гелікоптери AH-64 Apache.
Днями ж на полігоні в Устці відбулися показові військові навчання, де вперше в Польщі відпрацювали системи Patriot. Навчання також заплановані на полігоні у Нова-Дембі.
У межах «Залізного захисника» свої навички перевірили також бійці Сил територіальної оборони. В реальних сценаріях загрози вони мали забезпечити: евакуацію шкіл у разі потенційного бомбардування; підключення лікарень до автономних джерел живлення; допомогу місцевим органами влади та аварійно-рятувальним службам.
Навчання розгорнули в Ожиші, оскільки там дислокується батальйонна бойова група НАТО, до якої входять солдати США, Великої Британії, Румунії та Хорватії. Цей контингент розмістили тут після рішення саміту НАТО у Варшаві ще у 2016 році. Відтоді такі ж підрозділи розгорнули у Литві, Латвії, Естонії, Румунії, а після російського вторгнення 2022 року — у Болгарії, Угорщині та Словаччині.
14 вересня 2025 року влада Польщі погодила ще більше розгортання військових НАТО для посилення обороноздатності в рамках загальної операції «Східний вартовий». Постанову, що дозволяє перебування військових підрозділів країн-членів Альянсу на території держави, підписав президент Польщі Кароль Навроцький. Деталі цієї резолюції залишаються засекреченими.
Балтійські держави також доєднуються до військових навчань Польщі, зміцнюють співпрацю та оперативну сумісність у рамках НАТО. Свою оборонну стратегію реалізують здебільшого у таких напрямках:
Розширення та підготовка Національної гвардії — місцевої територіальної оборони.
Зміцнення співпраці з НАТО та США. Нині в Естонії розгорнуті війська Великої Британії, в Литві — переважно війська Канади, в Латвії — з Німеччини. Для їх ефективності місцева влада будує інфраструктуру на кордонах та навколо великих міст.
Захист неба від російських дронів
Завдяки НАТО Польща за лічені дні посилила протиповітряну оборону. В рамках місії «Східний вартовий» польське небо патрулюють повітряні сили Данії, Франції та Німеччини, а також літаки Королівських ВПС з Великої Британії.
У британському уряді, зокрема, повідомили, що винищувачі Typhoon перебуватимуть на авіабазі ВПС Конінгсбі в графстві Лінкольншир. Їх також підтримуватимуть літаки-заправники Королівських ВПС Voyager.
Проте наявність сучасної натівської авіації не є однозначною відповіддю на російську загрозу. Вторгнення ворожих БпЛА до Польщі показало, що НАТО витрачає дорогі технології, зокрема літаки F-35, для перехоплення дешевих дронів, які навіть не несуть бойового заряду. Тож, Євросоюз повернувся до проєкту створення «стіни з дронів», яка б захищала східні кордони за допомогою безпілотників. Саму ідею обговорювали ще у 2024 році.
Тепер у Брюсселі закликали уряди країн-членів використовувати кошти ЄС і спільно закуповувати системи, які пройшли бойове випробування та довели свою ефективність в Україні.
За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, ЄС також створить з Києвом «альянс дронів», на фінансування якого скерують 6 млрд євро. Ці кошти мають «перетворити українську винахідливість на перевагу на полі бою та спільну індустріалізацію».
Польське Міністерство оборони вже зараз домовляється з Україною про розширення взаємодії у сфері дронових та антидронових систем. На території Польщі заплановані тренінги зі збиття дронів для українських та польських фахівців. Хоча раніше не виключали, що польські інструктори поїдуть на навчання до України.
«Східний щит» та Балтійська лінія оборони
Різні аналітичні джерела прогнозують, що через 3-5 років Росія перейде від гібридної до збройної агресії і нападе на країни Балтії. Оскільки Кремль розглядає Литву, Латвію та Естонію як одну територію, ці країни об’єднують зусилля для зміцнення оборони у разі потенційного вторгнення РФ.
Разом з Фінляндією вони розбудовують Балтійську лінію оборони: систему фортифікацій та замінованих ділянок, що мають захистити від потенційних атак з боку Росії та Білорусі. Для цього ще у березні 2025 року Литва, Латвія, Естонія та Польща оголосили про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін.
Тривають переговори про об’єднання Балтійської лінії оборони з польською системою охорони кордону «Східний щит». Цей проєкт входить до Національного плану оборони Польщі, який був ухвалений у травні 2024 року. Польща планує розвиток «Східного щита» в тісній координації з північними партнерами. Кошторис проєкту оцінюють приблизно у 10 млрд. злотих і завершити його планують до 2028 року.
Проєкт складається із чотирьох рівнів фортифікацій та перешкод, залежно від форми рельєфу, а також встановлення вздовж кордону низки базових станцій або веж, оснащених датчиками візуального та акустичного спостереження, засобами радіоелектронної розвідки. На них також встановлять засоби захищеного зв’язку, радіоелектронної боротьби та протидії дронам.
Військові експерти наголошують, що Польща та країни Балтії зможуть побудувати ефективну систему захисту своїх кордонів лише тоді, якщо така лінія оборони базуватиметься на спільних та повністю інтегрованих технологіях.
Читайте також:
Вторгнення дронів РФ у Польщу: як реагує Захід на провокацію Кремля
