В березні-2026 знову загострився давній конфлікт між Україною та Угорщиною. На цей раз він отримав новий імпульс: справа в нафтопроводі «Дружба», через який Будапешт отримував російську нафту і який виявився пошкодженим внаслідок російських же ударів.
Українська сторона заявляє, що швидко полагодити нафтопровод не вдасться, а тому «чорне золото» Угорщина отримає не раніше ніж за декілька місяців. Разом із тим Київ не пускає угорських спеціалістів оглянути пошкоджену ділянку, посилаючись на безпекові загрози. Однак при цьому пропонує сусідній країні інші маршрути транспортування.
Лідер Угорщини Віктор Орбан дуже незадоволений цією ситуацією. Він заявляє, що не вірить Україні, а ситуацію з нафтопроводом готовий «вирішити силою», щоб це не означало. Також Будапешт оголошує Києву «енергетичні ультиматуми», припинивши постачання енергоресурсів. Врешті, угорська сторона блокує виділення Україні 90 мільярдів євро від ЄС, які конче потрібні для виживання держави.
А напередодні конфлікт перейшов в нову, ще більш гостру фазу. Президент Зеленський заявив, що може дати «адресу» Орбана бійцям ЗСУ, аби ті «подзвонили» угорському прем'єру та «поговорили з ним» стосовно грошей для України. На це відреагувала без перебільшення вся Угорщина, де якраз незабаром мають пройти парламентські вибори. І влада, і опозиція об'єдналися в риториці, назвавши такі речі абсолютно неприпустимими та такими, що переходять всі межі. А зранку в п'ятницю, 6 березня, стало відомо, що силовики в Угорщині затримали та викрали українських інкасаторів з великими сумами в валюті та золоті нібито за «відмивання грошей».
Очевидно, що наразі україно-угорський конфлікт переходить в абсолютно неконтрольовану фазу. Що відбувається між країнами і які наслідки це може мати? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Нафтопровід «Дружба»: що з ним трапилося
Ситуація навколо зупинки транзиту нафти бере початок з подій 27 січня 2026 року. Тоді внаслідок масованого російського ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України було серйозно пошкоджено ділянку нафтопроводу «Дружба». Відновити роботу об'єкта в стислі терміни виявилося технічно складно через триваючі обстріли та масштаби руйнувань.
Фактично, шлях російської нафти до Угорщини виявився перекритим не з політичної волі Києва, а внаслідок агресії Москви. І логічно було би пред'являти претензії перш за все до Кремля. Хоча при цьому досить дивним є той факт, що українська сторона не допускає угорців на місце прильоту, аби оглянути пошкоджену ділянку.
Будапешт в свою чергу звинуватив Україну в неналежному утриманні інфраструктури та закликав негайно відновити транзит. Київ запропонував альтернативний варіант отримання ресурсу — наприклад, використовуючи інші гілки трубопроводів або залізничне сполучення. Проти угорці відмовилися, наполягаючи виключно на поверненні до роботи «Дружби». Це рішення створило передумови для енергетичної кризи, адже Угорщина пообіцяла припинити поставки електроенергії та енергоресурсів, а також для фінансової кризи, оскільки Будапешт заблокував виділення Україні 90-мільярдного кредиту від ЄС.
Київ vs Будапешт: весіннє загострення
Справжнє «весіннє загострення» сталося вже згодом, на початку березня. Будапешт, як і обіцяв, зупинив поставки та навіть транзит важливих для України ресурсів.
«Ми припинили поставки бензина в Україну, не будемо поставляти дизельне паливо… і також припинимо важливі для України поставки через Угорщину, допоки Київ не погодиться постачати нафту», — заявив Віктор Орбан.
Зазначимо, що левова доля озброєнь для ЗСУ йде транзитом якраз через угорську територію. Скоріше за все, прем'єр сусідньої країни мав на увазі саме це.
Згодом Орбан заявив, що Угорщина «переможе Україну силою» та змусить Київ розблокувати транзит нафти через «Дружбу». Варто зазначити, що вже 12 квітня в сусідній країні пройдуть важливі парламентські вибори, і загострення риторики пов'язано в тому числі з передвиборчим ажіотажем.
«Ми переможемо, і ми переможемо силою. У нас є політичні та фінансові інструменти, і з їхньою допомогою ми змусимо їх… знову відкрити нафтопровід «Дружба». Я не збираюся заключати ніяких пактів. Не буде жодних компромісів — тільки силою. Ми їх розгромимо! Ми прорвемо нафтову блокаду. Ми змусимо українців відновити поставки», — сказав нещодавно Орбан.
Зеленський на це відповів, що наразі відновити поставки «Дружбою» неможливо. Стосовно ж того факту, що Україна не пускає угорських спеціалістів оглянути місце ушкодження інфраструктурного об'єкту, голова держави сказав так: «Україні треба довіряти».
А далі президент зробив, м'яко кажучи, величезну політико-дипломатичну помилку. Під час одного з виступів він емоційно пригрозив дати «адресу» Віктора Орбана ЗСУ, якщо прем'єр Угорщини й надалі блокуватиме кредит для України.
«Нехай вони йому зателефонують і поспілкуються з ним своєю мовою… Ми розуміємо, що в нас немає альтернативи цим грошам. Ми розуміємо, що ці гроші заблоковані однією людиною. Тут немає жодних секретів», — сказав Зеленський.
Погроза одного лідера держави «злити» адресу або номер іншого, аби останньому телефонували невідомі озброєні люди і чинили на нього тиск таким чином — це ноу-хау світової дипломатії. Принаймні, швидко згадати щось подібне в світовій історії не вдається. Ці слова, сказані явно на емоціях, стали очевидною помилкою. Реакція угорської сторони виявилася дуже бурхливою та негативною — причому з усіх боків. Навіть з боку Єврокомісії Україні дали зрозуміти, що подібні речі є неприпустимими.
Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що «це вже переходить всі межі». Подібні погрози є абсолютно неприпустимими для жодної країни чи лідера, впевнений міністр.
«Ось це — Україна. Це українська «культура». Цією людиною (Зеленським — ред.) захоплюється Брюссель, цю країну хочуть прийняти в ЄС… Ніхто не може погрожувати Угорщині та її прем'єру. Ніхто не може нас шантажувати лише за те, що ми не готові платити ціну за війну в Україні і не хочемо через Україну платити високі ціни за енергію! Як би не погрожував Зеленський… ми не дозволимо втягнути Угорщину в війну. Для нас безпека Угорщини на першому місці, і ми… будемо триматися в стороні від війни Зеленського!» — не менш емоційно написав Сійярто у соцмережах.
Цікаво, що навіть лідер угорської опозиції Петер Мадяр, якого Україна та Європа явно хотіли б бачити в кріслі прем'єра Угорщини замість Орбана, рішуче розкритикував заяви Зеленського. Фактично Київ зробив неможливе: об'єднав угорську владу та опозицію (а між ними існує дуже жорстка конкуренція) за місяць до виборів.
«Жоден іноземний державний діяч не може погрожувати жодному угорцю. Ані прем'єру, що йде у відставку, ані майбутньому уряду… Я закликаю українського президента пояснити свої слова і… відкликати їх», — заявив лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр.
А вранці 6 березня стало відомо, що Антитерористичний центр Угорщини затримав у Будапешті дві інкасаторських автівки «Ощадбанку» та сімох його співробітників. Вони перевозили 35 мільйонів євро, 9 кілограмів золота та цінності, еквівалентні 40 мільйонам доларів.
«Ощадбанк» заявив, що перевезення відбувалося повністю в рамках закону. В МЗС України заявили, що українців «взяли в заручники», звинувативши Угорщину в «державному тероризмі та рекеті». Натомість угорська сторона стверджує, що українці нібито «відмивали гроші». У зв'язку з ситуацією МЗС закликав громадян бути обережними та не відвідувати Угорщину без крайньої необхідності.
Станом на зараз триває розслідування. Окрім цього, стало відомо, що Угорщина дала Україні три дні на відновлення нафтопроводу «Дружба».
Як видно, конфлікт переходить у неконтрольовану фазу, а страждають від нього перш за все українці: Будапешт перестав поставляти енергоносії та інші важливі транзитні товари, українців затримують в Угорщині, їм стає небезпечно там перебувати, тощо. Очевидно, що ситуація потребує негайного вирішення і деескалації, а зробити це можна виключно мовою дипломатії, а не шантажу, погроз і звинувачень з обох сторін.
Ризики і проблеми від конфлікту з Угорщиною: думки експертів
Політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко нагадує: конфлікт з Угорщиною в нас триває вже дуже давно. Але діяти тут треба прагматично, в політико-правовому полі, і в жодному разі не реагувати на Орбана емоційно, як це і було зроблено українським керівництвом.
«У відносинах з Угорщиною є дуже багато проблем, і почалося це задовго до Зеленського. Зараз же, перед виборами, Орбан свідомо накаляє ситуацію. Він свідомо піднімає ставки. Він використовує брудні політичні технології та провокує конфлікт з Україною. Хоча для цього є, мусимо визнати, і об'єктивні ситуації та причини, які він при цьому свідомо використовує. Але іноді цей політик штучно створює привід для конфлікту і підштовхує нас до таких же конфліктних дій.
Кейс із захопленням наших інкасаторів — якраз така історія. Він прагне, аби ми зробили те саме. Сенс підняття ставок — це вибори, виборча технологія. Орбан використовує Україну як образ ворога, а сам себе подає як захисника інтересів Угорщини. Для цього йому потрібно максимально посилити цей конфлікт. Я вважаю, що ми маємо діяти гнучко. Велика помилка українського керівництва в тому, що почалася емоційна полеміка на вищому рівні. Ось ця перепалка з образами — цього не потрібно. Це працює в інтересах Орбана, і він це використовує! На інтереси України це не працює. Крім хайпу та емоційного забарвлення у нас просто немає жодних зисків. Навпаки. Той факт, що навіть лідер опозиції Угорщини публічно підтримав Орбана — якраз показник того, що була зроблена велика помилка», — зазначає політолог.
На думку Фесенка, цим конфліктом не повинен займатися президент. Зеленському необхідно терміново припинити публічну полеміку з Орбаном. Цим має займатися МЗС, це суто їхня справа.
«По інкасаторах — треба діяти виключно в правовій площині. Угорщина, затримавши наших громадян, порушила безліч правил. Це протиправне захоплення. Тому юристи і дипломати знають що робити. Підключити до цього Європу, підключити наші банки. Але в жодному разі не можна дзеркально зараз щось робити: арештовувати угорських громадян чи арештовувати якісь активи. Бо саме цього і хоче Орбан, він хоче ескалації. А ми не маємо йому давати привід. Тож припиняємо емоційні реакції на Орбана і діємо суто раціонально», — резюмував Володимир Фесенко.
Політолог, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко впевнений: вся ця ситуація з Угорщиною дуже невигідна для України. Погано, коли в таких публічних перепалках бере участь президент.
«Справа навіть не в Орбані. Місяць тому президент заявляв, що проєкт миру готовий на 90%. А зараз ми бачимо, що це все нереально, все це неправда. Жодні переговори не ведуться: росіяни фактично вийшли, американці зайняті Іраном… На цьому тлі нам критично важливі ті 90 мільярдів, які має дати Європа. Президент же по своїй душевній простоті заявив, що треба, мовляв, дати адресу Орбана ЗСУ. Це не політика, це 95-й квартал. Які б у нас не були президенти, але раніше нікому навіть в голову не приходило таке заявляти: то про величезний живіт, то про передачу даних Орбана ЗСУ, аби ті з ним поговорили. В Європі таке абсолютно не прийнято — а ми ж плануємо рухатися в ЄС.
Це одна сторона проблеми. З іншої сторони виникає відчуття, що президент ніби допомагає Орбану залишитися при владі. Прем'єр Угорщини зараз розвернув величезну кампанію, що ніби він «захисник всіх угорців», він грає на націоналізмі. І президент Зеленський своїми заявами фактично допомагає Орбану підняти рейтинги. Навіть опозиція підтримала Орбана, заявивши, що не можна його так ображати. У наших дипломатів внаслідок посилення конфлікту з Угорщиною з'явилася велика проблема. Це був неправильний крок, який не посилює Україну», — вважає Віктор Небоженко.
