Засідання ОБСЄ у Північній Македонії: участь росії, бойкот від європейських країн та зустріч Блінкена з Лавровим

29 листопада у столиці Північної Македонії Скопʼє розпочалося дводенне засідання Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). І вперше за тривалий час на засідання запросили представників росії.

Через цей факт засідання бойкотували представники України, Литви, Латвії, Естонії та Польщі. Проте, більшість країн-учасниць закрили очі на те, що росія є країною-терористкою і долучилися до заходу.

Агенство UA News зібрало інформацію про перебіг засідання, участь росії та інші деталі зустрічі представників країн-членів ОБСЄ.

 

Коротко про перебіг засідання ОБСЄ

Перші зустрічі посадовців в рамках засідання Організації з безпеки та співробітництва в Європі стартували 29 листопада. Цього дня до заходу долучився Держсекретар США Ентоні Блінкен.

Американський чиновник заявив, що США поважає рішення країн, які вирішили не брати участь у засіданні за присутності голови російського МЗС, але вважає, що корисний форум для взаємодії з членами ОБСЄ.

«Ми поважаємо можливість кожної країни ухвалювати рішення про те, чи варто їм брати участь, чи ні. Ми вважаємо, що це корисний форум для взаємодії з членами ОБСЄ, і тому збираємося відвідати його. Я вважаю, що ОБСЄ є справді важливою інституцією для розв'язання політичних питань та питань із прав людини в Європі. І тому держсекретар США збирається бути там на знак солідарності північними македонцями, які мали важкий рік і виконали чудову роботу, а також щоб висловити солідарність з іншими членами ОБСЄ» 

 

Зокрема Блінкен зустрівся з президентом ОБСЄ, міністром закордонних справ Північної Македонії Буяром Османі і висловив свою підтримку. При цьому зустрічі з Лавровим так і не відбулося. Блінкен відбув із Скопʼє за декілька годин до прибуття російського міністра.

А вже 30 листопада стартувало засідання Ради міністрів ОБСЄ. 

Відкриваючи засідання чинний голова ОБСЄ Буяр Османі зазначив, що війна Росії проти України суперечить Гельсінському прикінцевому акту та іншим ключовим документам, що «лежать в основі європейської безпеки та її непохитної відданості безпеці людини».

«Війна підриває довіру, діалог і нашу здатність виконувати свої зобов'язання. Передусім, вона зруйнувала життя звичайних людей, їхнє право на вільне життя. Тремтячи від страху перед війною і воєнними обставинами, діалог і співпраця в рамках ОБСЄ були замінені діалогом розколу. Це складне тло створило унікально складне робоче середовище для нашого головування», — сказав він.



Своєю чергою президентка ПА ОБСЄ Пія Каума зазначила, що війна в Україні залишається у центрі уваги організації.

«У світі, назавжди зміненому неспровокованим вторгненням росії в Україну, наслідки агресії відлунюють по всьому нашому регіону. Жорстоке поводження з українським народом і його страждання залишаються в центрі нашої уваги. Ми не можемо заплющувати очі на ці очевидні, грубі і невиправлені порушення Гельсінського прикінцевого акта, водночас ми стикаємося з безліччю викликів в усіх куточках ОБСЄ», — сказала вона. 

Очікувалося, що в центрі уваги виступів глав зовнішньополітичних відомств країн ОБСЄ буде агресивна війна рф проти України.

Загалом, 36 країн, які брали участь у засіданні, закликали росію негайно припинити свою війну проти України та повністю і беззастережно вивести всі війська і техніку з усієї її території.

Відповідний заклик міститься у заяві Європейського Союзу, виголошеній на пленарній сесії Ради міністрів ОБСЄ.

«Ми вкотре закликаємо Росію негайно припинити свою агресивну війну проти України та повністю і беззастережно вивести всі свої війська та військову техніку з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів»

Ще однією точкою зустрічі очільників МЗС країн-учасниць стало обрання очільника ОБСЄ на 2024 рік. Очільником організації на наступний рік стала Мальта. 

Формальне затвердження мальтійського головування відбудеться у п'ятницю 1 грудня. 

«Республіка Мальта взяла на себе цю важливу відповідальність за згоди усіх держав-членів. І я впевнений, що Естонія стане відповідальним головуючим ОБСЄ і цей момент настане дуже скоро», – зазначив Буяр Османі. 

Попередньо, замість Мальти дійсно мала бути Естонія. Але і тут втрутилася росія. Спільно з білоруссю вона наклала вето на затвердження кандидатури Естонії.  

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна та голова комітету закордонних справ Рійгікогу Марко Міхкельсон у своїх коментарях підкреслили, що не можна піддаватися тиску Росії.

«Своїми діями Росія блокує роботу всієї організації, адже протягом декількох років Москва не дозволяє затверджувати бюджет організації, організовувати офіційні заходи ОБСЄ, продовжувати польові місії, а також поклала край всім польовим місіям ОБСЄ в Україні, яка стала жертвою російської агресії» 

Проте тиску, все ж, піддалися. Мальту обрали, як країну, що зберігає нейтралітет і не висловлює якихось категоричних тез стосовно війни росії проти України. Хоч і засудила вторгнення і підтримує антиросійські санкції.

 

Як на заході опинилися Лавров та Захарова?

Представників росії на засідання запросили представники МЗС Північної Македонії, яка наразі головує в ОБСЄ. Крім того, Північна Македонія дозволила проліт над своєю територією російських літаків, які перевозитимуть делегацію рф. 

Це рішення дозволяє Міноборони та МЗС Північної Македонії «ухвалювати додаткові рішення про надання дозволів на проліт і приземлення російських літаків під час тринадцятої міністерської зустрічі у Скоп’є в період з 29 листопада по 1 грудня».

Спочатку російські літаки мали пролітати через Болгарію. 27 листопада посол росії в Болгарії Елеонора Мітрофанова заявила, що нібито отримала від болгарської влади дозвіл на проліт російського літака з Лавровим. 

Проте представники Болгарії зазначили, що дозволили переліт лише очільнику російського МЗС. Ні на кого більше цей дозвіл не поширювався.

Болгарія також наголосила, що наданий дозвіл є тимчасовим і дійсний протягом 3 годин до та 72 годин після призначеної дати та часу прольоту.

Але коли стало відомо, що разом з Лавровим у Скопʼє планує летіти речниця МЗС рф Марія Захарова, дозвіл на проліт, очевидно, було скасовано. 

Як повідомило пропагандистське агентство ТАСС, літак з російськими посадовцями прямував над Туреччиною і Грецією, попри очікування, що борт летітиме через Болгарію. 

«Як стало відомо ТАСС, болгарська сторона відмовила у прольоті літака глави МЗС РФ, якщо на борту буде перебувати офіційна речниця російського дипломатичного відомства Марія Захарова»

У розпорядженні ТАСС нібито є відповідна нота офіційної Софії, де зазначено, що дозвіл на проліт російської делегації «не стосується директора департаменту інформації та друку МЗС Росії Марії Захарової, яка фігурує у санкційному списку».

Проте, в питанні участі росії у засіданні хвилює не те, як і хто прилетів до Скопʼє. Дивує більше нелогічність ОБСЄ. Адже у липні Парламентська Асамблея організації визнала росію державою-спонсором тероризму.

Тому доволі цікаво, як працюється представникам МЗС країн-учасниць спільно з міністром закордонних справ країни-терористки (на їх власне ж переконання).

 

Бойкот засідання та підтримка окупантів: яка позиція у представників країн-учасниць?

28 листопада стало відомо, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба бойкотуватиме міністерське засідання ОБСЄ у Скоп'є. Причиною стала участь у ньому очільника МЗС росії Сергія Лаврова.

Як повідомив речник МЗС України Олег Ніколенко, українська сторона високо цінує зусилля Північної Македонії як головуючої у 2023 році держави та вдячна владі країни за увагу до питання протидії російській агресії проти України.



При цьому, у відомстві нагадали, що Кремль незаконно затримав трьох українців-представників ОБСЄ, які перебувають у в'язницях вже понад 500 днів.

«У таких умовах присутність російської делегації на міністерському засіданні на рівні міністра вперше після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну лише посилюватиме кризу, в яку росія загнала ОБСЄ», – наголосив Ніколенко.

Того ж дня спільну заяву зробили міністри закордонних справ країн Балтії – Латвії, Литви та Естонії. У спільній заяві глави МЗС зазначили, що місце Лаврова – на спецтрибуналі, а не за столом ОБСЄ. Також міністри підкреслили, що рф повинна зупинити агресію, вивести свої війська з окупованих територій і компенсувати всі руйнування.

29 листопада міністр закордонних справ Польщі Шимон Шинковський заявив, що Польща бойкотуватиме засідання ОБСЄ у Скоп'є через участь Лаврова.

За його словами, для МЗС Польщі «неприйнятно», що Лавров долучиться до зустрічі, спрямованій на розвиток миру та безпеки в Європі. Також політик згадав, що Кремль часто шкодив ОБСЄ своїми діями, тому цей фактор також варто враховувати.

Проігнорував засідання ОБСЄ і високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Попри заяви політика, що він не бойкотуватиме захід за участі Лаврова.

Замість Борреля від імені Євросоюзу на засіданні виступала заступниця голови делегації ЄС при ОБСЄ Раса Остарускайте.

При цьому ні Остарускайте, ні сам Боррель ніяк не прокоментували неучасть останнього у засіданні. Про причини лишається лише здогадуватися.

Але є і ті, хто схвально висловлювався про участь росії в засіданні ОБСЄ. Зокрема, міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг привітав рішення запросити Лаврова у Скоп’є.

«Як Захід, ми не повинні боятися сідати за стіл переговорів з росіянами. Я вважаю, що тенденція занурюватися у власні ехо-камери в зовнішній політиці небезпечна для життя» 

Авторка: Даша Шерстюк