У США розкрито черговий, наймасштабніший на сьогоднішній момент, масив документів, пов’язаних із гучною справою фінансиста Джеффрі Епштейна. Мін’юст оприлюднив тисячі сторінок різного роду матеріалів, що містять десятки тисяч згадок імен відомих осіб з усього світу.
У списках фігурантів — президент США Дональд Трамп, колишній президент Америки Білл Клінтон, мільярдери Ілон Маск, Білл Гейтс та Говард Лютнік, британський принц Ендрю, королівська сім'я Норвегії, а також багато інших політиків, голів держав, міністрів, зірок і знаменитостей.
З’являються в документах і знайомі вітчизняному оку мотиви. Зокрема, там є згадки про Росію, ФСБ, Путіна, про українські модельні агенції, про колишнього президента України Леоніда Кучму та навіть про російського політика Володимира Жириновського і чинного голову Кривого Рогу Олександра Вілкула.
Для західних ЗМІ ця публікація даних стала сенсацією номер один. Оскільки документів дуже багато, журналісти досі вивчають їх, щоразу публікуючи щось нове і цікаве. Це вже розпалило нову хвилю бурхливих суспільних дебатів, розслідувань та конспірологічних теорій. Останні зводяться до простої, але жахливої тези: нібито ледь не вся світова еліта — і особливо політична верхівка США — була залучена до педофільської мережі, а Епштейн виступав головним організатором та постачальником «товару». Загадкова смерть самого Епштейна у в’язниці в серпні 2019 року лише посилила підозри в приховуванні правди найвищими колами.
В Україні ж ця гучна історична справа привертає досить мало уваги, хоча в ній є прямі відсилання до нашої країни та регіону загалом. То хто ж такий був Джеффрі Епштейн, що собою являють його «файли» і до чого тут ФСБ, світова еліта та Україна? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук розбирався в питанні.
«Геній, мільйонер, плейбой, філантроп»: хто такий Джеффрі Епштейн
Джеффрі Епштейн був успішним американським фінансистом, який заробив свої сотні мільйонів доларів на Волл-стріт. Втім, справжнє джерело його багатства завжди було об’єктом пильних розглядів, в тому числі й з боку правоохоронців. Адже зрештою він прославився не своїми фінансовими і кар'єрними успіхами, а надзвичайно широким колом знайомств у світі політики, великого бізнесу, науки та шоубізу.
Його прийоми та вечірки відвідували найвпливовіші люди планети. Проте за блискучим фасадом американської мрії, як це часто буває, ховалася зловісна таємниця.
Перші серйозні звинувачення проти Епштейна пролунали ще в 2005 році, коли батьки однієї дівчини повідомили поліції Флориди, що їхню неповнолітню доньку звабили та спонукали до заняття проституцією в будинку Епштейна. Розслідування — яке тоді велося напрочуд неохоче — виявило цілу схему. Суть її була доволі простою.
Так, Епштейн наймав дівчат-підлітків (найчастіше через свою помічницю Гіслейн Максвелл, яка зараз сидить в тюрмі), часто з неблагополучних родин, обіцяючи їм гроші за масаж, а потім змушуючи до сексуальних дій з ним та його знайомими. Безпосереднього фізичного насильства над жертвами, судячи за все, не здійснювали. В хід, утім, йшли умовляння, гроші та психологічні маніпуляції, а подекуди навіть залякування і шантаж, що також є формою насилля.
У 2008 році прокурорам вдалося домогтися визнання провини Епштейна з боку суду. Фінансиста офіційно зареєстрували як сексуального злочинця. Однак завдяки команді найдорожчих в США адвокатів та, як вважається, політичному тиску через мережу своїх знайомих у вищих ешелонах влади, Джеффрі уник серйозного покарання. Замість десятків років ув’язнення Епштейн отримав всього 13 місяців у місцевій тюрмі, причому відбував термін у таких умовах, що про справжнє покарання тут не йдеться. Так, Епштейн фактично лише ночував по місцю ув'язнення, натомість маючи можливість спокійно працювати у своєму офісі майже щодня.
На якийсь час усе вляглося, і скандальний фінансист продовжив жити і розважатися так, як він звик. Однак по Епштейну продовжили працювати. Справжній скандал вибухнув у 2019 році, коли журналісти випустили нові матеріали, а федеральні прокурори висунули Джеффрі вже куди серйозніші звинувачення у створенні величезної сексуальної мережі неповнолітніх дівчат, які найчастіше обслуговували його та його друзів на власному «острові гріха».
Фінансиста заарештували. Йому загрожувало довічне ув'язнення у федеральній тюрмі. Пікантності ситуації додавав той факт, що Епштейн на суді міг дуже багато чого розповісти про своїх впливових друзів з числа американської та світової еліти.
Однак 10 серпня 2019 року 66-річний Джеффрі Едвард Епштейн був знайдений мертвим у власній тюремній камері. Офіційна версія — самогубство через повішення. Але низка дивних невідповідностей у доказах суїциду (пошкодження хребта, охорона, яка в прямому сенсі проспала його смерть, тимчасове відключення камер спостереження, тощо) породили численні теорії змови про вбивство з метою замовчування фактів. Остаточної ясності в цій історії досі немає.
Хто фігурує у нових файлах: від Трампа і Путіна до Кучми
Опубліковані документи під загальною назвою «файли Епштейна» — це здебільшого свідчення, запити, протоколи та інші матеріали цивільного позову однієї з жертв, Вірджинії Джуффре, проти співучасниці фінансиста Гіслейн Максвелл. Вони не є класичним обвинувальним актом, але містять неймовірну кількість імен людей, які, за словами свідків, відвідували приватні острови Епштейна (найвідоміший – Little St. James), його ранчо у Нью-Мексико або нью-йоркський особняк.
Серед цих прізвищ — майже вся американська політична еліта останніх десятиліть: від Білла Клінтона (згадується часто, але без деталей злочинів) до Дональда Трампа (відомо, що вони дружили, хоча президент США це заперечує, та відвідували вечірки один одного). Ілон Маск та Білл Гейтс згадуються в контексті спроб Епштейна знайти інвестиції для своїх проєктів після виходу з в’язниці. Є навіть неперевірені свідчення, що на одній з вечірок у Джеффрі Гейтс зрадив дружині та підхопив статеве захворювання, яке потім довго лікував. Особлива увага прикута до принца Ендрю, герцога Йоркського, проти якого Вірджинія Джуффре висувала прямі звинувачення у сексуальному насильстві, що врешті призвело до позбавлення його королівських звань та судових позовів.
Цікаво, що в документах є згадки про постачання дівчат (важливо — не тільки дітей чи підлітків, але й цілком собі повнолітніх моделей) не лише з США, але й з країн Східної Європи. Зокрема, у свідченнях з’являються імена колишнього президента України Леоніда Кучми або ж російського політика Володимира Жириновського.
Втім, про якісь ганебні та протиправні дії щодо дітей тут не йдеться. Мова про те, що Епштейн нібито міг обговорювати зі своїми знайомими та друзями можливість отримання дівчат з України чи Росії, використовуючи свої зв’язки. Окрім цього, відомо, що деякі модельні агентства України надсилали «моделей» для Епштейна та його клієнтів.
Також є згадка про те, що Епштейн нібито хотів отримати доступ до великого бізнесу в Україні, можливо, навіть з метою створення там одного зі своїх «центрів задоволення». Зокрема, у нових файлах місто Львів згадується 105 разів. Американський фінансист нібито хотів придбати там нерухомість.
Понад 1000 разів у файлах згадується прізвище Путіна. Втім, немає жодних свідчень, що Епштейн колись зустрічався з російським диктатором. Однак точно відомо, що він неодноразово хотів і намагався це зробити. Також один із документів ФБР містить твердження анонімного джерела про те, що Епштейн нібито керував статками Путіна.
Втім, варто зазначити: більшість подібних свідчень дуже непрямі та фрагментарні, вони не є доказами самі по собі. Хоча це все одно вказує на глобальний масштаб мережі та інтерес Епштейна до регіону Східної Європи — як до України, так і до РФ.
Теорії про зв’язки зі спецслужбами: від ФСБ до Моссаду
Одна з найбільш обговорюваних і водночас найбільш конспірологічних сторін справи — це можливі зв’язки Джеффрі Епштейна з різними розвідувальними та спеціальними службами світу. У нових файлах та в свідченнях експертів з’являються натяки на це.
Найчастіше говорять про потенційні зв’язки з ФСБ. Ці припущення базуються на кількох фактах: неймовірна безкарність Епштейна протягом десятиліть, його широкі міжнародні зв’язки, включаючи Росію, а також підозри, що через його мережу, де збиралися впливові люди, могли здійснюватися операції з вербування та шантажу.
Теорія полягає в тому, що Епштейн, маючи вибуховий компромат на західну еліту, міг бути цінним активом для іноземних спецслужб, зокрема й російських. Є згадки про його спілкування з колишніми агентами КДБ та про його інтерес до українських справ, що також вписується в широкий геополітичний контекст. Проте важливо ще раз підкреслити: це лише теорії та свідчення окремих, іноді анонімних, осіб. Прямих і незаперечних доказів того, що Епштейн був агентом ФСБ або іншої спецслужби, на сьогодні немає.
Аналогічні підозри існують щодо зв’язків з Моссадом (через освітні та філантропічні проєкти Епштейна в Ізраїлі) та, авжеж, з американськими спецслужбами. Деякі конспірологи вважають, що саме ЦРУ або ФБР прикривали Епштейна, використовуючи його мережу для своїх цілей. Адже, зрештою, протизаконні сексуальні вподобання Епштейна десятиліттями були «секретом Полішинеля». Загадкова смерть у в’язниці лише підливає масла до вогню цих припущень.
Справа Епштейна: чого чекати далі
Найболючіше питання, яке постає перед американським (і не тільки) суспільством після чергової і наймасштабнішої публікації документів: а що тепер буде? Чи почнуться нові кримінальні справи, чи будуть покарані винуватці з числа еліти, якщо їхню провину доведуть? Адже в сухому залишку за протиправну діяльність Епштейна напряму покарано лише двох людей: самого Епштейна, який нібито скоїв самогубство в камері, та його спільницю Гіслейн Максвелл, яка наразі відбуває свій термін.
Як це не парадоксально, але, швидше за все, нічого глобального після нових витоків не станеться.
Справа Епштейна тягнеться вже понад два десятиліття. За цей час було багато розслідувань, скандалів, публікацій. Факт, що Епштейн був злочинцем і створив мережу з сексуальної експлуатації неповнолітніх, доведений та не викликає сумнівів. Факт, що він був знайомий і підтримував стосунки, в тому числі дуже дружні, з величезною кількістю представників еліти з усього світу, теж очевидний. Факт, що багато хто з цих людей відвідував його «острів гріхів», також важко оскаржити. І факт, що в опублікованих файлах є сотні всім відомих імен, теж.
Але ось у чому головна проблема: доказів причетності всіх цих людей до злочинів Епштейна de facto немає. Свідчення жертв часто суперечливі, нерідко анонімні, а часом неможливо навіть ідентифікувати конкретних осіб через час, що минув. Багато з тих, хто фігурує в документах, згадуються лише в контексті соціальних зв’язків або як потенційні свідки і не більше. Навіть якщо хтось і був свідком чогось протиправного, це ще не означає його автоматичної провини: принаймні, в США так не працює.
Тож якщо і знайдуться якісь докази, потужні юридичні команди, політичний вплив та бажання самої еліти зберегти статус-кво зроблять будь-які серйозні судові процеси майже неможливими. Справа принца Ендрю показала, що найлегший шлях — це позасудове врегулювання без визнання провини. Головний фігурант, тобто сам Джеффрі Епштейн, мертвий. Його головна співучасниця, Гіслейн Максвелл, засуджена і відбуває покарання, не розкриваючи всіх таємниць, якщо вони взагалі є.
Тож скоріше за все справа Епштейна не має реальних судових перспектив. Вона перетворилася на гігантський конспірологічний міф, де складно відрізнити реальність від вимислу, на символ корумпованості та безкарності політичних еліт. Кожна нова публікація файлів викликатиме хвилю обурення в медіа та соцмережах, підживлюючи конспірологію, але навряд чи призведе до серйозних справ і вироків проти діючих політиків чи мільярдерів.
Історія Епштейна — це історія про дзеркало, в якому суспільство бачить темну сторону великої влади та великих грошей, але розвіяти цю темряву дуже складно навіть за наявності соціального запиту. Для України ж все це залишається лише дивним епізодом великої драми десь на периферії сприйняття, оскільки людей, які потерпають від обстрілів та замерзають від холоду у власних будинках, не надто вже й хвилює, з ким та як займалися сексом американські політики та бізнесмени 20-30 років тому.
