Рецензія Cyprus Mail на Triage Клаудії Ренкін: між горем і надією
На Кіпрі Cyprus Mail опублікувала рецензію Саймона Деметріу на Triage Клаудії Ренкін. Оглядач вважає, що твір навмисно не піддається чіткій жанровій класифікації та поєднує художню прозу з рисами нечітко окреслених мемуарів. На його думку, емоційним осередком тексту є протиставлення надії та відчаю.
Оповідачка і «теоретикиня»
Оповідачка Triage — темношкіра науковиця віком трохи за 60 років, яка працює над темою художнього зображення диванів і їхніх символічних значень. Її інтерес до мотиву падіння виник ще в коледжі після знайомства з іншою центральною героїнею, відомою лише як «теоретикиня».
За переказом рецензента, обидві жінки шукали в коледжі втечі від травматичного минулого. Оповідачка зазнала домашнього насильства, а «теоретикиня» — палестинка, яка в молодості втекла з Рамалли. Їхня близькість проявляється у своєрідній грі: побачивши одна одну, вони одразу падають. Деметріу трактує цей жест як фізичну та інтелектуальну реакцію на внутрішній стан героїнь і стан світу.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Відмова в Берліні
Через чотири десятиліття героїні знову зустрічаються. Кульмінацією, за оцінкою оглядача, стає відмова оповідачки на прохання «теоретикині» незаконно поселити у своїй берлінській квартирі палестинську пару біженців. Деметріу зазначає, що причини відмови можуть бути виправданими, однак він сам схиляється на бік «теоретикині».
Після цього епізоду оповідь, за словами критика, переходить у роздуми, що начебто виправдовують рішення героїні, а згодом розпадається на прозовий вірш без завершених синтаксичних конструкцій у відповідь на питання про те, що можна пережити. Оглядач визнає привабливість мови Ренкін і подекуди захопливу алюзивність її письма, проте вважає, що текст зрештою схиляється до горя, а не надії.
