У Віллістоні в ПАР осмислюють історію переселення громади бастерів
У Віллістоні в ПАР місцева громадська організація ROCS під час цьогорічного Дня спадщини звертається до маловідомої історії громади бастерів з Аманделбуму — поселення, яке 1883 року перейменували на Віллістон. Як повідомляє Daily Maverick, програма включає традиційні ігри, приготування страв та огляд наскельних гравіювань XIX століття на сусідній фермі.
Бастерів у матеріалі описано як громаду змішаного койського та європейського походження, яка значну частину XIX століття жила при німецькій Рейнській місії в Аманделбумі. Це була заможна й незалежна громада власників худоби. Наприкінці 1860-х років її витіснили із земель, після чого люди вирушили більш ніж на 1 000 кілометрів на північ, до Рехобота на території сучасної Намібії.
Земля і колоніальні закони
У перші десятиліття XIX століття посухи та надмірний випас у Капській колонії спричинили переселення бастерських і бурських скотарів за колоніальний кордон. До 1860-х років доступ громади Аманделбуму до спільних пасовищ дедалі більше обмежували трекбури та колоніальна земельна політика. Закони про коронні землі вимагали від бастерів оплачувати межування й реєстрацію ділянок, чого вони не могли собі дозволити.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Замість перетворення на безземельних найманих працівників громада залишила Аманделбум. У Рехоботі 1872 року вона заснувала християнську етнічну державу з представницькою радою бастерів і конституцією. Історію місії, заснованої 1845 року та покинутої 1868-го, дослідив уродженець Віллістона Гербст у неопублікованій докторській дисертації 2004 року в Стелленбоському університеті.
Складна спадщина
На фермі Грутфонтейн, приблизно за 40 кілометрів на північний схід від Віллістона, збереглися кам'яні купольні будинки та наскельні зображення XIX століття. Археологи Кейптаунського університету Вуйісва Лупувана та Саймон Голл інтерпретували їх як свідчення поєднання у бастерських скотарів вікторіанської християнської та койської ідентичностей. Серед гравіювань є зображення волових возів, вікторіанського одягу, європейської житлової архітектури, койських обрядів ініціації та дощових биків.
Засновник ROCS Реджі Натт зазначив, що знання про походження громади важливе для району Аманделбум, де, за його словами, поширені безробіття, бідність, зловживання психоактивними речовинами та відчай серед частини молоді. Автор матеріалу наголошує, що ця історія не вкладається у просту схему жертв і винуватців: бастери прагнули захисту британської корони та співпрацювали з бурськими коммандо, які здійснювали масові вбивства санів. Зрештою громада не здобула визнання в колоніальному суспільстві й втратила землю.
