OpenAI заявила про розв’язання задачі Нав’є — Стокса
ПАРське видання Daily Maverick повідомило, що 8 вересня OpenAI заявила про розв’язання однієї з Millennium Prize Problems Інституту математики Клея — задачі Нав’є — Стокса. За даними видання, невипущена модель компанії витратила на це 88 годин, однак результат ще очікує на наукове рецензування.
Рівняння Нав’є — Стокса, сформульовані Клодом-Луї Нав’є та Джорджем Габріелем Стоксом у XIX столітті, описують рух рідин. Їх застосовують у прогнозах погоди, розрахунках припливів і морських течій, моделюванні крил літаків та руху крові в артеріях. Питання доведення або спростування їхньої коректності за всіх необхідних умов десятиліттями залишалося невирішеним.
Твердження дослідника
Професор математики Нью-Йоркського університету Трістан Бакмастер заявив, що підхід OpenAI збігався з методом, який він розвивав разом із Левентом Альпьоге, співробітником Anthropic. За його словами, вони використовували інструменти штучного інтелекту, зокрема моделі OpenAI, завантажуючи до них чернетки ідей, математичні техніки та неопубліковані нотатки.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Бакмастер стверджує, що OpenAI перед оголошенням результату наполягала на розмові з ним і пропонувала два варіанти подальших дій. За його версією, один із них передбачав публікацію ним і Альпьоге часткового результату, після чого OpenAI наступного дня оголосила б повне розв’язання. Інший варіант, як заявив Бакмастер, передбачав його публікацію, претендування на премію в $1 млн та публічну заяву, що задачу розв’язали лише за допомогою платформи OpenAI. Він також заявив, що його просили не вказувати Альпьоге серед авторів роботи.
Відповідь OpenAI
Дослідник OpenAI Себастьєн Бубек назвав звинувачення на свою адресу неправдивими та запальними, заявивши, що діяв відповідно до звичайних академічних норм. OpenAI наполягає, що ніхто в компанії не бачив роботи Бакмастера й Альпьоге до її публікації.
Водночас, за даними Daily Maverick, у заяві OpenAI зазначено, що компанія не може повністю виключити можливість того, що анонімізовані дані, отримані під час використання її продуктів, допомогли поліпшити моделі. Видання також порушує питання про те, кому слід надавати наукове визнання за відкриття, зроблені за участю штучного інтелекту.
