В архівних даних Hubble знайшли зоряний потік за межами Чумацького Шляху
Дослідники виявили в архівних знімках телескопа Hubble тонкий зоряний потік біля ультрадифузної карликової галактики UGC 9050-Dw1, розташованої приблизно за 115 мільйонів світлових років від Землі. Об’єкт назвали Оясіо; він може бути першим відомим зоряним потоком від кульового скупчення, виявленим поза межами Чумацького Шляху, повідомляє Space.com.
На слабку дугоподібну структуру в червні 2023 року звернув увагу колишній астроном Девід Гендел, коли читав на телефоні наукову статтю в поїзді дорогою на роботу в Нью-Йорку. Він помітив, що зорі у смузі мають схожий колір і лежать уздовж викривленої траєкторії, яка веде до невеликого яскравого об’єкта. За оцінкою дослідників, ці ознаки відповідають потоку зір, що утворюється під час гравітаційного руйнування кульового скупчення галактикою.
Перевірка архівних даних
Гендел надіслав знімок із позначеною дугою астрофізикині Сарі Пірсон із DTU Space Технічного університету Данії. Подальшу роботу очолили Пірсон і аспірантка Нільс-Борівського інституту Копенгагенського університету Джулі Кіль Гольм.
Команда незалежно виявила Оясіо в архівних даних Hubble та телескопа Canada-France-Hawaii Telescope. Це дало підстави відкинути припущення, що структура є артефактом знімання телескопом або подальшої обробки даних. Дослідники також виконали тисячі моделювань, щоб визначити, які властивості кульового скупчення та розподіл темної матерії здатні відтворити спостережувані форму й яскравість потоку.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Найкращі моделі дали нові оцінки загальної маси UGC 9050-Dw1 та її розподілу в галактиці. За висновками авторів, галактика містить значно більше темної матерії, ніж можна було б припустити з огляду на її нечисленне зоряне населення. Це узгоджується з уявленнями про ультрадифузні галактики.
Можливі сліди темної матерії
Зоряні потоки від кульових скупчень можуть зберігати відомості про гравітаційні сили, що діяли на них мільярди років. Теоретично невеликі згустки темної матерії, надто малі для утворення власних зір, здатні відхиляти зорі від траєкторії та створювати розриви в таких потоках.
На відміну від Чумацького Шляху, UGC 9050-Dw1 не має центральної зоряної перемички чи близьких карликових галактик на кшталт Магелланових Хмар, які могли б спричиняти подібні збурення. Водночас команда наголошує, що не може остаточно відкинути всі альтернативні пояснення Оясіо, зокрема випадкове розташування зір. Статтю дослідників опублікували 12 серпня в журналі Nature.
