На днях міністр фінансів України Сергій Марченко зробив шокуючу заяву, яка вже викликала неабияку тривогу серед багатьох верств населення, так чи інакше фінансово залежних від держави. За словами очільника Мінфіну, не виключено, що українці можуть незабаром зіткнутися із затримками соціальних виплат і зарплат в бюджетному секторі через нестачу доступного фінансування. Водночас наразі соціальні видатки держава не скорочує, наголосив міністр.
За словами Марченка, подальша ситуація залежатиме від обсягу коштів, які надходитимуть на Єдиний казначейський рахунок. Уряд вже зараз змушений визначати пріоритетність платежів і обмежувати частину видатків. Можливо, надалі ситуація стане ще гіршою.
Голова Мінфіну також закликав Верховну Раду швидше ухвалити законопроєкти, необхідні для залучення фінансової підтримки від міжнародних партнерів — наприклад, болючі для суспільства і бізнесу закони стосовно додаткового оподаткування посилок.
Марченко вважає, що Україна вже опинилася на межі можливостей щодо фінансування. Він пропонує наступну схему: як тільки поступатимуть нові доходи, уряд фінансуватиме в першу чергу оборонний і безпековий сектор. Вже потім — все інше, за наявності грошей. Це стосується як державного, так і місцевого бюджетів. Окрім цього, міністр фінансів допускає можливість монетарного забезпечення бюджету — з відповідною девальвацією гривні, інфляцією та іншими негативними наслідками.
Наскільки поганою є наразі ситуація з фінансами? Чи дійсно в України більше немає грошей? Вже незабаром вчителі, пенсіонери, студенти, інваліди, ветерани та інші отримувачі бюджетних коштів залишаться без копійки в кишені? Всі ці питання видання UA.News адресувало вітчизняним експертам. Детальніше — в нашому матеріалі.
Ресурсів для виконання соціальних зобов'язань у держави достатньо: економіст Денис Гаєвський
Відповідно до даних Мінфіну, станом на 25 серпня за 2026 рік Україна отримала від зарубіжних партнерів $30,5 млрд кредитів та грантів, найближчим часом очікується надходження ще €3 млрд за програмою Ukraine Facility. Водночас ЗВР України, відповідно до даних НБУ, складають $48,7 млрд станом на 1 вересня.
Це означає, що наразі вказаних ресурсів цілком достатньо для виконання державою соціальних зобов’язань. Хоча локальних затримок з виплат по захищених статтях бюджету виключати повністю не можна – через касові розриви та адміністративні причини.
Рано чи пізно Верховна Рада щонайменше частково ухвалить пакет законів, які потрібні для розблокування отримання нових траншів від ЄС та МВФ. Таким чином, можна стверджувати, що фінансові ризики загалом і ризики невиконання державою соціальних зобов’язань зокрема до кінця 2027 року є невисокими.
Однак у середньо- і довгостроковій перспективі Україна потребуватиме все більше зовнішньої допомоги, оскільки війна стає з кожним роком більш дороговартісною, а внутрішні спроможності зменшуються — зокрема, через посилення ворожих обстрілів, демографічну кризу, значне подорожчання енергоносіїв на зовнішніх ринках, тощо. Чи зможуть зовнішні донори забезпечити збільшення допомоги, особливо з урахуванням очікуваної зміни політичної кон'юнктури у ключових країнах ЄС у 2027 році — питання відкрите.
В Україні все, що не прибито цвяхами, буде вкрадене: економічний експерт УІП Вадим Сирота
На мій погляд, мотивація міністра фінансів, коли він каже про те, що в Україні можуть почати затримувати зарплати і соціальні виплати, цілком очевидна. Парламент не проголосував відповідні законопроєкти про оподаткування посилок та інші болючі для бізнеса і населення речі, які необхідні для отримання західних коштів. Тому нам почали розповідати казки у Мінфіні — знаєте, як про хлопчика, який кричить «вовки».
Це стандарта лінія поведінки. Біда в тому, що ми дійсно живемо в ілюзії достатності грошей. У нас «зомбі-економіка» і «зомбі-система» публічних фінансів. Наші економічні відносини нагадують іншу казку: ту, де «а король-то голий».
Ми отримуємо десятки мільярдів від Заходу, щоб закрити бюджетні видатки. Але оборонні видатки вже прямують до позначки «плюс безкінечність». Ми постійно збільшуємо видатки бюджету, які нічим не забезпечені, окрім грошей західних партнерів. Президент Зеленський каже, що в нас $27 млрд не вистачає в оборонному бюджеті до кінця року. Це викликає занепокоєння в Брюсселі — і намагання розібратися, чому ж постійно так зростають апетити.
У доходах України є колосальні дірки, є колосальні прогалини в регуляції, внаслідок чого не наповнюється по-нормальному державний бюджет. За 2025 рік потенційні втрати бюджету від несплачених податків — 535-615 млрд грн. Що ж до видатків — в 2024 році Україна втратила $1,2 млрд через неефективні витрати тільки при оборонних закупівлях. А нещодавно американське видання New York Times видало розгромну статтю про помилки та неефективність при оборонних закупівлях. Ключовий меседж: все, що не прибито цвяхами в Україні, буде вкрадено.
Підсумовуючи: міністру фінансів треба порадити більше працювати і менше волати. «Плач Ярославни» в певний момент перестане бути ефективним засобом отримання грошей. Є реальні економічні показники неефективності як у доходах і зборах, так і у витратах. І для того, аби Захід і далі хотів допомагати, треба починати з себе і навести лад у власних справах.
У бюджеті зараз криза, а може навіть і фіаско: голова Інституту світової політики Євген Магда
Я хочу нагадати, що Сергій Марченко є міністром фінансів далеко не перший рік. Відповідно, він несе всю повноту відповідальності за формування бюджету. А коли людина напередодні початку офіційного розгляду бюджету на наступний рік робить подібні заяви — це означає, що там, м'яко кажучи, криза. А може навіть і фіаско, як часом називають слово з шести літер, яке означає дуже стрімке падіння.
На жаль, представники української влади не розуміють простої речі: в умовах війни проти Росії красти — погано, бо це мародерство. А не виконувати свої зобов'язання перед Європейським Союзом, тим більше пафосно вступивши в переговорний процес — це недалекоглядно, тому що корупція в Україні сприймається західними політиками як розкрадання коштів західної допомоги. А ми й без того на сьогоднішній момент суттєво залежимо від Заходу.
Тож якщо Сергій Марченко в такий спосіб хотів показати нашим партнерам, що вони не виконують зобов'язання — то це, дуже м'яко кажучи, зовсім не так. Відповідно ми маємо зрозуміти, що час для легких популярних рішень під овації минув. Треба робити інші речі. А для цього треба ввести діалог із суспільством, треба пояснювати ситуацію, треба шукати спільну мову. Інакше буде дуже і дуже складно.
Краще вже зараз встановлювати режим жорсткої економії: економіст Борис Кушнірук
Проблеми з фінансами в Україні об'єктивно є, і вони можуть загостритися. З одного боку, є питання прогнозованого дефіциту — тобто того, про що ми з самого початку знали, що ми не закриємо фінансування до кінця. До речі, не тільки в цьому році, а й в наступному. І ми можемо «проїсти» якісь кошти на цей і наступний рік, але тоді в 2027-му буде взагалі погано. Тож краще вже зараз встановлювати режим жорсткої економії.
Але є й таке питання, що певне фінансування нам затримують через те, що Верховна Рада ніяк не може ухвалити цілий спектр законів. Таких законів доволі багато, це не тільки те, що вимагає МВФ, там є і законопроєкти, ухвалення яких вимагає Європейський Союз.
Тож є питання з фінансуванням, в тому числі фінансуванням соціальних видатків, і це питання і до президента, і до уряду, звісно. Але що «всі бюджетники зараз залишаться без грошей» — так питання не стоїть. Так не буде. Але певні затримки дійсно можуть бути. Питання, хто підпаде під ці затримки.
Нагадаю, до речі, що у нас в минулому році, наприклад, були затримки виплат військовим. Зарплатня захисникам України не нараховувалася по 2-3 місяці. Зараз можемо зіштовхнутися зі схожою ситуацією.
Соцвиплати не затримуватимуть, все буде добре: голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин
Я думаю, що заяви, подібні заяві міністра фінансів Марченка про ризики затримок соцвиплат і зарплат бюджетникам, робляться виключно для того, аби активніше стимулювати депутатів. Щоб вони активніше ухвалювали закони, які уряд вніс до Верховної Ради.
Ми маємо розуміти, що всі соціальні виплати здійснюються за рахунок зовнішніх запозичень. Вони напряму прив'язані до маяків програм МВФ та Ukaine Facility. Ці маяки стосуються прийняття Верховною Радою законопроєктів, які парламент ухвалювати не хоче — вже не в перший раз, до речі. І ось ці закони знову вносяться у Верховну Раду, а уряд намагається пояснити наслідки неприйняття цих документів. В тому числі намагається зробити це через ЗМІ, щоб люди знали, раптом що, хто винен, якщо це станеться.
Але я думаю, що нічого такого не станеться. Ніхто не буде затримувати соціальні виплати. Все буде добре.
