В Україні триває одна з наймасштабніших антикорупційних кампаній останніх років. Під підозрами Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) опинилися колишні міністри, дипломати й високопосадовці, яких слідство пов'язує з незаконним збагаченням, розкраданням державних коштів і відмиванням сотень мільйонів гривень у межах справи «Мідас» та інших резонансних проваджень.
Хто саме фігурує у найгучніших антикорупційних справах, у чому їх підозрюють та які рішення вже ухвалив Вищий антикорупційний суд — в огляді UA.News.
Справа Ольги Стефанішиної
Службові досягнення. Пік урядової кар'єри Ольги Стефанішиної почався у червні 2020 року, коли її призначили віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в уряді Дениса Шмигаля. У серпні того ж року її включили до складу Ради національної безпеки та оборони. На посаді віцепрем'єрки Стефанішина координувала напрям інтеграції України до Євросоюзу і НАТО. Відповідала за впровадження необхідних реформ, зокрема, у законодавстві та посиленні правової системи. У серпні 2025 року президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Стефанішину на посаду посла України у США, а через рік – 3 серпня 2026-го – підписав указ про її звільнення.
У чому підозрюють. Ще у липні 2025 року САП повідомила про реєстрацію кримінального провадження, у ході якого перевірять факти, викладені у журналістських розслідуваннях щодо діяльності АРМА, де фігурувала Стефанішина. Журналісти з'ясували, що ключову роль у цих оборудках відігравав колишній чоловік експосадовиці, Михайло Стефанішин. Зокрема, «Українська правда», посилаючись на джерела в політичних, бізнесових і правоохоронних колах, писала, що Михайло Стефанішин «знайшов «ключі від АРМА». Він представляється тіньовим куратором офісу агентства в неформальних бесідах, а компанія, пов'язана з ним, вже отримала чотири коштовних активи в управління».
Цікаво, що колишній чоловік віцепрем’єрки Михайло Стефанішин встиг «засвітитися» не лише у корупційних, а й у шоубізнесових скандалах. Медіа писали про його стосунки зі співачкою Камалією Захур. Саме заради бойфренда Камалія нібито розлучилася з пакистанським мільярдером Мохаммадом Захуром, з яким прожила у шлюбі понад 20 років та виховувала двох дітей.
Саму Ольгу Стефанішину також пов'язували із справою про заволодіння в 2013-2014 роках 2,5 млн грн, що були виділені на адаптацію українського законодавства до стандартів Євросоюзу. Саме тоді Стефанішина очолювала департамент Мін'юсту.
5 серпня НАБУ та САП повідомили Ользі Стефанішиній про підозру за трьома епізодами: незаконне збагачення та два епізоди недостовірного декларування. Колишню віцепрем'єр-міністерку та експосолку звинуватили у тому, що вона незаконно збагатилася майже на 14 млн грн та не задекларувала дорогі активи, оформлені на близьких.
Слідчі стверджують, що упродовж 2024−2025 років Стефанішина придбала дві квартири у київському житловому комплексі «Файна Таун». Про купівлю нерухомості, вартістю майже 11 млн грн, нібито домовлялася її близька подруга. У користуванні Стефанішиної також були активи, оформлені на близьких осіб: квартира у столичному ЖК бізнес-класу «Львівська площа» (зареєстрована на матір); паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька); автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на помічника).
За даними слідства, Стефанішина також вела перемовини про купівлю будинку під Києвом вартістю близько $550 тис. «За планом, $250 тис. мали сплатити готівкою, а решту суми – шляхом передачі продавцю двох згаданих вище квартир у ЖК «Файна Таун». Однак від угоди урядовиця відмовилася, імовірно, через призначення на дипломатичну посаду за кордоном», – повідомили слідчі.
Всі ці та інші значні витрати, за твердженням прокуратури, Стефанішина не відображала у деклараційних документах. Водночас офіційні доходи посадовиці не дозволяли придбати таке майно.
Рішення суду. 6 серпня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави у 6 млн грн. Вона зобов’язана прибувати за викликом детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та утримуватися від спілкування зі свідками у справі. Під час засідання ВАКС Ольга Стефанішина заявила, що не планує надалі працювати на державній службі. Мовляв, зараз її головним пріоритетом є безпека і збереження ментального здоров'я членів сім'ї, а також захист своєї позиції в суді.
Справа Олександра Банькова
Службові досягнення. Олександр Баньков тривалий час працював в апараті Міністерства закордонних справ, а в 2017–2020 роках був послом України в Румунії. Упродовж 2020–2024 років Баньков обіймав посаду державного секретаря МЗС, на яку був призначений за результатами конкурсного відбору. «Олександр чудово розуміє систему МЗС, знає, як в щоденному режимі адмініструвати її з максимальною ефективністю і запроваджувати зміни, які мають відбуватися в дипломатичній службі», — прокоментував тоді його призначення Дмитро Кулеба, який на той час очолював відомство.
У чому звинувачують. 27 липня 2026 року НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної групи, учасники якої розкрадали іноземні пожертви на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення Росії.
Схема виглядала нескладно: колишній держсекретар МЗС Баньков переконував міжнародних донорів та співробітників закордонних дипустанов скеровувати доброчинні кошти на банківський рахунок підконтрольної громадської організації.
Правоохоронці встановили, що юридично це фінансування мало статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду МЗС України. Гроші виводили на рахунки підконтрольних ФОПів та юросіб. Ті переправляли їх до конвертаційних центрів для переведення в готівку. Як стверджують в НАБУ, відмиті гроші учасники схеми використовували для власного збагачення.
За результатами розслідування встановлено, що злочинне угруповання легалізувало понад 37 млн грн (орієнтовно $1,28 млн на момент вчинення злочину). Звинувачення заявило про три епізоди цієї схеми: привласнення внесків з Японії, махінації з фондом Renew Democracy Initiative (RDI), легалізація коштів.
Рішення суду. 3 серпня колишнього держсекретаря МЗС Олександра Банькова, якого звинувачують в організації схеми розкрадання пожертв, ВАКС взяв під варту з альтернативою застави у 10 млн грн.
Справа Германа Галущенка
Службові досягнення. Трампліном для урядової кар'єри професійного юриста Германа Галущенка стала посада віцепрезидента з розвитку державного «Енергоатому», яку він обіймав з 2020 року. Вже у 2021-му Герман Галущенко значно піднявся в управлінській вертикалі — його призначили міністром енергетики, де він пропрацював до липня 2025 року, до «переведення» у Міністерство юстиції. Ще у 2023-му українські ЗМІ писали, що енергетичним сектором фактично керують в Офісі президента, а роботу Галущенка контролює заступник керівника ОП Ростислав Шурма.
У чому звинувачують. У листопаді 2025 року НАБУ і САП оголосили про викриття злочинного угруповання, яке розкрадало кошти в енергетиці та оборонці. За версією слідства, групу координував бізнесмен Тимур Міндіч, а до її діяльності були дотичні державні посадовці високого рангу, зокрема Герман Галущенко. Екс-посадовець виглядав однією з ключових персон корупційної схеми в енергетиці, але тривалий час залишався у статусі свідка. Його роль змінилася 15 лютого 2026, коли детективи НАБУ зняли його з потяга Київ-Хелм при спробі виїхати з України. Втікача доправили до Києва, де 16 лютого офіційно вручили підозру у відмиванні вкрадених мільйонів та участі у злочинній організації.
Слідчі виявили, що під час перебування Галущенка на керівних посадах в «Енергоатомі» та уряді злочинна організація присвоїла понад $112 млн. Вкрадені кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, наприклад, криптовалюту.
У НАБУ розповіли, що компанії, оформлені на ексдружину та синів Галущенка, придбали акції фонду та стали його «інвесторами». Водночас учасники злочинної організації «в інтересах підозрюваного» почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.
«На рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків та 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії», — встановили правоохоронці.
Рішення суду. 17 лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 200 млн грн. Проте таких коштів не внесли і Галущенко залишався під вартою. У червні розмір застави зменшили до 150 млн грн. Кілька компаній внесли цю суму частинами, і колишній міністр вийшов із СІЗО під заставу. Досудове розслідування триває.
Справа Олексія Чернишова
Службові досягнення. До державної служби Олексій Чернишов працював у сфері інвестицій та девелопменту. Політичної ваги він почав набувати у 2019 році, коли очолив Київську обласну державну адміністрацію, після того був міністром розвитку громад та територій, відповідальним за відновлення об'єктів житлової, критичної та соціальної інфраструктури. Топпосадовець співпрацював зі Світовим банком та міжнародними партнерами. У грудні 2024-го парламент призначив Чернишова віцепрем'єр-міністром та міністром національної єдності, який мав координувати повернення українців з-за кордону.
У чому звинувачують. Влітку 2025 Олексія Чернишова звинуватили в корупції та завданні державі збитків на суму понад 1 млрд грн. Після цього він виїхав з України. Але через кілька днів Чернишова вмовили повернутися назад. В Україні чиновника арештували, але йому вдалося вийти із зали суду під заставу в 120 млн грн. Чернишова також відсторонили від обов'язків віцепрем'єр-міністра.
11 листопада 2025 року Олексія Чернишова знову згадали у корупційному скандалі – цього разу як фігуранта операції «Мідас». Правоохоронці стверджують, що Чернишов отримував чималі кошти у злочинному угрупованні Тимура Міндіча, де його знали за кодовим ім’ям «Че Гевара». За даними слідства, Чернишов також фігурує в епізоді про відмивання понад 460 млн грн, вкладених у будівництво приватних резиденцій «Династія». Цей проєкт реалізували для легалізації корупційних грошей. Після повідомлення про підозру Чернишов заявив, що не визнає своєї вини і назвав себе «заручником медійної бульбашки».
Рішення суду. Провадження щодо Чернишова у справі про 1 млрд грн перебуває на стадії досудового розслідування. У травні 2026 року НАБУ і САП оголосили нові підозри топкорупціонерам у справі «Мідас». За даними ЗМІ, серед них і колишній віцепрем'єр Олексій Чернишов. Йдеться про підозру в легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, що передбачає позбавлення волі від 8 до 12 років з конфіскацією майна.
Справа Андрія Єрмака
Службові досягнення. До призначення керівником Офісу Президента Андрій Єрмак був серед найменш відомих осіб в найближчому оточенні Володимира Зеленського. На «зірковій» посаді очільника ОП він працював упродовж 2020–2025 років, а також входив до Ставки Верховного Головнокомандувача. Андрій Єрмак відповідав за міжнародні переговори, координацію роботи ОП, санкційну політику та дипломатичні контакти в рамках мирних ініціатив України. Єрмак керував офісом понад 5 років і, як вважали у політичних колах, мав чи не найбільший вплив на главу держави.
У чому звинувачують. Справа «Мідас» у листопаді 2025 року фактично призвела до відставки Андрія Єрмака, який змушений піти з посади був посади під тиском корупційного скандалу. У його кабінеті на Банковій та помешканні провели обшуки. Але офіційну підозру Єрмаку висунули лише у травні 2026 року за епізодом щодо відмивання коштів, одержаних від корупційних схем в енергетиці та оборонному комплексі. Знову йшлося про 460 млн грн, які «відмивали» через будівництво резиденцій «Династія» у Козині на Київщині. За даними НАБУ і САП, майбутні власники особняків та інші особи за 2021-2025 роки легалізували на будівництві майже $ 9 млн.
Сам Єрмак відкинув підозри та заявив, що прокоментує їх після завершення слідчих дій.
Рішення суду. 14 травня 2026 року ВАКС обрав Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 140 млн грн застави. Експосадовцю довелося ночувати у платній камері в СІЗО. 18 травня Андрій Єрмак вийшов із СІЗО після того, як за нього повністю внесли заставу. Справа перебуває на стадії досудового розслідування.
Справа Дмитра Вербицького
Службові досягнення. Дмитро Вербицький будував кар'єру в Одеській та Миколаївській прокуратурах, де обріс зв'язками з місцевим бізнесом. У вересні 2022 року генеральний прокурор того часу Андрій Костін призначив його своїм заступником. Офіційною місією Дмитра Вербицького була боротьба з економічними злочинами, ухиленням від сплати податків та захист інвестицій. На цій посаді він утримався до липня 2024 року.
У чому звинувачують. У 2024 році в епіцентрі журналістського розслідування опинилася Христина Ільницька, обраниця заступника генпрокурора. Детективи НАБУ зареєстрували кримінальне провадження 13 травня – через тиждень після виходу першого матеріалу «Схем» (Радіо Свобода), щодо можливого незаконного збагачення заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького.
Пізніше проти Дмитра Вербицького з'явилися претензії у Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке виявило ознаки набуття ним необґрунтованих активів на суму близько 29 мільйонів гривень.
Тоді ж, у липні 2024 року Дмитро Вербицький був звільнений з посади заступника Генерального прокурора за власним бажанням, коли скандал навколо його статків набув державного масштабу.
Стан розслідування. У САП повідомляють, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, відкритому у травні 2024 року, триває. Водночас головний результат дворічної роботи детективів НАБУ та прокурорів САП вклався в одну фразу: «Жодній особі про підозру не повідомляли». Будь-які додаткові відомості про перебіг слідства у відомстві надавати відмовилися, пославшись на таємницю досудового розслідування відповідно до статті 222 КПК України.
Читайте також:
Історія Дмитра Вербицького: повна хронологія скандалів ексзаступника Генпрокурора з Одеси
