Реформа армії: чи зможе рекрутинг іноземців замінити «бусифікацію» українців
Не лише збільшити втрати ворога, а й закрити власну критичну нестачу штурмовиків та піхотинців — на вирішення таких завдань націлена нова реформа армії, презентована міністром оборони Михайлом Федоровим. Альтернативою примусової мобілізації українців має стати залучення через ліцензовані рекрутингові компанії тисячів іноземних добровольців.
UA.News розповідає, як після розформування інтернаціональних легіонів Україна переходить до нової моделі масового рекрутингу іноземних бійців, та що дотепер заважало владі зробити їх однією з основних сил штурмових підрозділів.
Нові плани рекрутингу іноземних піхотинців
Нова армійська реформа передбачає, що половину штурмовиків та піхотинців набиратимуть серед іноземних добровольців. Ті укладатимуть контракт і воюватимуть у ЗСУ на тих самих умовах, що й українські бійці. Щоб реалізувати ці амбіції, Міністерство оборони готує новий механізм рекрутингу іноземних громадян до лав Сил оборони. До процесу залучатимуть ліцензовані компанії.
«Це вже відпрацьовані механізми. Є вже в Україні кілька інституцій, центрів рекрутингу, які привозять іноземців. Їх привозять сотнями і вже привезли тисячі. Є відпрацьований механізм…Але в Україні працює все те, де ти даєш свободу і створюєш конкретні правила гри. Ми нещодавно відкрили ринок приватного ППО. Вже 30 компаній працює там. До цього — ринок дронів, наземних роботизованих платформ, приватний ринок артилерії. Те саме ми вирішили зробити на ринку іноземців, щоб компанія могла швидко та прозоро отримати ліцензію. Отримати 300 тис. грн за привезеного іноземця…виплати будуть поступовими, щоб якість і підготовка були складовою того, наскільки ефективно компанія справляється з цією задачею. Ми впевнені, що будуть десятки компаній, котрі привозитимуть тисячі людей на місяць, які будуть служити в Україні», — прокоментував ініціативу міністр оборони Михайло Федоров в етері проєкту PRESSING.
Зараз в Україні формується ринок спеціалізованих рекрутингових компаній. Щоб вони працювали без схем та корупції, найближчим часом уряд ухвалить постанову для запровадження нової процедури закупівлі послуг.
Держава також створює й інші важливі передумови для ефективного рекрутингу іноземних бійців. Зокрема, заробітна плата на першій лінії фронту, за словами міністра, стане суперконкурентною.
Іноземці в ЗСУ та розформовані легіони
На початку повномасштабного вторгнення РФ чимало іноземців добровільно зголосилися воювати за Україну. Інтернаціональні легіони оборони, або «іноземні» чи «міжнародні» легіони, діяли як батальйони спецпризначення. Спочатку — у складі Територіальної оборони, потім — у структурі Сухопутних військ. Головне управління розвідки Міноборони сформувало «Міжнародний легіон ГУР», який об'єднав професійних військових з усього світу для виконання окремих розвідувально-диверсійних завдань.
За рішенням президента, починаючи з лютого 2022 року, іноземні добровольці могли укладати із Збройними силами України трирічні контракти, залишаючи за собою право розірвати їх через півроку. Держава виплачувала іноземцям таке ж грошове забезпечення, як і українцям, надаючи доплати лише за службу на бойових позиціях. У 2025 році в структурі ЗСУ було чотири інтернаціональні легіони: три — бойові, один — навчальний. У кожному нараховувалося близько 400–600 військовослужбовців.
Від лютого 2022 року інтернаціональні легіони брали участь у багатьох бойових операціях: контрнаступ на Харківському напрямку та оборона звільнених територій; бої на Донбасі в районі Бахмута, Великих Новосілок, Вугледара, Лисичанська, Сєвєродонецька та інших гарячих точках.
У легіонах діяв систематизований рекрутинг — впродовж більш як чотирьох років там залучили тисячі бійців із понад 70 країн. Серед оборонців були вихідці з Великої Британії, Польщі, США, Грузії, Білорусі, Бразилії та інших країн.
Проте восени 2025 року Генштаб ЗСУ разом із Міноборони непублічно надали розпорядження розформувати інтернаціональні легіони, а їхніх бійців направити до штурмових підрозділів, у складі яких вони мають воювати, починаючи з 2026 року.
У командуванні Сухопутних військ заявили, що «формати, які були запроваджені у 2022 році, виконали свою роль у найгостріший період оборони країни та дали змогу швидко інтегрувати іноземців, готових стати до строю». Нині ж удосконалюють підходи до застосування військових підрозділів, бо змінилася ситуація на фронті.
У військових колах тоді називали різні причини такого рішення командування. Зокрема, вказували на те, що іноземні бійці погоджувалися виконувати завдання лише тоді, коли бачили чіткий план військової операції та послідовність дій під час бою. У ЗМІ почали з’являтися коментарі, що реформування відбувалося в «інформаційному блекауті» — без роз’яснень безпосередньо військовослужбовцям, куди їх переводять.
Противники «ліквідації» інтернаціональних легіонів пояснювали, що іноземні добровольці воювали не за гроші, а за прихильність до України. А самі легіони стали відомим військовим брендом за кордоном. Мовляв, їх трансформація може ускладнити залучення іноземців до оборони України.
Після шквалу критичних матеріалів у лютому 2026 року командуванню Сухопутних військ довелося ширше пояснити своє рішення. Хоча, по суті, вони повторили зміст заяви, опублікованої ще на початку розформування легіонів. У ній наголошувалося, що мета трансформації — досягнення максимальної ефективності у використанні кадрового ресурсу.
«Інтернаціональні легіони не зникають. Вони трансформуються, щоб стати сильнішими. Замість того, щоб бути окремими «легкими» батальйонами, підрозділи легіонерів інтегруються до складу ефективних та досвідчених бригад Збройних Сил. Тепер вони стають частиною великого військового організму», — йшлося у роз'ясненні.
Яка зараз ситуація із залученням іноземців
У світі є десятки тисяч іноземців, готових приєднатися до війни на боці України, але влада не проводить системної роботи для залучення піхотинців з інших країн. Про це на початку червня заявив командир взводу БПЛА 13-ї бригади НГУ «Хартія» Юрій Бутусов. На його думку, Україна досі відстає від Росії за кількістю завезених іноземців для участі в бойових діях, причому значно.
«На даний момент відсутнє фінансування і зацікавленість держави у різкому масштабуванні завезення людей…По факту за повних 5 місяців 2026 року по державній лінії в Україну прибули всього приблизно 350 іноземних добровольців. Це мізерна цифра і просто абсурд. Просто дивуєшся, коли такі скандали щодня: когось там схопили в ТЦК, когось там ловлять, хтось відмовляється, хтось влаштовує скандали. А є десятки тисяч людей, які готові брати участь у бойових діях, і для цього їх треба привезти з різних країн світу. Де насправді є люди з бойовим досвідом, з бажанням воювати. Їх просто треба сюди доставити», — зауважив Бутусов.
На його думку, це свідчить про відсутність стратегічного планування ведення війни на рівні держави.
Окрім недостатнього фінансування для залучення іноземців, існує ще низка проблем, зокрема, відсутність чіткого механізму їхньої легалізації на території України. Лише у травні цього року Кабмін спростив правила оформлення документів та перебування в Україні для іноземців, які служать у ЗСУ, Нацгвардії чи Державній спеціальній службі транспорту.
За оновленими нормами, посвідку на тимчасове проживання їм видаватимуть на весь термін контракту та ще на шість місяців після його завершення. Крім того, уряд спростив процедуру підтвердження місця проживання для частини іноземних бійців, для них також скасували обов’язкове декларування адреси проживання.
Окремо вирішили і проблему прострочених паспортів. Іноземці, які планують підписати контракт із ЗСУ, можуть подаватися на оформлення навіть із простроченим документом, якщо оновити його можна лише у країні, яка не визнає територіальної цілісності України. Оскільки у разі повернення додому їм загрожують тюремні строки та навіть смертна кара. Тому такі добровольці зможуть отримати посвідки на проживання або українське громадянство навіть з простроченими паспортами. Насамперед йдеться про громадян Росії та Білорусі.
Чи стануть іноземці основою штурмових підрозділів
Попри те, що Україна з 2022 року має досвід залучення іноземних добровольців через інтернаціональні легіони, вони ніколи не були основою особового складу ЗСУ. Більшість іноземців дотепер приїжджала індивідуально, а не масово. Серед основних проблем залучення добровольців з інших континентів українські військові називали: мовний бар'єр, проблему інтеграції у структуру ЗСУ та високі втрати у штурмових підрозділах. Грошове забезпечення на перше місце не ставили.
Корпус НГУ «Хартія» — один із підрозділів, який має власний досвід рекрутингу та навчання іноземних добровольців. У складі корпусу діє 23-й штурмовий полк «Р.У.Г», де майже всі посади штурмовиків-піхотинців обіймають іноземні добровольці, здебільшого колумбійці, бразильці, аргентинці. Цей бойовий підрозділ вже показав себе ефективно у кількох штурмових операціях.
Замкомандира полку у складі корпусу «Хартія» з позивним «Монах», у підрозділі якого 80% посад займають іноземці, вважає, що Україна може задіяти до власної оборони сотні тисяч громадян інших країн. При цьому чинне грошове забезпечення на рівні 120–130 тис. грн не є бар’єром для залучення людей, хоча збільшення таких виплат буде додатковою мотивацією. На думку військового, реалізація такої армійської реформи залежить не від загальної концепції, а від організації роботи всередині підрозділів, від роботи командирів, сержантів, які працюватимуть з іноземними добровольцями.
