Вагітність — період, коли жінці доводиться вперше розбиратися у великій кількості медичних правил: де спостерігати вагітність, які аналізи потрібно проходити, як обрати пологовий будинок, які послуги оплачуються державою та що робити, якщо в медзакладі просять заплатити.
Під час повномасштабної війни до цього додалися нові проблеми. Вагітні ставали внутрішньо переміщеними особами, переїжджали у незнайомі міста, втрачали роботу або підтримку партнера. Медичні заклади в окремих регіонах отримували додаткове навантаження, а на прифронтових територіях до звичайних проблем додалися руйнування лікарень та транспортної інфраструктури.
Саме в цих умовах БФ «280 днів» та ГО «Вартові медичної системи», яка раніше мала назву «Ліки Контроль», створили чат-бот «Буду мамою». Його завдання — простою мовою пояснювати вагітним, які послуги вони можуть отримувати безоплатно, які обстеження передбачені стандартами, як знайти медичний заклад та як діяти у випадку порушення своїх прав.
UA.News поспілкувалася з головою ГО «Вартові медичної системи» Наталією Гуран та директоркою з розвитку БФ «280 днів» Юлією Рідченко про те, як з'явився чат-бот, з якими проблемами стикаються вагітні українки та чого сьогодні найбільше бракує системі підтримки материнства.
Як війна змінила роботу БФ «280 днів»
БФ «280 днів» створили у 2020 році. Спочатку його робота була переважно інформаційною. Команда фонду розповідала про підготовку до вагітності, тривожні симптоми та здоровий перебіг вагітності.
«Ми створили фонд у 2020 році. У нас спершу була мета займатися інформаційно-просвітницькою діяльністю, щоб сприяти здоровому, правильному перебігу вагітності, яка б закінчувалася народженням здорової дитини. Чому така назва — "280 днів"? Це стільки триває здорова вагітність», — розповіла директорка з розвитку БФ «280 днів» Юлія Рідченко.
Після початку повномасштабного вторгнення формат роботи фонду довелося змінити. За словами Рідченко, партнерські пологові будинки повідомляли про збільшення кількості передчасних пологів. Одночасно розпочалася масштабна внутрішня міграція, і частина медичних закладів зіткнулася з додатковим навантаженням.
Фонд почав збирати кошти на обладнання для пологових будинків, а також надавати вагітним пакунки гуманітарної допомоги.
«Ми дуже швидко зрозуміли, що вагітні є особливо вразливою цільовою аудиторією перед обличчям війни. Ми почали отримувати від партнерських пологових будинків інформацію, що дуже сильно збільшилася кількість передчасних пологів. Плюс розпочалася активна внутрішня міграція», — сказала Юлія Рідченко.
Під час прямої допомоги фонд багато спілкувався з жінками та намагався зрозуміти причини їхнього складного становища. Серед них були втрата роботи, вимушений переїзд, служба партнера у війську або його втрата.
Саме під час цих розмов команда фонду почала регулярно чути, що великі витрати у вагітних пов'язані не лише з речами для майбутньої дитини, але й із веденням вагітності та пологами.
«Ми все частіше і частіше чули фрази із серії: "Мені треба для дитини багато купити, але і ведення вагітності, і пологи вимагають дуже багато грошей". І ми подумали: стоп, а як же вимагає багато грошей, якщо у нас діє медична реформа, ведення вагітності з 2021 року безоплатне, пологи безоплатні?» — розповіла Юлія Рідченко.
Чому вагітним складно розібратися у медичній системі
Зі схожою проблемою працювали і «Вартові медичної системи».
Основне завдання організації — допомагати людям розуміти, як працює система охорони здоров'я та які послуги вони можуть отримувати безоплатно.
За словами Наталії Гуран, після початку медичної реформи стало зрозуміло, що люди знають про існування безоплатних послуг, але не завжди розуміють правила нової системи.
«Наша основна мета — допомагати українцям лікуватися якісно і дійсно безоплатно. Як тільки стартувала медична реформа, ми побачили, що люди, з одного боку, розуміють, що щось має бути безкоштовне, а з іншого — не розуміють правила цієї нової системи», — пояснила голова ГО «Вартові медичної системи» Наталія Гуран.
Тому організація почала перекладати складні нормативні документи простою мовою та створювати на їхній основі електронні сервіси.
Одним із перших таких проєктів був «Ліки Контроль» — довідник зареєстрованих в Україні лікарських засобів. Пізніше з'явився чат-бот «Спитай Гриця», який допомагає користувачам розбиратися у програмі «Доступні ліки».
Під час повномасштабного вторгнення окремий сервіс вирішили створити для вагітних.
«Ми об'єднали наш досвід із колегами з благодійного фонду. Вони допомагають вагітним, а в нас є компетенції в тому, щоб розуміти Програму медичних гарантій, алгоритми та маршрути пацієнта. Також залучили лікарів і розробили чат-бот, яким користуються вагітні і який ми по сьогоднішній день підтримуємо та оновлюємо», — розповіла Наталія Гуран.
Як з'явився чат-бот «Буду мамою»
За словами Юлії Рідченко, ідея чат-бота виникла саме після того, як у фонді побачили: значна частина жінок не розуміє, як працює медична реформа.
Вони не знали, що можуть безоплатно спостерігати вагітність і народжувати у медичному закладі, який має відповідний договір з НСЗУ. Тоді фонд об'єднався з ГО, яка на той момент ще називалася «Ліки Контроль» та вже мала досвід створення подібних цифрових інструментів.
«Так і народилася ідея чат-бота "Буду мамою" у партнерстві з ГО, тоді ще "Ліки Контроль". Вони вже мали досвід таких правозахисних навколомедичних чат-ботів, і ми з ними скооперувалися саме для того, щоб працювати з нашою цільовою аудиторією», — розповіла Юлія Рідченко.
Водночас команда вирішила не обмежувати сервіс лише інформацією про безоплатні послуги.
У ньому з'явилися пам'ятки про вибір пологового будинку, інформація про тривожні симптоми, пояснення щодо медичної реформи та можливість знайти найближчий медичний заклад.
Що можна знайти у чат-боті «Буду мамою»
В основі чат-бота лежать відкриті державні дані, інформація НСЗУ, стандарти медичної допомоги та документи Програми медичних гарантій. Команда сервісу перетворює цю інформацію на зрозумілі для користувачки інструкції та пам'ятки.
«Національна служба здоров'я України оновлює списки закладів, які уклали договори, — пологових будинків, жіночих консультацій. Ми взяли стандарт медичної допомоги ведення вагітності, документи по Програмі медичних гарантій, все це скомпілювали, переклали простою мовою і зробили наочні пам'ятки», — пояснила Наталія Гуран.
Одна з функцій сервісу — календар аналізів вагітної. У ньому жінка може подивитися, які обстеження передбачені на конкретному терміні та які з них мають бути безоплатними.
«Ми зібрали по кожному терміну вагітності: у вас такий-то термін — значить, буде УЗД, такі-то аналізи, і це буде безоплатно. Це вже такий чек-лист для вагітної», — розповіла Наталія Гуран.
За її словами, це дозволяє жінці приходити до лікаря вже підготовленою і розуміти, які обстеження передбачені стандартами.
У чат-боті також можна перевірити, чи надає обраний медичний заклад потрібні послуги безоплатно.
Чому жінки продовжують платити за безоплатні послуги
Перед запуском чат-бота БФ «280 днів» проводив дослідження серед жінок. Юлія Рідченко зазначає, що переважна більшість опитаних не знала про можливість народжувати безоплатно.
Також багато жінок оплачували аналізи та дослідження, які покривалися Програмою медичних гарантій.
Ще одна проблема — недовіра.
«Багато хто знав про медичну реформу, але не вірили, що вона працює», — сказала Юлія Рідченко.
Окремо фонд стикався зі страхом жінок відстоювати свої права перед лікарями.
«Вагітна приходить у медичний заклад, їй кажуть: "Вам треба зробити УЗД, УЗД коштує 500 гривень". Вона знає, що УЗД оплачується Програмою медичних гарантій, але думає: "Я зараз почну розповідати про свої права, а лікар спеціально зробить щось не так". Це я не вигадую — до нас зверталися з подібними побоюваннями», — розповіла Юлія Рідченко.
За її словами, фонд намагається пояснювати жінкам, що свої права можна відстоювати спокійно.
Наталія Гуран звертає увагу ще на одну причину — досвід попередніх поколінь.
Молоді жінки часто питають поради у старших родичок, які народжували десять або більше років тому. Але за цей час система змінилася.
«Зараз не треба домовлятися з лікарем, чергують кваліфіковані бригади медичних працівників. Не треба нести в конверті "дякую" лікарю. Але є проблема: "ну це ж, напевно, треба так робити, бо всі так роблять". Такі речі дуже важко викорінюються», — сказала Наталія Гуран.
Як соціальні мережі впливають на витрати під час вагітності
Ще одним фактором Наталія Гуран називає соціальні мережі.
За її словами, блогерки можуть розповідати про дуже великі витрати на вагітність, і в інших жінок виникає відчуття, що аналогічні витрати необхідні й їм.
«Є якісь блогерки в соцмережах, які розказують, що вони витратили на вагітність скількись сот тисяч гривень. В принципі, можна і мільйон витратити, якщо він у тебе є, але вони задають тренди. І людина дивиться і думає: "Може, це і мені так треба"», — пояснила Наталія Гуран.
Водночас вона помічає й іншу тенденцію: під подібними відео дедалі частіше з'являються коментарі жінок, які розповідають, що народжували безоплатно.
Чат-бот і боротьба з неформальними платежами
У «Буду мамою» є й антикорупційна складова. За словами Юлії Рідченко, команда хотіла пояснити жінкам, що використання безоплатних послуг не лише дозволяє економити кошти, а й зменшує практику неформальних платежів.
«Коли жінка спостерігає вагітність або народжує безоплатно, вона не лише економить власні кошти, а й сприяє тому, щоб хабарництва в Україні ставало менше. Тому що вона знає, що не має платити, а якщо в неї вимагають гроші за послуги, які покриваються, — це неправомірно», — пояснила Юлія Рідченко.
Під час розвитку чат-бота в ньому також з'явилася інформація про те, скільки коштів конкретні медичні заклади отримали за ведення вагітності та пологи.
«Наша логіка була така: жінка приходить у лікарню, у неї вимагають умовні 200 гривень за УЗД, вона дивиться в чат-боті, що за минулий рік цей медичний заклад отримав мільйони за ведення вагітності, і розуміє, що фінансування є», — розповіла Юлія Рідченко.
При цьому «Вартові медичної системи» намагаються пояснювати користувачкам, як вирішувати такі ситуації без конфлікту.
«Ми вчимо, як поскаржитися, щоб не розводити конфліктів, а конструктивно вирішити те чи інше питання. Коли в лікарню приходить жінка, яка знає свої права, зазвичай відпадають вимоги, що комусь щось треба доплачувати», — сказала Наталія Гуран.
Чат-ботом уже скористалися 47 тисяч людей
За словами Юлії Рідченко, на момент інтерв'ю чат-бот мав близько 47 тисяч користувачів.
Його аудиторія постійно змінюється: після народження дитини частина інформації стає жінці вже не потрібною, натомість до сервісу приєднуються нові вагітні.
«47 тисяч на даний момент. І аудиторія оновлюється постійно, тому що жінка народжує, їй ця інформація вже стає не настільки потрібною, але вагітніють інші», — розповіла Юлія Рідченко.
За її словами, нові користувачки приходять, зокрема, через материнські групи в Instagram, Telegram і TikTok та завдяки рекомендаціям інших жінок.
Скільки коштує підтримувати «Буду мамою»
Для створення та подальшого розвитку чат-бота команда двічі отримувала грантове фінансування.
За словами Рідченко, другий грант у 2023 році становив близько мільйона гривень. Приблизно такого ж масштабу фінансування було і на запуск сервісу.
Під час другого етапу команда додавала нові функції, блоки запитань і відповідей та оновлювали актуальну документацію.
Зараз значну частину роботи над чат-ботом виконують на волонтерських засадах.
«Якби ми мали порядку тисячі доларів на місяць, ми б його дуже активно просували і залучали нових користувачів. На жаль, таких цифр ми не маємо», — сказала Юлія Рідченко.
Велике місто і маленька громада: наскільки відрізняється доступ до допомоги
Можливості вагітної також залежать від місця проживання. За словами Юлії Рідченко, у великому місті жінка має більше альтернатив. Якщо її не влаштовує один заклад, вона може звернутися до іншого.
У невеликих містах вибір значно менший.
«Дуже велика різниця між невеличкими містечками і обласними центрами, тим паче Києвом, з точки зору доступу до інформації і медичних альтернатив», — розповіла Юлія Рідченко.
Водночас Наталія Гуран зазначає, що невелика громада не обов'язково означає гіршу медичну допомогу.
«Є такі невеликі громади, які настільки активно включилися в медичну реформу, що в них все просто ідеально. І навіть великим містам є чому в них повчитися», — сказала Наталія Гуран.
Окрема проблема — прифронтові території. Тут ситуація може змінюватися через руйнування медичних закладів і транспортної інфраструктури.
«Якщо якесь місто буде зруйноване, наприклад міст через річку, уже треба терміново перебудовувати маршрут пацієнтки: куди її довозити, яким шляхом і скільки займе час у дорозі», — пояснила Наталія Гуран.
За її словами, у таких регіонах також бракує лікарів та медичного персоналу, а ті, хто продовжує працювати, виснажуються через постійне навантаження.
Юридична, гуманітарна та психологічна допомога вагітним
Сьогодні БФ «280 днів» поступово повертається від масштабної адресної гуманітарної допомоги до консультаційної роботи.
Фонд запустив консультаційний хаб, де вагітні можуть отримувати допомогу з немедичних питань.
Одним із найпопулярніших напрямків стала юридична підтримка.
«У нас дуже стало багато запитів на юридичну підтримку. Ми надаємо безоплатні консультації з сімейного права, спадкового права, виплат», — розповіла Юлія Рідченко.
Також до фонду звертаються через порушення прав пацієнтів — наприклад, коли в пологовому будинку вимагають оплатити послугу. За можливості фонд продовжує надавати гуманітарні пакунки вагітним.
Під час інтерв'ю Юлія Рідченко також розповіла, що фонд готується запускати індивідуальні психологічні консультації для вагітних, які мають психоемоційні труднощі.
«Тепла допомога» і «Світло мамі»: підтримка вагітних під час блекаутів
Окремі програми БФ «280 днів» були пов'язані з блекаутами та ситуацією у прифронтових і прикордонних регіонах.
Під час перших зим після початку повномасштабного вторгнення фонд реалізовував програму «Тепла допомога». Пологовим передавали засоби для обігріву, а жінкам — павербанки, теплі речі та іншу допомогу залежно від конкретної програми.
Тепер фонд готує проєкт «Світло мамі».
«Ми збираємо кошти на те, щоб жінкам у прифронтових і прикордонних територіях надавати павербанки. За можливості будемо дивитися якісь засоби для обігріву — залежно від ситуації», — розповіла Юлія Рідченко.
Чого найбільше бракує медичній реформі
Одна з головних проблем, яку називає Юлія Рідченко, — недостатня комунікація.
За її словами, в межах медичної реформи з'являються нові можливості, але люди можуть просто про них не знати.
«Чого не вистачає медичній реформі — це комунікації. Буває, що послуга є, вона надається безоплатно, а про неї просто не знають», — сказала Юлія Рідченко.
Саме тому, за словами Наталії Гуран, цифрові сервіси залишаються потрібними.
При цьому формат не обов'язково має бути саме чат-ботом.
«Не так важливо, це будуть чат-боти чи інші електронні сервіси. Головне слово — "сервіси". Щоб цей сервіс був людяним, щоб він був зрозумілий людині і щоб його можна було легко знайти», — пояснила Наталія Гуран.
Медицині бракує взаємодії із соціальними службами та громадами
Наталія Гуран також вважає однією із системних проблем недостатню взаємодію між різними державними структурами. Медична допомога не завжди вирішує всі проблеми людини.
Наприклад, жінка-ВПО після народження дитини може повернутися у житло, яке не пристосоване для нових умов.
«Дуже бракує взаємодії між Міністерством охорони здоров'я, Міністерством соціальної політики і громадою. Також Міністерством інфраструктури», — сказала Наталія Гуран.
Вона навела й інший приклад: пацієнта можуть успішно пролікувати у лікарні, але після виписки вдома не буде людини, яка могла б за ним доглядати.
«З одного боку, держава вклала гроші в лікування, а з іншого — через те, що немає соціального догляду, людина може знову повернутися у своє захворювання або їй може стати ще гірше. Оцієї міжсекторальної взаємодії дуже сильно бракує», — пояснила Наталія Гуран.
Фондам бракує довгострокових програм підтримки материнства
Для благодійних організацій, які працюють із вагітними, однією з головних проблем залишається фінансування. За словами Юлії Рідченко, короткі програми дозволяють допомогти окремій кількості людей, але не дають можливості вибудувати масштабну і тривалу систему підтримки.
«Бракує підтримки великих, повномасштабних, сталих програм. Якщо вони мають суттєве охоплення і масштабування, це має бути не двомісячна програма і не програма на пів року», — сказала Юлія Рідченко.
Зараз фонд працює над подальшим розвитком консультаційного хабу. Його головну ідею Рідченко описує як спробу дати вагітній більше впевненості у період нестабільності: впевненості у своїх правах, фінансових можливостях і в тому, що за необхідності вона зможе отримати психологічну або юридичну підтримку.
«Ми хочемо в теперішніх умовах нестабільності надати жінці більше впевненості. Впевненості у своїх правах, у тому, що вона не залишиться з дитиною без грошей, у тому, що вона впорається і їй вистачить сил», — розповіла Юлія Рідченко.
Чат-бот «Буду мамою» залишається одним із інструментів цієї підтримки. Через нього вагітна може дізнатися, які послуги має право отримати безоплатно, знайти медичний заклад, перевірити необхідні на конкретному терміні обстеження та зрозуміти, як діяти, якщо її права порушують.
А головна проблема, про яку говорять обидві співрозмовниці UA.News, залишається інформаційною: навіть коли певна допомога вже існує, жінка спочатку має дізнатися, що вона має на неї право.
