Автор TimesLIVE назвав структурні причини занепаду муніципалітетів у ПАР
Муніципальна криза в ПАР не зводиться лише до некомпетентності, корупції чи слабкого керівництва, вважає дослідник ASRI Імраан Буккус. У колонці для TimesLIVE він пише, що на роботу місцевої влади також впливають масове безробіття, нерівність, патронажні мережі та ослаблення громадських інституцій.
Автор визнає, що серед причин проблем є розкрадання коштів, неефективність посадовців, проникнення організованої злочинності та використання державних посад для особистого збагачення. Водночас, на його думку, боротьби лише за прозоре врядування недостатньо без розв’язання глибших структурних проблем.
Конкуренція за ресурси
Однією з ключових причин Буккус називає політичну економію патронажу. За його словами, посади в муніципалітетах дають не лише зарплату, а й вплив на тендери, найм працівників та розподіл можливостей. В умовах масового безробіття такий доступ до ресурсів стає предметом гострої боротьби.
Автор зазначає, що в окремих частинах країни, зокрема в Дурбані, суперництво за посади членів муніципальних рад супроводжується регулярними вбивствами. На його думку, за таких умов лояльність формується через мережі розподілу ресурсів, а адміністративна спроможність муніципалітетів підпорядковується політичному виживанню.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Участь громадян та інституції
Ще двома чинниками Буккус вважає деполітизацію суспільства та занепад колективних інституцій. Він пише, що для багатьох громадян участь у врядуванні обмежується голосуванням раз на кілька років, тоді як простір для громадянського суспільства часто надають неурядовим організаціям, а не об’єднанням із членством.
На думку автора, ослаблення профспілок, громадських організацій та інших форм колективного життя зменшує можливості суспільства контролювати політичні еліти. Він також вказує на репресії проти окремих спроб самоорганізації, зокрема активістів Abahlali baseMjondolo та громад, які стикаються з проблемами, пов’язаними з видобутком корисних копалин.
Серед необхідних кроків Буккус називає посилення правил закупівель, професіоналізацію адміністрації, обмеження можливостей для отримання ренти, підтримку доброчесних профспілок і створення нових форм громадської участі. Він наголошує, що реагувати потрібно і на етичні порушення, і на політичні та соціально-економічні причини кризи.
