Дослідник назвав чинники стійкості слабших сторін у війнах — Jerusalem Post
В Ізраїлі старший науковий співробітник Інституту Німана та почесний професор Техніона Боаз Голані у колонці для Jerusalem Post розглянув причини, через які слабші у військовому сенсі збройні рухи можуть тривалий час протистояти сильнішим арміям. Як приклади він навів хуситів у Ємені, ХАМАС у Секторі Гази та «Хезболлу» в Лівані.
На думку автора, військова перевага не тотожна стратегічній витривалості. Він вважає, що такі рухи можуть використовувати соціально-економічні проблеми, ідеологію, слабкість державних інституцій, зовнішню підтримку та час як ключові переваги.
Ресурси для тривалого протистояння
Голані зазначив, що в країнах, де молоді люди мають мало можливостей знайти роботу, жити гідно та бачити переконливі перспективи майбутнього, збройні організації здатні пропонувати гроші, статус, товаришування, захист і мету. Водночас він наголосив, що бідність не означає неминучого вступу до збройних формувань, проте створює для них ширшу потенційну базу вербування.
Ідеологія, за оцінкою автора, перетворює воєнне протистояння на моральну боротьбу в очах її учасників. Таку роль можуть відігравати релігія, націоналізм, марксизм, етнічна ідентичність або революційні ідеї. Якщо держава не забезпечує безпеку, правосуддя, воду, електрику, освіту чи роботу, збройний рух може перебирати на себе частину цих функцій і ставати паралельною суспільною структурою.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Час і політичний тиск
Окремим чинником Голані назвав зовнішню підтримку. Він зазначив, що фінансування, постачання зброї, навчання, розвідувальні дані та технології від зовнішньої сили можуть значно посилити локальний рух. Як приклад автор згадав підтримку Іраном регіональних збройних угруповань.
Автор також звернув увагу на політичні обмеження демократичних держав, суспільства яких із часом очікують завершення затяжних воєн, зважають на втрати, зайнятість резервістів, економічні наслідки та вибори. Слабшій стороні, за його оцінкою, не обов’язково здобувати швидку перемогу: їй може бути достатньо вижити й чекати, доки сильніший противник зіткнеться з внутрішнім політичним виснаженням.
Голані згадав В’єтнам, Афганістан і війну в Газі як приклади того, що військова перевага не гарантує політичного результату. Він також назвав недооцінку противника та надмірну впевненість сильнішої сторони небезпечними чинниками, пославшись на досвід Ізраїлю під час нападу, який, за його словами, очолював ХАМАС, 7 жовтня 2023 року.
