Китай, Росія та Казахстан розглядають арктичний маршрут через Іртиш і Об
Китай, Російська Федерація — держава-агресор — і Казахстан розглядають розвиток нового північного торговельного маршруту Іртишем та Об’ю. Він може відкрити китайським товарам доступ до російських арктичних портів біля Ямальського півострова.
За даними OilPrice з посиланням на Eurasianet, вантажообіг системою Об—Іртиш сягав орієнтовно 9 млн тонн на рік у 1970-х роках, але різко впав після розпаду СРСР у 1991 році. Росія та Казахстан обговорювали відновлення маршруту і раніше, однак проєкт набув нового імпульсу після того, як Китай виявив до нього інтерес.
Плани Казахстану
У 2024 році Казахстан представив план розвитку своєї ділянки Іртиша. Він передбачає збільшення річного обсягу вантажних перевезень із майже нульового рівня до 2,5 млн тонн до 2028 року. Також заплановані причальні й перевантажувальні потужності для обробки до 4 млн тонн вантажів щороку та розвиток пасажирського сполучення для перевезення до 700 тис. людей на рік.
Економіст Аскат Дюсембаєв заявив агентству Kazinform, що перевезення вантажів лише казахстанською ділянкою Іртиша можуть приносити мільярди. Водночас, за наведеними в матеріалі оцінками, для запуску маршруту потрібні десятки мільярдів доларів інвестицій в інфраструктуру.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Перешкоди для судноплавства
Серед ключових перешкод — сезонна крига на Обі: окремі ділянки річки залишаються непрохідними до шести місяців на рік. Посухи та інтенсивне зрошення останніми роками також призводили до низького рівня води й порушували баржове сполучення в російських регіонах.
В Абайській області Казахстану рівень Іртиша подекуди знижується до 105 сантиметрів, чого недостатньо для вантажного судноплавства. Казахстанські посадовці залучили російських фахівців до підготовки плану, який має забезпечити глибину щонайменше 1,6 метра на казахстанській ділянці річки.
Казахстанські експерти пов’язують занепад річкового руху наприкінці радянського періоду, зокрема, з неналежно спорудженими шлюзами біля Шульбинської ГЕС. Китай також використовує воду Іртиша для зрошення в Сіньцзяні: за останні 15 років потік води з Китаю до Казахстану скоротився на 2,1 кубічного кілометра, або на 22%.
