В Австралії жінці з паралічем скоротили фінансування реабілітації
У Брісбені, Австралія, Національне агентство страхування на випадок інвалідності (NDIA) скоротило фінансування фізичної терапії для 26-річної Ейпріл Коулсон із шести до двох годин на тиждень. Жінка, яка має параліч після крововиливу в спинний мозок, заявляє, що рішення суперечить рекомендаціям медичних фахівців і вже вплинуло на її самостійність.
Як повідомляє ABC News Australia, Коулсон заснула активною та незалежною підліткою, а вранці не могла рухатися нижче пахв. Вона провела шість місяців у лікарні, а подальші обстеження виявили рідкісні судинні мальформації в інших частинах тіла. Лікарі припустили, що подібна мальформація могла спричинити крововилив у її спинний мозок.
Реабілітація та робота
Після повернення додому Коулсон потребувала допомоги для пересаджування з ліжка у крісло колісне, купання, одягання та прийому їжі. Австралійська Національна схема страхування людей з інвалідністю (NDIS) фінансувала для неї крісло колісне, пандус до будинку батьків, допомогу працівників підтримки та інтенсивну реабілітацію, зокрема фізіотерапію, ерготерапію і заняття з фізіології фізичних вправ.
За словами Коулсон, у перші 18 місяців після виписки в неї тричі виникали пролежні. Після регулярної реабілітації вони більше не з’являлися. Вона зміцнила м’язи, перестала потребувати ременів у кріслі колісному, почала керувати адаптованим автомобілем, влаштувалася на повну зайнятість і відмовилася від пенсії з інвалідності. Також вона скоротила допомогу працівників підтримки до чотирьох годин на тиждень, переважно для хатньої роботи.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Рішення NDIA
У рішенні за результатами внутрішнього перегляду працівник NDIA дійшов висновку, що додаткові години терапії та запит на фінансування заміни пандуса вартістю 5 тисяч австралійських доларів не відповідають критерію належного співвідношення ціни та якості. Заміна пандуса вже була виконана, щоб Коулсон могла потрапляти до будинку. У рішенні також зазначили, що працівники підтримки людей з інвалідністю мають мати належну кваліфікацію та підготовку, аби допомагати їй виконувати вправи.
Коулсон стверджує, що такий підхід небезпечний через тяжкий остеопороз та інші ускладнення. За її словами, для занять потрібні спеціальне обладнання, підйомники й слінги, а також двоє кваліфікованих фахівців через ризик травмування. Після скорочення годин терапії, як каже Коулсон, у неї посилилися біль, втома та скутість, а залежність від допомоги батьків і сестри зросла.
Один із розробників NDIS Мартін Лаверті висловив занепокоєння скороченнями планів учасників, які, за його словами, відбуваються всупереч висновкам медичних фахівців. У NDIA не коментували індивідуальний випадок Коулсон, але заявили, що під час розподілу фінансування розглядають усі подані докази, зокрема від фахівців суміжних медичних професій, і ухвалюють рішення щодо того, які витрати є обґрунтованими та необхідними. Коулсон оскаржує скорочення свого плану в Адміністративному трибуналі перегляду.
