Як змінюються симптоми СДУГ з віком — Channel NewsAsia
У США дослідники та фахівці зазначають, що симптоми синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) можуть змінюватися протягом життя: у малих дітей частіше помітні гіперактивність та імпульсивність, а з віком більш вираженими й стійкими можуть ставати прояви неуважності. Про це повідомляє Channel NewsAsia з посиланням на дослідження та коментарі фахівців.
СДУГ може проявлятися по-різному та мати широкий спектр симптомів — від легких до тяжких. Стан також нерідко поєднується з іншими психічними, поведінковими або нейророзвитковими розладами, зокрема тривожністю та аутизмом. Дослідники досі не мають однозначної відповіді, яка частка дітей із СДУГ зберігає діагноз у дорослому віці.
Симптоми не є незмінними
Поздовжнє дослідження 2021 року, учасників якого з СДУГ спостерігали протягом 16 років, показало: близько 10% досягли стійкої ремісії до молодого дорослого віку, ще приблизно 10% мали СДУГ упродовж усього періоду. У більшості учасників прояви посилювалися або слабшали з часом. У будь-який конкретний момент приблизно половина учасників відповідала діагностичним критеріям, проте склад цієї групи змінювався.
До симптомів неуважності належать, зокрема, труднощі з увагою до деталей, незавершення завдань, неорганізованість і забудькуватість. Гіперактивно-імпульсивні прояви можуть включати постійну метушливість, складність з очікуванням своєї черги та надмірну балакучість.
Для встановлення діагнозу дитина має мати щонайменше шість симптомів однієї з двох груп, а люди віком від 17 років — щонайменше п’ять. За наявності достатньої кількості симптомів обох категорій ідеться про комбінований тип СДУГ.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Від зовнішньої гіперактивності до внутрішнього неспокою
У дошкільнят гіперактивність та імпульсивність зазвичай більш помітні. Однак зі зростанням навчальних вимог і кількості обов’язків симптоми неуважності можуть виходити на перший план. Огляд 2023 року засвідчив, що серед дітей до 12 років частки переважно неуважного, переважно гіперактивно-імпульсивного та комбінованого типів є приблизно зіставними. У віці від 12 до 18 років частіше фіксують переважно неуважний тип, тоді як гіперактивно-імпульсивний мають менш ніж чверть підлітків.
У дорослих переважно гіперактивно-імпульсивний тип трапляється рідко: одне невелике дослідження оцінило його частку в 7%. Гіперактивність у цьому віці може виявлятися як внутрішній психічний неспокій або постійна потреба бути зайнятим. Неуважність, своєю чергою, здатна ускладнювати побутове планування, виконання справ без чітких дедлайнів і зосередження під час розмов.
Вплив середовища та підтримки
На вираженість симптомів можуть впливати життєві обставини. Зокрема, проблеми в родині можуть посилювати прояви СДУГ у дітей та підлітків, а структуроване шкільне середовище іноді ускладнює концентрацію. У дорослому віці симптоми можуть ставати менш помітними, якщо людина знаходить роботу, що відповідає її темпераменту та особливостям.
Фахівці також зазначають, що люди з часом можуть навчитися краще контролювати стан. Поведінкові втручання частіше застосовують за переважання гіперактивно-імпульсивних симптомів, медикаментозне лікування — за проявів неуважності, а для багатьох людей, особливо з комбінованим типом СДУГ, найкращим може бути поєднання цих підходів. Нейровізуалізаційні дослідження також вказують, що зміни симптомів можуть бути частково пов’язані з розвитком мозку.
