Київ обговорює питання ПриватБанку з Коломойським, попри скандал в $5,5 млрд, — скандальний заголовок статті сьогоднішнього номера видання Financial Times.
В згаданій публікації також йдеться, що «відкат» у справі ПриватБанку обумовлює істотні ризики щодо майбутньої нової угоди з МВФ, відтак, це може спровокувати жахливі економічні наслідки на тлі погіршення інвестиційного клімату в країні. Адже інвестори, які ще донедавна говорили про Україну, як відкриття для інвестиційних вкладень, починають сумніватися та натякати на певне розчарування.
Та варто зазначити, що контекст публікації в Financial Times відображає гнучкість влади до нових компромісів. І це в той час, коли кожен необережний крок може обійтися дорого для економіки країни.
Ключові ризики економічного зростання України
В НБУ наголосили, що винятково за умови прискорення реалізації структурних реформ та стійкого уповільнення інфляції до цілі існують передумови економічного зростання, а відтак можливості для пом’якшення монетарної політики та зниження облікової ставки.
Йдеться про інтенсивний розвиток ринкових інституцій, які обумовлюють правовий захист інвесторів та суб’єктів господарювання, а також базис для формування інвестиційних стратегій й управління ризиками. Передусім, ринкова інфраструктура обумовлюватиме прозорість та прогнозованість економічних процесів, що стимулюватиме розвиток бізнесу та зниження тіньової економіки.
Це базові умови зростання, адже при високому рівні тіньової економіки в Україні завжди будуть високими відсоткові ставки, які провокуватимуть високі ціни. Оскільки саме тіньова економіка руйнує принципи ринкової економіки, основні засади чесної конкурентної боротьби, а відтак породжує ризики банківської діяльності. В цих умовах досить важко інвесторам прорахувати потенціал та економічні наслідки.
Маржа, яку закладають комерційні банки при кредитуванні, враховує не лише вартість ресурсу, але й покриття втрат від ризиків. Саме тому в подібних економічних моделях домінують монополі та висока вартість фінансових ресурсів.
Для розв’язання проблем ресурсного забезпечення важливим є поліпшення інвестиційного клімату. В контексті інвестиційного клімату та вартості ресурсів, важливими залишаються питання дієвості основного драйвера економічного зростання та інфляції, яка відповідає основним параметрам цінової стабільності, перебуваючи в траєкторії прогнозів регулятора.
Нагадаємо, основним драйвером економічного зростання є внутрішній попит, наголошують в НБУ. Але, як зазначає Info Sapiens, у серпні 2019 року індекс споживчих настроїв українців продовжує рости та досяг позначки 95,6 із 200 (+7,6 п у порівнянні з липнем). Такі показники спостерігалися в Україні ще у докризовий період – 2004-2008 років. Також зросли індекс поточного становища (83,5 п, +6,6 п за місяць) й індекс економічних очікувань (103,6 п, +8,3 п), йдеться в дослідженні Info Sapiens, пише UA.NEWS.
Варто підкреслити важливу деталь, попри істотне зростання доходів домогосподарств, кошти витрачаються на споживчі потреби, обумовлюючи додатковий тиск на ціни. Стрімке розширення внутрішнього попиту та високі темпи зростання заробітних плат стимулюватимуть надалі підвищення цін.
Нагадаємо, заробітні плати у липні зросли на 19,6%р/р у номінальному і на +9,5%р/р у реальному вираженні, продовжилося нарощування споживчого кредитування (+17,3%р/р через банки, +12,6%р/р через кредитні спілки, +18,2% через фінансові установи) та надходження від трудових мігрантів (+12,5%р/р).
Нацбанк наголошує, що із факторів пом’якшення було зниження цін на енергоресурси з розрахунком на те, що зниження цін на нафту і газ на світових ринках з певним часовим лагом буде відбиватися на внутрішніх цінах.
Але, нещодавно ситуація змінилася, і окрім стрімкого наростального споживчого попиту, тиск на ціни обумовлюватиме зростання ціни на енергоносії, яке обумовлюватиме зростання ціни на нафту.
Нагадаємо, найбільш дієвим фактором зменшення рівня інфляції та досягнення НБУ інфляційної цілі в 5% є курсовий чинник. Відтак, якщо з фундаментальних факторів зниження інфляції окрім валютного більше не буде, то в подальшій перспективі укріплення курсу можливе лише за умови поліпшення інвестиційного клімату та активізації зовнішніх інвесторів.
Перспектива підписання нової угоди з МВФ та зовнішнього фінансування від інших міжнародних фінансово-кредитних організацій є необхідним для подальшого збалансування валютного ринку України.
Вплив глобальних потрясінь на інвестиції
Нафтовий шок настав на тлі багатьох тривожних сигналів для глобальної економіки. Статистистичні дані з Китаю, опубліковані в понеділок, відображають найгірші для одного місяця дані щодо промислового виробництва з 2002 року.
Нагадаємо, у липні МВФ понизив прогноз зростання світової економіки, рівень якого і без того знаходився на мінімумі з часів фінансової кризи — до 3,2% у 2019 році та 3,5% у 2020; темпи на рівні 3,3% або нижче — найнижчі з 2009 року.
Вплив стрімкого зростання нафтових цін може варіюватися від країни до країни.
Економіки, що розвиваються з дефіцитами поточного рахунку і бюджету, такі як Україна, можуть зіткнутися з істотним відтоком капіталу та ослабленням валют.
Експортна виручка компаній в країнах-експортерах нафти можуть вирости, а країнам-споживачам загрожує зростання роздрібних цін на паливо, що може істотно підігрівати інфляцію та негативно вплинути на попит.
Реакція центробанків
Події на нафтовому ринку підвищують ймовірність додаткової монетарної підтримки з боку центробанків в очікуванні зростання витрат на енергоресурси, який фактично є податком на споживання, йдеться в повідомленні Bloomberg.
«Це стає додатковою причиною, по якій ми можемо побачити ще більше глибинних сюрпризів від центробанків в найближчі кілька тижнів», - сказав головний економіст Standard Chartered Plc. Нагадаємо, ЄЦБ знизив ключову ставку та запровадив початок кількісного пом’якшення, Федеральна резервна система, як очікується, знову знизить процентну ставку на цьому тижні. Після засідання ФРС, відбудеться зустріч Банку Японії, від якого інвестори вимагають подальшого пом'якшення монетарної політики.
Центробанки Бразилії, Південної Африки, Норвегії, Швейцарії та Великобританії також приймуть рішення щодо монетарної політики протягом цього тижня.
В підсумку зазначимо, Національний банк України застерігає, що у разі реалізації проінфляційних ризиків, зокрема через збереження тиску з боку попиту, погіршення зовнішніх умов, процес пом’якшення монетарної політики буде більш повільним.
