Зниження світового попиту негативно позначалося на динаміці цін на світових товарних ринках упродовж 2 кварталу 2019 року та негативно позначилося на торговельному балансі України.
Внаслідок жорсткої політики Нацбанку, утримання валютних позицій в активах стало невигідним, послаблюючи спекулятивний попит. Під тиском високої ключової ставки, а відтак дорогих банківських кредитів, обумовлено стимули реалізації валютного виторгу аграріями внаслідок експорту продукції для забезпечення власної потреби в оборотних грошових засобах.
Водночас, за тиждень на світових ринках кон’юнктура ставала ще більш сприятливою для українських експортерів в розрізі основних сировинних сегментах, зокрема ціни зросли на пшеницю - 5%, кукурудзу -3%, залізорудна сировина - 2%, соя – 4,5%. На тлі зростання, ціни на нафту упали ще на три відсотки, поліпшивши картину очікування щодо основних факторів економічного зростання.
Та варто зазначити, що в оптимістичний прогноз базується на припущенні, що надалі діятиме один із вагомих факторів — зниження цін на нафту і газ. Відтак поточне зниження цін на нафту і газ на світових ринках з певним часовим лагом повинно відбиватися на внутрішніх цінах.
Але є речі, які виходять за межі економічних прогнозів. Йдеться про атаку на нафтові об’єкти в Саудівській Аравії, які обумовили різке зростання цін – до $71 за барель нафти, передає Bloomberg.
Відтак аналізуючи чинники стабільності валютного ринку та стану платіжного балансу на тлі рецесії світової економіки, високої доларизації економіки та потрясінь нафтового ринку - все більшої ваги в макроекономічному прогнозі набуває фактор залежності від зовнішніх інвестицій та співпраці з міжнародними фінансово-кредитними організаціями.
Зовнішня торгівля України товарами у січні-липні 2019 року
Згідно з повідомленням Державної служби статистики України, у січні-липні 2019 року експорт товарів становив $28748,3 млн, або 107,0% у порівнянні з січнем-липнем 2018 року (рисунок 1).
Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростальним підсумком)
Джерело: ДССУ
За даними відомства, імпорт товарів становив - $33684,4 млн, або 108,5%, що призвело до негативного сальдо у розмірі $4936,1 млн.
Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростальним підсумком)
Джерело: ДССУ
Варто зазначити, що у січні-липні 2018 року сальдо також було негативне, але меншим майже на 1 мільярд складаючи $4164,7 млн.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив - 0,85. У порівнянні з торішніми показниками, коефіцієнт покриття погіршився — у січні-липні 2018 року він становив – 0,87.
Зовнішньоторговельні партнери України
Щодо географічної та товарної структури, то зовнішньоторговельні операції за період січня-липня 2019 року проводились із партнерами 218 країн світу, зазначає Держстат України.
Серед найбільших торговельних партнерів зберігається негативне сальдо за період січень-липень 2019, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, з Білоруссю (–1077,8 млн дол. США — експорт зріс на 15%); Китаєм (–2935,4 млн дол. США — експорт зріс на 60,4%), Німеччиною (–2276,64 млн дол. США — експорт зріс на 11,4%). До США експорт товарів збільшився на майже 4%, а імпорт – на 7,9%, утворивши також негативне сальдо –1204,2 млн дол. США.
З країнами ЄС ситуація схожа, торговельне сальдо залишається негативним –1910,8 млн дол. США., й зафіксовано незначне зростання експорту – 7,8%.
Успішною є торгівля із Єгиптом, адже за відповідний період Україні вдалося наростити експорт товарів до цієї країни — на 20,5%. Попри те, що імпорт також зріс – 22,3%, торговельне сальдо з Єгиптом залишається позитивним, та становить - 1243,8 2 млн дол. США.
Досить не ординарною залишається ситуація торговельних відносин з країною-агресором – Російською Федерацією, адже за відповідний період, експорт до цієї країни знизився істотно – на 12%, а імпорт продовжує займати істотну частку в структурі торговельного балансу – 13,2 % всього імпорту, зменшившись лише на 0,01%. Відтак торговельне сальдо з країною-агресором наразі складає –2544,2 млн дол. США.
Що збалансує валютний ринок
Ситуація на валютному ринку України цікава з кількох причин. Ключовим фактором рекордного зміцнення гривні в кінці липня зазначали активізацію викупу нерезидентами українських облігацій внутрішньої державної позики та пов'язаний з цим приплив валюти в країну.
Приплив іноземного капіталу на ринок ОВДП істотно послабився за останні тижні залишаючись на позначці в одинадцять відсотків, але валютний ринок продовжує демонструвати збалансованість.
Та ситуація, як вище зазначалося, змінилася на нафтовому ринку відреагувавши істотним зростанням цін.
Враховуючи те, що одним із ключових факторів пом’якшення було зниження цін на нафту і газ і подальше зменшення ціни певним часовим лагом повинно було відбиватися на внутрішніх цінах, наразі ситуація докорінно змінюється, і ринок реагує ціною $71 за барель нафти (рисунок 3).
Рисунок 3 – Ціна на нафту марки Brent станом на 16.09.2019 року
Джерело: Bloomberg
Відтак, ціновий фактор нафтового ринку буде тиснути на внутрішні ціни перетворюючись із передумов економічного зростання в чинник зростання інфляції.
Варто зазначити, інфляційні очікування бізнес та домогосподарств помітно погіршилися, що створює передумови зменшення внутрішнього попиту (рисунок 4).
Рисунок 4 – Інфляційні очікування станом на початок вересня 2019 року
Нагадаємо, НБУ наголошує, що основним драйвером економічного зростання в Україні залишається внутрішній попит.
В підсумку зазначимо, що практично єдиний вагомий фактор зменшення рівня інфляції та досягнення Нацбанком інфляційної цілі в 5%(± 1%) є курсовий чинник. І тільки передумови досягнення інфляційної мети, відповідно збереження тенденцій на валютному ринку, будуть лежати в основі пом'якшення монетарної політики та подальшого економічного зростання.
Враховуючи те, що прогнози НБУ відхиляються від поточних показників інфляції, а фундаментальних факторів зниження інфляції окрім валютного більше не буде, то в подальшій перспективі укріплення курсу можливе лише за умови активізації зовнішніх інвесторів. Позитивним ефектом для курсової стабільності також є перспектива підписання нової угоди з МВФ та зовнішнього фінансування від інших міжнародних фінансово-кредитних організацій.
