Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку на 0,5 відсоткових пунктів. Відтак з 6 вересня 2019 року ключова ставка НБУ на рівні 16,5% річних.
НБУ продовжив цикл пом'якшення монетарної політики, оскільки очікує на уповільнення інфляції до цілі 5%, йдеться у повідомленні прес-служби регулятора.
Оцінка інфляції в межах поточного циклу пом’якшення
Попереднє рішення НБУ щодо зниження облікової ставки до 17% було продовженням циклу пом’якшення монетарної політики. Передбачалося, що внаслідок стійкого зниження інфляційного тиску та покращення інфляційних очікувань, жорсткість монетарної політики буде поступово послаблюватися.
Але, попри сезонне зниження цін у липні, в річному вимірі показник інфляції був вищим, ніж передбачав прогноз Нацбанку – 9,1%.
У серпні, за оцінками НБУ, інфляційні тенденції указують на пониження споживчих цін, але знову відхиляється за межі прогнозної траєкторії. Відхилення зумовлене насамперед тимчасовими факторами, пов’язаними із перевищенням попиту на окремі сирі харчові продукти, зокрема овочі. Водночас базова інфляція становила 7,4% та відповідала прогнозу Національного банку.
В НБУ зазначають, що внаслідок жорсткої монетарної політики продовжилося стримування фундаментального тиску на ціни, зокрема внаслідок зміцнення гривні. Так, ревальвація гривні істотно вплинула на ціни палива та ціни окремих продовольчих товарів. Однак, розширення споживчого попиту і підвищення реальних заробітних плат майже на 10% за рік надалі гальмували уповільнення інфляції.
Нагадаємо, індекс InfoSapiens в липні досяг 88% ставши рекордним показником споживчих настроїв суспільства. Заробітні плати у липні зросли на 19,6%р/р у номінальному і на +9,5%р/р у реальному вираженні, продовжилося нарощування споживчого кредитування (+17,3%р/р через банки, +12,6%р/р через кредитні спілки, +18,2% через фінансові установи) та надходження від трудових мігрантів (+12,5%р/р).
Варто зазначити, інфляційні очікування в межах поточного циклу значно поліпшилися. Відтак рівень очікування домогосподарств інфляції протягом наступного року становить 7,9% проти 12,1% на початку 2019 року. Рівень очікування інфляції аналітиками - 7,1% проти 7,5%. Очікування інфляції підприємств - 7,7% проти 9,5% на початок року.
Прогноз інфляційної динаміки періоду наступного циклу
Як і попередньо, Національний банк прогнозує досягнення середньострокової цілі з інфляції - 5% наприкінці 2020 року. Макроекономічні фактори, які спостерігалися з часу попереднього ухвалення рішення щодо облікової ставки, не змінили баланс ризиків для прогнозу, зазначають в НБУ.
За оцінками НБУ, зміцнення обмінного курсу сприятиме уповільненню інфляції в найближчі місяці. Варто зазначити, що зміцнення гривні зумовили фундаментальні ринкові чинники, зокрема:
- сприятлива цінова кон'юнктура на глобальних товарних ринках.
- високий врожай зернових.
- подальше зростання експорту послуг галузі інформаційних технологій (ІТ).
- поліпшення інвестиційного клімату та зростання довіри інвесторів до української економіки.
- спрощення доступу інвесторів до ринку внутрішніх державних цінних паперів.
Оптимальні інвестиційні умови зумовили зниження обсягів репатріації дивідендів та зростання попиту на ОВДП. Хоча приплив іноземного капіталу на ринок ОВДП істотно послабився за останні тижні, але валютний ринок залишався збалансованим.
Одним із вагомих факторів пом’якшення було зниження цін на нафту і газ. Відтак поточне зниження цін на нафту і газ на світових ринках з певним часовим лагом буде відбиватися на внутрішніх цінах.
Фактором зростання цін залишається істотне зростання внутрішнього попиту. Стрімке розширення внутрішнього попиту та високі темпи зростання заробітних плат стимулюватимуть надалі підвищення цін.
Прискорення зростання ВВП у другому кварталі до 4,6% у річному вимірі було зумовлене переважно пожвавленням внутрішнього споживання в умовах стрімкого поліпшення споживчих настроїв. Попередні оцінки економічної активності в липні засвідчили збереження стійкого внутрішнього попиту.
Подолання політичної невизначеності обумовило зниження внутрішніх політичних ризиків, посилюючи прогнози зниження інфляції до цілі 5%. З початком роботи Верховної Ради нового скликання та формуванням нового уряду ризики понизилися відкриваючи можливість для активізації переговорів з МВФ щодо нової програми співпраці.
Попри це, залишаються актуальними виклики для фінансової стабільності. Йдеться про події, які пов’язані з перебігом судових процесів щодо рішень держави, спрямованих на оздоровлення банківського сектору.
Не розв’язаними також залишаються проблеми зовнішнього походження, обумовлюючи істотні ризики, зокрема:
- втрата надходжень від транзиту газу з РФ територією України з початку 2020 року.
- посилення торговельного протекціонізму та підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках.
- ескалація військової агресії та нові торговельні обмеження з боку країни-агресора.
Прогноз щодо формування монетарної політики та її впливу на економіку
За наявності відповідних економічних умов, зокрема стійкого уповільнення інфляції до цілі 5%, НБУ знижуватиме облікову ставку. Оприлюднення сценаріїв НБУ щодо майбутньої динаміки облікової ставки передбачає її зниження до 15% у 2019 році, до 9% у 2020-му, і до завершення 2021 року - 8%. Темп зниження облікової ставки до нейтрального рівня 8% залежатиме від ризиків як внутрішнього, так і зовнішнього походження.
В НБУ наголосили, що є ґрунтовні підстави та можливості для швидшого зниження облікової ставки, але винятково за умови прискорення реалізації структурних реформ та стійкого уповільнення інфляції до цілі.
Варто зазначити, що проведення структурних реформ та розвиток фінансового ринку вимагають високих темпів їх забезпечення. Адже практично не функціонуючий в Україні фондовий ринок, певні проблеми фінансування з боку інституційних інвесторів та рецесія українських компаній — фактори, які суттєво обмежують джерела залучення капіталів.
Для розв'язання проблем ресурсного забезпечення реального ринку варто стимулювати банківський сектор розширяючи кредитну експансію, але кошти на депозитах у банках змінилися не суттєво. Отже, попри істотне зростання доходів домогосподарств, кошти витрачаються на споживчі потреби, обумовлюючи додатковий тиск на ціни. Зазначимо, в структурі капітальних інвестицій питома вага банківських кредитів становить лише біля 8% за підсумками першого півріччя 2019 року. Одна з найважливіших причин — надмірно високі ставки по кредитах.
Та варто зазначити, що вартість ресурсів у банківському секторі формується в залежності від вартості залучених коштів на банківські рахунки. І середня вартість портфелів, як правило, завжди є меншою, ніж облікова ставка НБУ. Але маржа, яку закладають комерційні банки при кредитуванні, враховує не лише вартість ресурсу, але й ризики.
При такій ситуації сподіватися на прискорення зростання економіки не варто. Нагадаємо, виробництво промислової продукції за січень-липень цього року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла лише на 0,4%.
Регулятор застерігає, що у разі реалізації проінфляційних ризиків, зокрема через збереження тиску з боку попиту, процес пом'якшення монетарної політики буде більш поступовим.
Зазначимо, перераховані вище фактори можуть мати істотний вплив на реалізацію прогнозу щодо зниження інфляції до 6,3%р/р у грудні 2019 року, що робить малоймовірним агресивне зниження облікової ставки НБУ.
Нагадаємо, з урахуванням графіку проведення засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики залишається лише три засідання. Відтак додаткове зниження варто очікувати лише на 1,5 в.п., відтак консервативний прогноз рівня ключової ставки на початок 2020 року залишається в межах 15,5%.
