Що таке концепція сталого будівництва та чим вона відрізняється від «традиційного», які перспективи впровадження сталого будівництва в контексті відбудови України та її терміновості, чому існує міф, ніби усе «зелене» є дорожчим, а також як стимулювати бізнес переходити на зелені моделі - в інтерв’ю UA.NEWS розповів директор Forest Stewardship Council (Лісова опікунська рада) в Україні Павло Кравець.
Павло Кравець: Стале або зелене будівництво - концепція, що передбачає застосування підходів, які допомагають забезпечувати енергоефективність та зменшення використання ресурсів на усіх етапах. Від архітектурного планування - до виробництва будматеріалів, від самого процесу будування - до функціонування житла.
Стале будівництво покликане допомогти у досягненні кліматичних цілей через зменшення викидів вуглецю коли, наприклад, йдеться про енергоспоживання пов'язане з функціонуванням будівель. Це лише перший крок до сталого будівництва.
Наступний - зменшення викидів вуглецю та парникових газів під час виробництва самих будівельних матеріалів. Прикладом може бути деревина як той будівельний матеріал, який власне забезпечує фіксацію вуглецю.
Якщо підходити комплексно до цього питання, то варто говорити про оцінку вуглецевого сліду протягом цього «життєвого циклу» будівлі. Тобто йдеться про можливість скорочення парникових газів на усіх етапах проектування, будівництва та використання об'єкта, а також подальшої утилізації будівельних матеріалів.
Іншими словами, йдеться про більш високу якість життя та іншу філософію. Адже у рамках зелених проектних рішень забезпечується суттєве скорочення витрат енергії та ресурсів не лише при будуванні, а і під час використання нерухомості.
Щоб забезпечити комфортне життя у будинках із дешевих матеріалів, потрібно проводити енергообігрів, кондиціонування, інші речі. Такий будинок - по суті бетонна коробка, яку наситили енергоспоживальними приладами, але енергія може витрачатися нераціонально. Наразі спостерігаємо тенденцію до зменшення енергоспоживання за рахунок «розумних» рішень, що підвищують індивідуальні запити і потреби. З іншого боку, можуть мати місце архітектурні та проектні рішення при яких кондиціювання повітря здійснювалося природним шляхом, а це суттєве скорочення використання енергії та більш сприятливі умови для життя і роботи.
Більшість людей хочуть швидке і дешеве житло. Так, це природньо. Але якщо подивитись на повний цикл традиційного будівництва, тобто коли мова йде про увесь час його експлуатації, то воно навпаки стає дорожчим, ніж сталі архітектурні та проектні рішення. Тому варто бути більш розважливим, замислитись щодо, можливо, більших інвестицій на початковому етапі. Адже у разі помилки, виправляти її пізніше буде важче.
Як стале будівництво корелюється із захистом лісів? Адже деякі люди вважають, що рубати дерева заради будматеріалів та меблів — це шкідливо і аж ніяк не допомагає довкіллю. З іншого боку, деревина набагато екологічніша, ніж вироби з того ж пластику…
Павло Кравець: Це виглядає незвично, але помилково думати, що чим менше ми користуємося лісом, тим більше ми забезпечуємо його збереження, охорону та захист. Адже для того, щоб підтримувати правильне функціонування лісу, необхідно розумно користуватися його багатствами. Ліси теж старіють, окремі дерева починають гірше виконувати свої функції, потихеньку відмирають. І якщо ці дерева не зрубати, вони впадуть, почнуть розкладатись, а накопичений в дереві вуглець буде вивільнятися в атмосферу при розкладанні. За таких умов досягнення кліматичних цілей є сумнівним, адже в багатьох випадках поряд із розкладом має місце накопичення відмерлої деревини, що створює також загрозу виникнення лісових пожеж. Окрім цього не будемо отримувати з таких дерев будь яку користь, як то паливо для обігріву будинку чи будматеріал.
Тому як би дивно це не звучало, але чим більше ми купуємо і використовуємо виробів із законно заготовленої деревини, тим активніше ми підтримуємо збереження, охорону і захист лісів та правильне ведення лісового господарства. Бо потім ці кошти повертаються назад до лісу у вигляді інвестицій. І на місці, де було зрубано дерево, саджають 10 нових дерев. Ці гроші також йдуть на інфраструктуру, підтримку рекреаційних пунктів, працівники лісогосподарства отримують гідні зарплати і їм не треба замислюватися про нечесні заробітки.
Купуючи легальну продукцію з деревини кожен також робить внесок у забезпечення кліматичної нейтральності. Адже деревина здебільшого складається із того ж вуглецю. І у разі використання цього дерева, вуглець може бути зафіксований у будматеріалах, меблях на десятки, а то і сотні років.
Але я наголошу, що купувати слід саме легальні товари! Не треба гнатись за тим, щоб придбати найдешевше за готівку і без чека.
Які перспективи розвитку сталої архітектури в Україні в контексті потреб відбудови і її терміновості? Як можна стимулювати девелоперів та промисловість переходити на зелені рішення?
Павло Кравець: В України та і в усього світу були надзвичайно великі очікування щодо швидкого завершення війни і початку процесів відновлення. Підтвердження цьому - безліч міжнародних конференцій та заходів щодо відбудови України.
Однак сьогодні у країни є інші першочергові завдання, які необхідно вирішувати вже зараз. Тому питання сталого будівництва залишається скоріше стратегічним орієнтиром. Але якщо йдеться про довгострокові цілі, то наразі на усіх рівнях підтверджується, що Україна хоче втілити принципи зеленого будівництва та слідуватиме Європейському зеленому курсу.
Як же забезпечити його втілення? Можливі два шляхи.
Перший - це жорстке регулювання, де в усіх будівельних нормах розписані, наприклад, норми викидів СО2 на квадратний метр будівлі. А бізнес вже сам має думати, як забезпечити дотримання цих вимог, які технологічні рішення впроваджувати і які матеріали використовувати.
Для України повинен працювати інший підхід - стимулювання. Через фінансові важелі, через дешевші кредити, через пільги. Наприклад, Європейський Союз запровадив так звану таксономію, де сформовані критерії відповідності проектів зеленим вимогам. Якщо проект відповідає цим вимогам або він дозволяє зменшити вуглецевий слід, то кредит для нього буде дешевшим чи будуть інші преференції.
Але це слід чітко сформулювати та прокомунікувати з бізнесом. Бізнес має ясно розуміти, що якщо він працюватиме у зеленому напрямку, то отримає заохочення, дорогі витрати будуть компенсовані, а кредити можна буде взяти на довший строк.
Стимулювання - це не лише матеріальне заохочення. Компанія, яка будує свою роботу на принципах сталого розвитку, може себе правильно позиціонувати на ринку, розширювати клієнтську базу і отримувати конкурентну перевагу. Дослідження, які були проведені на Заході, показали, що саме молоде покоління надає перевагу зеленому будівництву і саме воно сповідує цінності гармонії із довкіллям. Відповідно бізнес, який встигне вловити цей тренд, лише виграє і знайде своє місце на ринку.
Яку роль грає громадська екологічна свідомість у такому стимулюванні? У суспільстві часто можна зустріти стереотип, ніби усе екологічне - дороге, а люди не можуть собі цього дозволити. Що ви про це думаєте?
Павло Кравець: Коли йдеться про вартість якогось товару або послуги, ми бачимо лише вершину айсберга - відображення тих витрат, які були безпосередньо понесені на створення цього товару чи послуги. Але ми не розуміємо усіх далекосяжних наслідків створення, використання та утилізації цього продукту.
Неекологічні продукти тільки на перший погляд здаються дешевшими. Бо ми не враховуємо усі ті негативні наслідки, які позначаються на якості нашого життя. І ми не враховуємо додаткових витрат, які несуть окремі громадяни чи суспільство в цілому.
В такому випадку слід змінити фокус на весь життєвий цикл товару чи послуги. І якщо рахувати з позиції життєвого циклу, то виявляється, що екологічний продукт насправді є дешевшим. Так, якщо на товарі бачимо позначку Recycled, то це означає, що товар чи пакування було повторно використано. Отже не потрібно було залучити додаткову сировину на його виготовлення та дбати про утилізацію після утворення відходів.
Універсального рецепту змін громадської свідомості немає. В Україні традиційно використовуються інструменти примусу і покарання. Але це працює лише до певної міри. Тому потрібно ще й комунікувати з людьми, пояснювати, прищеплювати нову культуру споживання, залучати до локальних ініціатив. Якщо я висадив дерево біля свого будинку, то я про нього піклуюсь і буду зацікавлений, щоб воно росло. За такою ж логікою працюватимуть й інші ініціативи та закони, бо це стає частиною життя. Так формується стиль життя і так змінюється суспільство у цілому, вже без вказівки.
Зараз усе більше молодих людей змінюють підходи до свого споживання, переходять на циркулярну економіку, на повторне використання речей. Тому слід орієнтуватися на молодих людей і більше працювати з ними. Адже саме вони завтра будуть формувати обличчя нашої країни, тому що майбутнє належить їм.
***
Раніше очільник Forest Stewardship Council в Україні Павло Кравець поділився, які зміни несе для України Європейський зелений курс, як відрізняється законодавство і підходи до захисту лісів в Україні та Євросоюзі, про актуальну ситуацію зі станом лісів в Україні та вплив повномасштабної війни, а також чому ліси є важливою ланкою у забезпеченні кліматичної нейтральності та сталого розвитку.
