Фінансування тероризму: на Заході подано судові позови проти держбанків країни-агресора
Сім'я американця, загиблого в катастрофі малайзійського Boeing, що виконував рейс MH17 у 2014 році, позивається до суду на два російські державні банки ПАТ «Сбєрбанк», ВТБ, а також компаній з переказу коштів, які використовуються відповідними банками, Western Union Co. і MoneyGram International Inc., звинувативши їх у фінансуванні групи, яку називали відповідальною в катастрофі літака, зазначає Reuters.
Літак, що здійснював рейс з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий над територією України. Всі 283 пасажири і екіпаж літака з 15 осіб загинули. Близько двох третин пасажирів були голландці. Запуск ракети «земля-повітря» здійснено із території, підконтрольної проросійськими сепаратистами, в липні 2014 року.
У ролі позивача виступає сім'я 18-річного Куїна Лукаса Схансмана. Рідні загиблого стверджують, що компанії «здійснювали забезпечення матеріальної підтримки і фінансування» Донецької Народної Республіки – «терористичного угрупування, що діє на сході України». Родичі, за їхніми словами, продовжують відчувати «глибокий і виснажливий» душевний стрес у зв'язку із загибеллю Схансмана.
«Ми розуміємо, що ніколи не повернемо нашого сина. Але ми сповнені рішучості пролити світло щодо всіх причетних до трагедії і притягти до відповідальності – абсолютно всіх, хто брав участь в його вбивстві», - заявив його батько Томас Схансман у своїй заяві.
Reuters зазначає, що сім'я Схансман позивається до суду на «Сбєрбанк Росії», Банк ВТБ, Western Union Co і Western Union Financial Services, MoneyGram International Inc і MoneyGram Payment Systems Inc відповідно до Закону США про боротьбу з тероризмом, за надання послуг терористичному угрупуванню — самопроголошеній Донецькій Народній Республіці (ДНР).
«Надання відповідачами матеріальної підтримки ДНР слугувало суттєвим чинником в здатності терористичним угрупуванням ДНР запустити ракету із контрольованої ним території. В результаті проведеної атаки загинули Куїнн і 297 інших невинних жертв», - йдеться в позові, поданому в Південному окрузі Нью-Йорка.
У Western Union зазначили, що серйозно ставиться до своїх обов'язків з комплаєнсу, додавши: «Хоча ми не коментуємо деталей, які чекають судового розгляду, натомість вважаємо, що претензії, заявлені в цій скарзі, не мають підґрунтя».
Банк ВТБ заявив, що не отримав скаргу і не зміг її прокоментувати, але додав: «Ми хотіли б твердо підкреслити, що ВТБ ніколи не був залучений до фінансування Донецької Народної Республіки».
MoneyGram і «Сбєрбанк Росії» не відповіли на запити щодо коментарів ситуації навколо судового позову.
Юристи, що представляють позивачів у суді, висловили свою позицію. «ДНР систематично і відкрито запитувала фінансову підтримку від людей по всьому світу, щоб допомогти їй у придбанні зброї, боєприпасів і смертоносного обладнання», - сказав Девід Прессман з юридичної фірми Boies Schiller Flexner LLP, яка представляє сім'ю Schansman.
«Гроші надійшли за допомогою служб грошових переказів США і російських банків», - сказав Прессман, який був заступником посла США в ООН в період з 2014 по 2016 рік.
Група міжнародних слідчих, яка намагається встановити особу злочинців, заявила в травні минулого року, що ракетну систему «Бук», яку застосували для атаки пасажирського літака, було доправлено із 53-й зенітної бригади, що базується в західній частині Росії у місті Курськ.
Нідерланди і Австралія, які втратили 38 чоловік, заявили, що вважають Росію юридично відповідальною, примушуючи Москву до співпраці. Натомість Росія завжди заперечувала будь-яку причетність і сказала, що ні один з її ракетних пускових установок ніколи не доправлявся в Україну.
Однак минулого тижня міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок заявив, що представники уряду Нідерландів та Австралії зустрілися зі своїми російськими колегами, щоб обговорити, хто несе відповідальність. Австралія заявила, що буде домагатися фінансових відшкодувань для сімей постраждалих.
Нагадаємо, у 2015 році Росія наклала вето на пропозицію Малайзії, Австралії, Нідерландів, Бельгії та України на те, щоб Рада Безпеки ООН заснувала міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, підозрюваних у збиванні літака.
«Людей, які запустили ракету, ніколи не можуть притягнути до суду за їх злочини, але все ті, хто брав участь в їх озброєнні та підтримці, повинні бути покарані», - сказав Прессман.
Варто зазначити, що на тлі розвитку санкційної політики США, судові позови стосовно банківських установ в справах фінансування тероризму, є черговим сигналом про появу додаткових підстав для запровадження найжорсткіших обмежень агресора з боку США. Раніше зазначали, що на розгляд до Конгресу поступила низка законодавчих ініціатив щодо запровадження жорстких санкцій проти РФ, які полягають у блокування доларових розрахунків держбанків РФ, фінансування держборгу та обмеження в технологіях в галузі видобутку нафти та газу.
Враховуючи думку багатьох експертів, санкції проти держбанків є найбільш небезпечними для РФ. По суті це означає руйнацію системи наповнення економіки доларами. Абсолютно всі транзакції в доларах США здійснюються через коррахунки в банках США.
З початку 2018 року в конгрес було внесено 10 законопроектів про нові антиросійські санкції. Перший законопроект S.2313 (HR4884) – був внесений 16 січня і вимагає заблокувати активи 6 держбанків РФ, «Газпрому», «Роснефти» і ЛУКОЙЛу, заборонити інвестиції в новий держборг, а також розширити санкції проти чиновників і олігархів.
Другий законопроект HR 5428 від 5 квітня вимагає блокування активів і заборони на доларові розрахунки вже для 7 держбанків («Сбербанк», ВТБ, «Газпромбанк», «Банк Москви», «Россельхозбанк», «Промсвязьбанк» і ВЕБ), а також запровадження обмежень на операції з деривативами.
Третій законопроект S.2780 (HR6475, HR 6573) був внесений 26 квітня. Цим проектом передбачається визнання РФ державою-спонсором тероризму.
Наступний документ – HR5910 – було подано 29 травня і вимагає кіберсанкцій у відповідь на кампанію дезінформації.
Внесений 18 липня до Сенату законопроект (S.3229) передбачає повну заборону фінансування російських енергопроектів. Тоді ж до палати представників надійшов пом’якшений варіант санкцій проти держбанків (HR6423), згідно з яким під обмеження повинні потрапити лише три держбанки.
Установи банків, які причетні до фінансування тероризму, повинні бути внесені до «чорного списку» (SDN-list) з блокуванням всіх активів в США і забороною на будь-які транзакції.
Така юридична норма передбачає де-факто відключення від світової системи доларових розрахунків, для яких банку необхідно мати коррахунок в США.
Під заборону, відповідно до документа, також потрапляють інвестиції на суму понад 5 млн доларів в російські СПГ-проекти за кордоном.
Окрім іншого, виставлені жорсткі вимоги посилення обмеження щодо передачі технологій для видобутку нафти: під заборону повинні потрапити будь-які інвестиції в видобувну галузь на суму від 1 млн доларів. Міненерго, Держдепу і Мінфіну США доручається переглянути перелік обладнання, яке потрапляє під вилучення із-за уже чинних санкцій.
І на завершення, варто зазначити, що у законопроекті міститься вимога підготувати доповідь про особисті статки і активи президента Владіміра Путіна.
Щодо діяльності відповідних банків в Україні, зокрема філії АТ «Сбєрбанк», то варто зазначити, що за виявленні порушення у сфері фінансового моніторингу НБУ запровадив заходи впливу на банк у вигляді штрафу в розмірі 94 737 499,80 гривень за повторне здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу на загальну суму понад 3 млрд грн, яка полягала, зокрема, у продовженні проведення (у тому числі на підставі документів, що не відповідають дійсності) великомасштабних фінансових операцій з видачі з рахунків клієнтів – юридичних осіб готівкових коштів, які містять ознаки таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією кримінальних доходів, здійсненням фіктивного підприємництва, після неодноразового застосування Національним банком України заходів впливу за подібні фінансові операції у 2015 та 2017 роках.
Нагадаємо, за 2018 рік Держфінмоніторингом направлено до правоохоронних органів 100 матеріалів (з них 44 узагальнених матеріалів та 56 додаткових узагальнених матеріалів) стосовно фінансових операцій осіб, які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму, сепаратизму та/або проведених за участю осіб, які публічно закликають до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або зміни меж території або державного кордону України. Матеріали направлено до Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України.
Держфінмоніторинг повідомляє, що у 2018 році заблоковано кошти стосовно фінансових операцій осіб, які за інформацією правоохоронних органів можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму, сепаратизму у 51 випадку (матеріалі), на загальну суму в еквіваленті 100,9 млн гривень.