За час повномасштабної війни в Україні кількість малих бізнесів скоротилася приблизно на 30%. Держава має спілкуватися з приватними підприємцями і заохочувати їх розвиватися в рідній країні. Але сьогодні таких механізмів діалогу, які б діяли, немає.
Днями у Києві відбувся бізнес-форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на відновлення України». Представники Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, Торгово-промислової палати України, Міністерства економіки, асоціацій український підприємців та інших бізнес-організацій говорили про реформи під час війни, економічну стратегію та відновлення. Серед експертів був присутній і Борис Емальдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців.
У коментарі для UA.NEWS Борис Емальдеш розповів про те, як сьогодні держава має діяти, щоб допомогти підприємцям, та що переживає український бізнес сьогодні.
Як сьогодні взаємодія держава та малий бізнес?
Борис Емальдеш: Малий бізнес сьогодні в Україні не дуже згуртований, тому йому важко відстоювати свої інтереси перед владою. Він фінансово незалежний, але у нього немає потрібного ресурсу та представництва ні у Верховній Раді, ні у виконавчих органах. Тому йому важче, ніж бізнесу, що більш великий. Але ми сподіваємося, що справжня аналітика, фаховий підхід, публічні дискусії зроблять своє діло. Рано чи пізно ми зможемо досягнути справедливого відношення до малого бізнесу.
Як сьогодні влада допомагає малому бізнесу подолати труднощі, спричинені війною та економічною кризою?
Борис Емальдеш: Нам дуже допомагають донори, які роблять певні кейси для малого бізнесу. Є громадські організації, як наприклад ми, Всеукраїнська професійна асоціація підприємців, яка допомагає оформлювати й отримувати ці гранти. Зараз держава немає коштів на громадян, не те щоб на допомогу малому бізнесу. Це не на часі. Як кажуть, проблема потопаючих – справа рук самих потопаючих.
Які сьогодні головна проблема, що мають малі українські бізнеси?
Борис Емальдеш: Всеукраїнська професійна асоціація підприємців на законодавчому рівні відстоює інтереси малого бізнесу і просуває їх. Дуже багато змогли зробити, але зараз головна проблема і дискусія – вирішення питання з РРО. Це сьогодні найболючіша тема для малого бізнесу.
Щось довести владі сьогодні важче, ніж це було до війни. Думаю, що ми будемо все одно починати діалог, спілкуватися з колегами, доводити свою позицію. Рано чи пізно вони мають піти нам назустріч не тому що ми будемо тиснути, а тому що зможемо донести їм справедливість наших аргументів.
Ми пропонуємо надати малим підприємцям змогу працювати без РРО по критерію – без найманої праці. Бо саме той малий бізнес, який працює без найманих працівників, потребує підтримки. І розуміння у питанні РРО допоможе йому працювати.
Також від колег звучав варіант, щоб РРО не ставили ті бізнеси, у яких оборот грошей за місяць не перевищує позначку в 5 мільйонів гривень. Але це дуже високий показник. Оптимальний варіант – 1 мільйон гривень. Малий бізнес, ФОПи ділиться на три групи: перша, друга, третя. Перша група – з оборотом до 1 мільйону гривень і вони не використовують найманої праці. Але це дуже вузький прошарок бізнесу, представники якого можуть або надавати послуги, або працювати на ринку. Ми хочемо розширити цю першу групу, щоб ті, хто працює без найманих працівників, могли працювати і десь не на ринку. Наприклад, взяли у місцевої влади дозвіл на якийсь «лоточок» і спокійно можуть там працювати. Бо зараз виходить, що ми будуємо державу ринків.
Про збільшення податків для ФОП. Чи вдарить це по бізнес-ринку?
Борис Емальдеш: Це збільшення податків для третьої групи ФОП. І це, точніше, повернення до ставки довоєнного часу. Я вважаю, це справедливо. Ми пропрацювали так рік. Про те, що норма повернеться, всі знали ще за пів року, тому можна було підготувати свій бізнес.
Як гранти, що надає держава на відкриття бізнесу, впливають на ринок?
Борис Емальдеш: Це дуже добре і гарна ідея. Бізнес потрібно підтримувати будь-якими методами. Якщо дають якісь гроші на відкриття, це допомагає навіть державній програмі альтернативної зайнятості. Адже держава намагається збільшити робочу зайнятість громадян.
Бізнес – це взагалі хороша альтернатива державної підтримки щодо пошуку роботи. Тобто, людина не обовʼязково повинна іти влаштовуватися на роботу, а може відкрити власну справу і комусь надати цю роботу.
Скільки втратили українські підприємці, якщо порівнювати показники до повномасштабної війни та те, що маємо станом на зараз?
Борис Емальдеш: Ми робили дослідження наприкінці 2022 року. Тоді визначили, що приблизно 30% відсотків підприємців втратили свою справу, гроші, виїхали і не планують повертатися і відкривати бізнес знову. Сьогодні такі дослідження дуже важливо проводити, щоб зрозуміти, як спілкуватися із такими людьми і як знайти аргументи для них, щоб вони поверталися в Україну.
За час повномасштабної війни зросла кількість юридичних осіб. За рахунок чого це сталося – ми поки не можемо сказати. Адже економічних передумов немає. Може це якесь дроблення чи щось інше. Тому сьогодні надзвичайно важливо налагодити звʼязок та діалог між державою і бізнесом.
Авторка: Надія Кибукевич
Нагадаємо, у Києві відбувся бізнес-форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на відновлення України». Представники Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, Торгово-промислової палати України, Міністерства економіки, асоціацій український підприємців та інших бізнес-організацій говорили про реформи під час війни, економічну стратегію та відновлення. Детальніше про захід розповідає UA.NEWS.
