Як українським переселенцям платити податки у Польщі – відповідь польського Мінфіну
Міністерство фінансів Польщі дало роз’яснення щодо оподаткування в Польщі доходів українців, які в Польщі одержали статус тимчасового захисту та які в 2022 році прожили на території Польщі більше 183 днів.
Про це пише видання Finbalance, яке направило запит до польського Мінфіну. Запит стосувався саме тих доходів, які були одержані/зароблені згаданою категорією осіб у 2022 році саме в Україні (у тому числі в період, коли вони проживали в Польщі
Представляємо відповідь польського Мінфіну для Finbalance:
“Податкові зобов’язання фізичних осіб, які прибувають до Польщі з України у зв`язку з бойовими діями залежать від:
- місця податкового резидентства;
- джерела доходу платника податку (наприклад, доходи від підприємницької діяльності, найманої праці);
- способу кваліфікації доходу, відповідно до польського Закону про податок на доходи фізичних осіб та Угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною.
Загалом від українців очікують декларування до польських податкових органів їхніх доходів, які вони отримали в Україні в 2022 році як приватні підприємці або як наймані працівники у таких випадках:
- a) якщо вони вважаються резидентами Польщі для податкових цілей.
Податкові резиденти Польщі підлягають оподаткуванню в Польщі своїх доходів зі всього світу. Фізичні особи вважаються податковими резидентами Польщі, якщо вони:
- мають центр особистих чи економічних інтересів у Польщі (центр життєвих інтересів); або
- проживають на території Польщі більше 183 днів у податковому році.
Польща видала офіційні вказівки щодо тлумачення податкового резидентства фізичних осіб. Інструкції розміщені на сайті Мінфіну.
Наразі готуються конкретні методичні рекомендації для українців українською мовою.
- b) якщо вони [українці] є нерезидентами Польщі та:
- здійснюють підприємницьку діяльність у Польщі через постійне представництво, розташоване в Польщі (у випадку приватних підприємців);
- вони перебувають у Польщі протягом періоду або періодів, що перевищують 183 дні протягом відповідного календарного року (у випадку працівників, які працюють на українського роботодавця без постійного представництва в Польщі).
Обов’язок декларувати українські доходи в Польщі залежить від статусу податкового резидента Польщі та інших критеріїв, зазначених вище.
У випадку, якщо податковий резидент України вважається податковим резидентом Польщі за той самий податковий період, місце його податкового резидентства визначається відповідно до ст. 4 абз. 2 Угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною. У такому випадку, аналізуючи питання податкового резидентства, Польща бере до уваги всі факти та обставини, як це рекомендовано в коментарях до ст. 4 Типової податкової конвенції ОЕСР.
Податкове законодавство Польщі передбачає різні види податкових правил, залежно від характеру доходу та статусу резидентства платника податків.
У випадку доходу від найму польський закон про податок на доходи фізосіб передбачає ставку податку 12% для бази оподаткування до 120 000 злотих і 32% - вище [від цього рівня, - ред.]. Неоподатковуваний дохід - до 30 000 злотих.
У випадку доходів від підприємницької діяльності платник податку може обрати форму оподаткування, яка є найбільш зручною: загальний режим (12%, 32%), єдина ставка податку (19%) або єдиний податок із зареєстрованих доходів (спрощені форми оподаткування).
У Польщі податкові декларації подаються з 15 лютого до 30 квітня. Загальний дедлайн для сплати податку – 30 квітня року, наступного за податковим.
Способи усунення подвійного оподаткування передбачено ст. 24 абз. 2-5 Угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною. Ці методи доступні у випадку, якщо платник податку є польським податковим резидентом і отримує іноземний дохід, який оподатковується в Польщі. Загальним способом уникнення подвійного оподаткування є звільнення з прогресивним методом (цей метод застосовуватиметься у випадку підприємницького доходу або доходу від найму). У разі отримання доходів, передбачених ст. 10, 11 та 12 Угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною (дивіденди, відсотки, роялті), застосовується метод податкового кредиту. Обидва методи застосовуються в загальному порядку, як описано в коментарі до ст. 23A та 23B Типової податкової конвенції ОЕСР.
Відповідаючи на запитання щодо податкових перевірок осіб з України, перш за все хочемо наголосити, що підставою для проведення перевірок податкових розрахунків є результат аналізу ризиків. Якщо результат аналізу ризиків вказує на високу ймовірність порушень, тоді проводяться податкові перевірки. При цьому передінспекційному аналізу підлягають багато факторів та інформація, а не лише якийсь один обраний критерій, наприклад походження.
Під час проведення податкової перевірки, відповідно до чинного законодавства, як доказ має бути визнано все, що може сприяти роз’ясненню справи і не суперечить закону. Таким чином, у разі потреби, відповідні запити можуть бути направлені до українських інституцій.
Податковий орган вирішує, чи є в тому чи іншому конкретному випадку необхідність запиту інформації до податкової адміністрації іншої країни. Те саме стосується необхідності отримання інформації, якою володіє іноземна фінансова установа, включаючи банки. Ця інформація отримується через запит, поданий до компетентного органу іноземної держави, а не шляхом прямого листування з іноземною фінансовою установою.
Правовою основою міжнародної податкової співпраці між Польщею та Україною є:
- Конвенція між Урядом Республіки Польща та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, укладена в Києві 12 січня 1993 року;
- Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, укладена в Страсбурзі 25 січня 1988 року.
Зазначені правові основи передбачають різноманітні інструменти співпраці, зокрема обмін інформацією за запитом. Відбувається обмін інформацією, яка стосується застосування та забезпечення виконання податкового законодавства.
Можливі форми оподаткування:
- основний принцип - обов`язковість оподаткування всіх доходів у Польщі, незалежно від місця їх джерела, у ситуації, коли особи з України перебувають у Польщі більше 183 днів у податковому році та подають заяву про польське резидентство;
- інакше - застосування регуляцій, що випливають з польсько-української конвенції [про уникнення подвійного оподаткування] від 12 січня 1993 року та керівних принципів Типової конвенції ОЕСР, за відсутності вищезазначеної заяви, і водночас в разі доведення, що постійне місце проживання - в Україні, а перебування в Польщі тимчасове, залежне від війни, і вони [особи з України] мають тісніші особисті зв`язки з Україною, й таким чином центр їхніх життєвих інтересів знаходиться в Україні. Тоді в Польщі, навіть після перевищення 183 днів перебування, податкові зобов’язання будуть обмежені. Це означає, що податковим зобов’язанням у Польщі підлягає лише дохід (виручка), отриманий на її території.
Положення ст. 54 Карного податкового кодексу [Penal Fiscal Code] включає фіскальний злочин/податкове правопорушення за ухилення платника податків від сплати податків.
Враховуючи вищевикладене, у ситуації, коли громадянин України перебував на території Польщі понад 183 дні в податковому році і бачить тут центр своїх життєвих інтересів, а після закінчення податкового року не подав декларацію про податок на доходи фізосіб до компетентного податкового органу (що стосується доходів, отриманих у цьому році як в Україні, так і в Польщі), в результаті чого він підпадав під податок на доходи фізичних осіб до вичерпання - він буде нести відповідальність за вчинення заборонених дій, згідно зі ст. 54 Карного податкового кодексу. Це діяння карається штрафом або позбавленням волі.
Однак у ситуації, коли громадянин України перебував на території Польщі понад 183 дні в податковому році, але не бачить тут центру своїх життєвих інтересів, він підлягає оподаткуванню в Польщі тільки доходів, отриманих на території Республіки Польща. Тоді неоподаткування доходу, отриманого в Україні, в Польщі не є предметом карних санкцій відповідно до Карного податкового кодексу в Польщі”.
