Як змінилося життя українців: ринок праці та доходи населення
Попит та пропозиція на ринку праці збільшилися у 2021 році завдяки відновленню економіки. Утім, участь у робочій силі зростала повільно, що пов’язано з довгостроковими наслідками карантинних обмежень. Саме ці причини разом із поглибленням професійно-кваліфікаційних диспропорцій зумовлювали збереження все ще високого рівня безробіття.
Упродовж року доходи населення, у тому числі заробітні плати працюючих, стрімко зростали.
Про це повідомив Нацбанк. Прискорення економічного зростання та підвищення зовнішнього попиту на українських працівників підтримає високі темпи зростання зарплат. Безробіття знижуватиметься до природного рівня, але довше, ніж очікувалося, зазначають у відомстві.
Ми вирішили висвітлити тенденції на ринку зайнятості, доходи домогосподарств та перспективи їх зростання.
Жорсткі умови ринку праці та перспективи його відновлення
Упродовж минулого року відновлення економіки після кризи сприяло збільшенню як попиту на робочу силу, так і її пропозиції. Водночас основні показники ринку праці (рівень зайнятості, рівень безробіття, участь у робочій силі) у сезонно скоригованому вимірі поліпшувалися мляво та відставали від прогнозів аналітиків Нацбанку (рис. 1).
Рисунок 1 - Рівень безробіття, зайнятості, участі в робочій силі, % (пунктир – с/с)
Джерело: НБУ.
Це зокрема пояснюється слабшим, ніж очікувалося, зростанням економіки. Крім того, негативний вплив карантинних обмежень, коли окремі категорії населення вибули з робочої сили, виявився більш тривалим, ніж очікувалося. Водночас рівень вакцинації, попри пожвавлення наприкінці 2021 року, залишався низьким, що зумовлювало необхідність періодичного запровадження жорсткіших карантинних обмежень.
Іншим вагомим фактором стало посилення диспропорцій між попитом і пропозицією робочої сили. Так, згідно з результатами опитувань щодо ділових очікувань протягом року збільшувалася частка підприємств, які зазначали негативний вплив на свою діяльність чинника «нестача кваліфікованих кадрів». Крім того, про це свідчила динаміка (крива Беверіджа), яка відображає зв’язок між рівнем вакансій (їх кількості у відношенні до робочої сили) та рівнем безробіття. У випадку значної кількості вакансій, зокрема внаслідок розширення економічної активності, за інших рівних умов рівень безробіття має бути порівняно низьким, оскільки наявні вакансії заповнюються тими, хто шукає роботу.
Рисунок 2 - Нові вакансії та резюме на work.ua, тис. (пунктир – с/с)
Джерело: НБУ.
Однак це стається лише у випадку, якщо професійно-кваліфікаційні вимоги роботодавців відповідають навичкам шукачів роботи. Тож зміна динаміки (зміщення кривої Беверіджа) внаслідок зростання кількості вакансій за майже незмінного рівня безробіття у 2021 році свідчить про значні складнощі із заповненням наявних вакансій через невідповідність професій чи кваліфікації (рис. 3).
Рисунок 3 – Динаміка ринку (крива Беверіджа)
Джерело: НБУ.
Відповідні тенденції підтверджуються й даними сайтів пошуку роботи, зазначають в Нацбанку. На ринку спостерігається надлишок пропозиції топменеджерів і керівників середньої ланки, юристів, діловодів, журналістів. Натомість зберігається брак працівників робітничих професій, ІТ, сільського господарства, у тому числі через значний попит на ці професії за кордоном.
В Нацбанку зазначають, на тлі подальшого зростання економіки, поліпшення ділових очікувань підприємств стимулюватиме збільшення попиту на робочу силу на прогнозному горизонті всього 2022 року. Зокрема, згідно з результатами опитувань щодо ділових очікувань у IV кварталі про плани збільшувати кількість працівників у 2022 році повідомила більшість підприємств. Підтримуватиме ринок праці та продовження вакцинації, що підвищить упевненість бізнесу щодо відсутності в майбутньому карантинних обмежень. Як наслідок рівень безробіття знизиться до 9.1% у 2022 році та надалі поступово наближатиметься до свого нейтрального рівня (8.5%). Однак, це триватиме довше, ніж очікувалося, через посилення диспропорцій на ринку праці, більш тривалі ефекти пандемії на участь у робочій силі та слабше за попередній прогноз відновлення економіки, зазначають в Нацбанку.
Доходи населення та прогноз
Не дивлячись на порівняно слабке економічне відновлення у 2021 році, зарплати в Україні зростали високими темпами як у номінальному, так і реальному вимірах — на 20% та 9.8% відповідно, зазначають аналітики Нацбанку. Вагомим фактором таких зростань були заробітні плати у бюджетників, а також високі темпи підвищенням мінімальних зарплат — до 6 тис. грн із січня та до 6.5 тис. грн з грудня 2021 року. Також на зростанні зарплат позначилися низка інших чинників, зокрема, перегляд тарифних сіток в окремих секторах, зокрема в освіті, доплатами медикам, які працюють у ковідних відділеннях.
Рисунок 3 – Внески в річну зміну номінальних доходів населення, в.п.
Джерело: НБУ.
Проте певне сповільнення зростання заробітних плат наприкінці минулого року пояснюється насамперед впливом бази порівняння (зокрема в охороні здоров’я надбавки медикам були запроваджені з жовтня 2020 року). Зростання економічної активності в країнах-реципієнтах мігрантів на тлі поширення вакцинації та відкриття кордонів зумовило підвищення попиту на українських працівників. Разом із наявними диспропорціями на внутрішньому ринку праці це тиснуло на зарплати у приватному секторі. Окрім цього зростали й грошові перекази в Україну.
Упродовж року збільшувався також внесок у зростання доходів домогосподарств прибутку та змішаного доходу, зазначають в Нацбанку. Це зокрема свідчило про поліпшення фінансової ситуації підприємців (ФОП), у тому числі завдяки карантинним виплатам у межах урядової підтримки. Істотний внесок також мала подальша індексація пенсій. Відтак у результаті зростання реального наявного доходу в ІІІ кварталі прискорилося до 6.8% р/р (попри посилення інфляційного тиску).
Рисунок 4 - Реальна заробітна плата, % р/р, та рівень безробіття за методологією МОП, %
Джерело: НБУ.
Слід зазначити, диспропорції на ринку праці та істотний попит на робочу силу за кордоном й надалі тиснутимуть на заробітні плати в бік їх зростання. Однак, з огляду на прискорене зростання зарплат у номінальному виразі, а також їх розрив пропозицією на ринку зайнятості закордоном звужуватиметься. Також зацікавленість бізнесу в залученні робочої сили та збільшення оплати праці стимулюватимуть перекваліфікацію, а відтак зменшення диспропорцій на ринку праці.
Нагадаємо, очікується, що темпи збільшення номінальних зарплат знизяться (з біля 15% у 2022 році до 9-10% у середньостроковому періоді). Зростання реальної заробітної плати цьогоріч прогнозується на рівні близько 6% та 4% за рік у 2023-2024 роках, відповідаючи рівню зростання продуктивності в економіці на тлі перекваліфікації працівників.
У поточному році певним стримуючим ефектом на зростання заробітних плат матимуть обмеження на збільшення зарплат працівників державних органів, зазначають в Нацбанку.
В підсумку варто зазначити, підвищення реальних заробітних плат у 2021 році випереджало зростання продуктивності, утім, надалі вони зростатимуть на одному рівні, що свідчить про послаблення темпів їх збільшення на прогнозному горизонті наступних двох років.