$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +16° Варшава +3° Вашингтон

Ключові економічні події тижня: жорсткі реалії боргового та валютного ринків України

Діденко Сергій 24 Липня 2022 20:15
Ключові економічні події тижня: жорсткі реалії боргового та валютного ринків України

Минулий тиждень продемонстрував економічні реалії сьогодення. Це коли всі рішення регуляторів жорсткі й доступні альтернативи знаходять у спектрі між «поганим» та «ще гіршим» сценарієм.

В цих умовах боргове навантаження стає критичним для України. Відтак минулого тижня було ухвалено рішення низкою країн — головних кредиторів України скоординовано зупинити обслуговування боргу до кінця 2023 року з можливим відтермінуванням ще на рік.

Окрім цього, минулого тижня Нацбанк ухвалив низку рішень, які були очікуваними, водночас це був «холодний душ» для бізнесу та домогосподарств. В підсумку курс 36.6 грн/дол, інфляція 30%+, облікова ставка 25% надовго – суворі реалії воєнної економіки України.

Про ключові події минулого тижня, які відображають жорсткі реалії боргового та валютного ринку, нижче у наших матеріалах.

Відстрочення боргів

Раніше повідомлялося, ключові кредитори України планують скоординовано зупинити обслуговування боргу до кінця 2023 року з можливим відтермінуванням ще на рік.

Члени Групи кредиторів нашої країни, до якої належать Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США закликали власників облігацій погодитися на прохання України щодо відстрочки виплати боргу на два роки.

Кредитори також наголошують на проханні України змінити умови виплати за ВВП-варантами, і закликають власників варантів погодитися на запропоновані зміни.

У Мінфіні повідомляють, в результаті рішення зачекати з обслуговуванням українського боргу, країна упродовж наступних двох років зможе суттєво заощадити.  У міністерстві прокоментували, що зекономлені гроші спрямують на соцзахист, військове забезпечення та виплати українським воїнам.

Проте є дві сторони медалі такого рішення, у світлі чого, реструктуризація єврооблігацій найближчим часом — це добре, й водночас не дуже.

Основні переваги реструктуризації окреслив Сергій Марченко в ефірі телемарафону, зокрема, це економія майже 5 млрд дол. США упродовж наступних двох років. Економія критично важлива в умовах високого дефіциту бюджету.

Також варто зазначити, що потреба в реструктуризації є виключно наслідком війни, а не наслідком поганої макроекономічної чи боргової політики, й тому не матиме довгострокового негативного впливу на позиції України на міжнародних ринках.

Нагромадження боргів обумовлює боргові ризики, зокрема співвідношення держборгу до ВВП України може наблизитися до 100% наприкінці 2022 року. Це надзвичайно високе боргове навантаження, тож необхідно взяти паузу й оцінити стійкість боргу та здатність його обслуговувати у майбутньому.

За цих умов також створюються рівніші умови для іноземних кредиторів, які інвестували в ОВДП (у гривневі папери), адже їх неможливо вивести за кордон щонайменше до квітня 2023 року через обмеження на рух капіталу, та тримачів єврооблігацій не допускається сценарій, коли дешеве офіційне фінансування від країн-партнерів використовується для обслуговування дорогих комерційних кредитів держави.

Однак є й проблемний бік цієї угоди. Офіційна підтримка України міжнародними партнерами України є безпрецедентно високою, нові кредити є дуже довгими та дешевими. Відтак використання незначної частини цих нових кредитів для обслуговування старих дало б можливість уникнути ризиків дефолту.

Крім цього єврооблігації становили лише 20% від загального держборгу наприкінці 2021 року, і ця частка знизиться до 15% наприкінці 2022 року. Реструктуризація незначної частини держборгу докорінно не розв’язує проблему із високим борговим навантаженням України.

Першим про проблем заговорили рейтингові агентства, зокрема Fitch. Почався процес, подібний до дефолту, зазначають в агентстві: 20 липня уряд України офіційно зробив запит на згоду на відстрочення погашення зовнішнього боргу на 24 місяці. Fitch розглядає це як початок процесу обміну проблемного боргу (DDE), що відповідає рейтингам «С» як для LTFC, так і для цінних паперів, яких це торкнулося.

Експерти Fitch знизили рейтинг України до переддефолтного

В Україні почався процес, подібний до дефолту. Відтак рейтингове агентство Fitch знизило рейтинг України в іноземній валюті до з «CCC» до «C», переддефолтного. У 2022 році прогнозується зниження економіки України на 33% через війну.

В агентстві зазначають, війна, що триває в Україні, обмежує доступ до морських портів і перешкоджає початку будь-якої масштабної реконструкції, відзначили в агентстві. У 2023 році можливе відновлення економіки на 4%, інфляція залишиться високою, у середньому 20%, частково через девальвацію гривні.

Курс на ринку стрімко росте. Ціна долара

Нацбанк підвищив офіційний курс на 25%. Фіксований курс триматиме й надалі до 36,6 гривні. Подальша девальвація можлива у разі погіршення ситуації.

На наступний день після рішення, 22 липня 2022 року, в обмінниках України курс долара у продажу виріс на 1 гривню 60 копійок до 38,85 гривні за долар. Курс євро виріс 1 гривню 60 копійок до 39,25 гривні за євро, курс злотого виріс на 30 копійок до 8,25 гривні за злотий.
На тлі війни та світової турбулентності ринків виникає питання щодо межі девальвації гривні та стабілізації курсу валюти, зокрема долара США.

«В найближчій перспективі ми будемо утримувати фіксований обмінний курс. Далі ми у нас може бути ситуація, коли має бути ситуація збалансованості ринку і ситуація, в якій курс може рухатися в обидва боки», - зазначив Сергій Ніколайчук, заступник голови Нацбанку.

За словами заступника Голови, курс гривні до долара може укріплюватися передусім внаслідок налагодження експорту. Також це може статися через та збільшення обсягів міжнародної допомоги, зазначивши, що «на друге півріччя заплановані досить непогані» показники.

Водночас не виключається, що Нацбанк може знову вдатися до девальвації гривні. «Але це буде відбуватися у тому випадку, якщо всі заходи, які вживаються українською владою, будуть не настільки ефективними та той запас міцності, який сформований, теж почне вичерпуватися», - сказав він.

У Нацбанку не сумніваються, що наразі запас міцності дозволяє тримати фіксований курс на рівні 36,6 гривні за долар.

«Найближчий час у нас курс точно залишатиметься фіксованим», - сказав Сергій Ніколайчук.

Як повідомляється на сторінці Нацбанку у Facebook, зниження курсу матиме лише обмежений вплив на інфляцію – близько 2-3% до річних темпів зростання цін, ураховуючи, що 0,6-0,8 в. п. із них становитимуть прямі та вторинні ефекти від підвищення цін на пальне. Вплив зміни рівня фіксації курсу на інфляцію вже враховано у новому прогнозі Нацбанку.

Нагадаємо, з 21 липня 2022 року Нацбанк підвищив офіційний курс долара до гривні на 25% – до 36,5686 грн/долар. До цього з 24 лютого курс був зафіксований на рівні 29,2549 гривні за долар.