Світову економіку чекає Велика депресія: руйнівний потенціал епідемії та виклики для України
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 30 січня оголосила епідемію коронавірусу надзвичайною ситуацією міжнародного значення. У той же день Міжнародний валютний фонд (МВФ) визнав, що епідемія вплине на всю глобальну економіку. Вочевидь, що принаймні на кілька місяців точно сповільниться зростання економіки Китаю, що само по собі є небезпечним для світової економіки.
Але всі перераховані фактори впливу на глобальну економіку можуть здатися дрібницями, якщо епідемія коронавірусу затягнеться, спричинивши численні жертви внаслідок невдалих спроб локалізації вірусу та його поширення в інших країнах. Реалізація такого сценарію катастрофи викличне економічну кризу, яку можна порівняти з Великою депресією 1920-х. У випадку з нинішнім коронавірусом такий розвиток подій, на щастя, малоймовірний.
Вплив епідемії на економіку
Ще тиждень тому прогнозували, що вплив епідемії на економіку буде обмеженим. А наразі, здається, ринки охоплює паніка.
Ще до того, як влада КНР закрила для в'їзду і виїзду міста провінції Хубей, оголосивши епідемію «дуже серйозного рівня», економісти в усьому світі вважали, що вплив на світову економіку в гіршому випадку не перевищуватиме впливу епідемії атипової пневмонії (SARS) у 2003 році, яку також викликав коронавірус. Тоді вірус також з'явився в Китаї. Китайська влада спершу приховувала проблему, а вже через декілька місяців епідемія поширилася на інші країни. В результаті, заразилося понад вісім тисяч осіб, і понад вісімсот осіб померли. Зростання китайської економіки на кілька місяців сповільнилося (всього менш ніж на 1%). Та коли епідемія закінчилася, зростання економіки було швидко відновлено.
Фахівці були переконані, що новий коронавірус поширюється повільніше, ніж вірус SARS, а смертність при зараженні ним буде нижче. Але так було до 20 січня 2020 року, наразі з висновків фахівців витікає, що вірус заразніший, хоча смертність як і раніше є відносно невисокою. Станом на 30 січня кількість тих, що заразилися перевищило аналогічний показник за всю епідемію SARS. На відміну від вірусу SARS, новим коронавірусом можна заразитися й від носіїв, у яких немає симптомів захворювання, а це істотно ускладнює боротьбу з епідемією. Однак поки вчені не можуть сказати, з якою саме швидкістю поширюється вірус і як на нього можуть впливати заходи боротьби на кшталт карантинів для цілих міст та обмеження транспортного сполучення. Проте велика частина прогнозів вказують на те, що епідемію вдасться зупинити жорсткими заходами. Згідно з прогнозами фахівців, пік епідемії припадає на середину лютого, а число хворих в рази перевищить показники епідемії 2003 року.
Погіршення оптимізму медичних прогнозів на економістів справило серйозне враження. Нагадаємо, компанія Moody's Analytics 31 січня написала, що епідемія може стати «таким собі «чорним лебедем», якого світ ще не бачив». Наслідки для глобальної економіки, за словами експертів агентства, можуть бути гіршими, ніж наслідки глобальної рецесії 2008-2009 років або навіть Великої депресії 1920-х.
Економісти давно пророкують глобальну епідемію, але світ до неї не готовий
Економісти давно пророкують глобальну епідемію, яка здатна викликати глобальну економічну кризу. Експерти переконані — світ до неї не готовий.
Ідея про те, що серйозна глобальна епідемія з десятками та сотнями тисяч жертв вельми вірогідна, а наслідки її будуть катастрофічними для світової економіки, не нова. Світовий банк ще у 2000 році створив групу експертів, яка повинна досліджувати ймовірність епідемій й радити світовим лідерам, що робити для їх уникнення.
Відтоді Світовий банк щороку випускає доповіді із застереженням, що ймовірність катастрофічної епідемії зростає, але більшість країн світу до неї так і не готова. Аргументи Світового банку:
- Рівень медицини у 21 столітті та протиепідеміологічна організація, порівнюючи з попередніми століттями знівельовані викликами, пов'язаними зі зростаючою глобалізацією, — поширенням авіатранспорту, розширенням торгівлі та туризму.
- Розвиток сучасних технологій дозволяє не лише боротися з епідеміями, а й створювати та модифікувати особливо небезпечні мікроорганізми, а відтак, може статися зараження вірусом, який буде створено людиною.
- Лише деякі країни мають системи, які здатні протистояти стрімкому поширенню смертоносної інфекції.
У 1918 році епідемія «іспанки» вразила третину світового населення і вбила не менше 50 мільйонів осіб (кількість жертв за різними підрахунками коливаються від 50 до 100 млн. осіб). Подібний вірус сьогодні може знищити 50-80 мільйонів осіб.
Економічні втрати будуть особливо високими внаслідок паніки, якій сприяють сучасні засоби комунікації. Паніка підірве бізнес, торгівлю, та посилить економічну кризу.
Враховуючи досвід боротьби з епідеміями інших інфекційних захворювань, успішній боротьбі з епідемією стане на заваді недовіра до політиків та вчених у багатьох країнах світу. Наприклад, у 2014-2016 роках це серйозно ускладнило боротьбу зі спалахом поширення вірусу Ебола в Західній Африці.
Оцінка економічних збитків
Оцінити економічний збиток від серйозних епідемій непросто: в епоху глобалізації ще не було респіраторних інфекцій, які здатні були за короткий період забрати життя сотень тисяч осіб. Є лише кілька робіт, які намагаються оцінити масштаби катастрофи. В усіх наукових працях розглядається як «інфекційний агент» гіпотетичний новий вірус грипу на кшталт вірусу «іспанки».
У 2006 році економісти представили модель, яка описує залежність економічного збитку від кількості смертей, викликаних серйозними епідеміями грипу. В основу моделі було покладено величину збитку від епідемії SARS у 2003 році, а також враховані як прямі можливі втрати від передчасної смертності та непрацездатності, так і непрямі — від зниження торгівлі, паніки інвесторів і споживачів, підвищених витрат на охорону здоров'я. Водночас, було враховано й фіскально-бюджетні заходи урядів на кшталт підвищення бюджетних витрат.
За підрахунками вчених, епідемія з тим же, що у «іспанки» рівнем смертності (тобто з кількістю смертей відносно всього населення світу) обумовить кризу глобальної економіки, який можна порівняти з Великою депресією.
Світовий ВВП при катастрофічній епідемії зі 142 мільйонами загиблих може знизитися на 8-9% за рік. Найбільше (а це втрати більш ніж 10% ВВП) постраждають торгові хаби Сінгапуру й Гонконгу, а також країни-виробники нафти. Найменше — розвинені країни, яким найменше завдала збитків епідемія й куди буде мігрувати капітал з постраждалих країн.
Групою економістів у 2016 році було представлено іншу модель, засновану на гіпотетичній епідемії вірусу грипу. Вчені спробували обчислити ймовірність важких та помірно важких епідемій, розглянувши всі випадки з 1700 року.
Грип «Іспанка» в цій моделі також розглянута як «супер епідемія». Менш масштабні епідемії, які забрали сотні тисяч і навіть мільйони осіб, за 300 років виникали як мінімум шість разів. За підрахунками дослідників, ймовірність щорічного спалаху важких та особливо важких епідемій, здатних забрати 700 тисяч і більше осіб, оцінюється біля 4%. Як зазначають дослідники, остання масштабна епідемія грипу трапилася в 1968 році.
Експерти наголошують, що навіть відносно мала епідемія чисельністю жертв в 700 тис. осіб призведе до зниження світового доходу на 0,8%. Найбільше постраждають країни із середнім доходом (втрати в середньому 1,6% доходу), а найменше – багаті, зазначають автори дослідження. При цьому було враховано, що в багатьох країнах втрати національного доходу від ризику підвищеної смертності вище, ніж в бідних.
Варто зазначити, перерахунку на кожен рік (включаючи роки, коли епідемії не траплялися) економісти оцінили втрати від епідемій в 0,7% світового доходу, що порівнюють з очікуваними втратами від глобального потепління (0,2-2% доходу).
Нинішня епідемія гірше торгової війни
Наразі основні втрати для глобальної економіки спричиняє не сама епідемія, а з заходи її локалізації. Вочевидь, найбільше постраждає китайська економіка. Чиновники уряду визнали, що в першому кварталі цього року зростання ВВП в річному вираженні вперше за 30 років буде нижче 5%. Але, наскільки нижче – це залежить від тривалості та тяжкості епідеміологічних наслідків. Навіть в випадку спаду епідемії у середині лютого, втрати перевищуватимуть рівень збитків у 2003 році при епідемії SARS.
Китайський уряд для боротьби з наслідками епідемії нарощує бюджетні витрати.
Також в КНР продовжено канікули з нагоди святкування місячного нового року, які повинні були закінчитися 31 січня. Канікули, напевно, буде продовжено.
Внаслідок цього постраждає не лише економіка Китаю, але і зав'язані на неї виробничі ланцюжки в інших країнах і торгівля. Так, китайські виробники відкладають постачання смартфонів — як власне китайських моделей, так і іноземних, які збирають на китайських заводах. Поки оголошено двотижневі затримки.
Якщо епідемія затягнеться, міжнародним компаніям доведеться вибудовувати нові виробничі ланцюжки, а це пов'язано з великими витратами. Про затримки поставок вже оголосив найбільший китайський електронний ритейлер AliExpress.
Втрати очікують транспортні та туристичні компанії. Причому не лише китайські: пересування людей через епідемію буде обмежено не лише в Китаї, але і по всьому світу.
Але ключовою небезпекою є ймовірне падіння споживання в Китаї (як з боку майже півторамільярдного населення, так і компаній): воно може стати тригером для глобальної фінансової кризи. Експерти Moody's звернули увагу на зниження індексу цін на кольорові метали — це найкращий випереджальний показник для промислового виробництва у світі. Після початку епідемії попит на метали серйозно впав, пишуть експерти, що може передвіщати майбутню глобальну кризу.
Виклики для України
Торік, за 11 місяців Китай вийшов на перше місце серед країн-торгових партнерів України. Згідно з даними Держстату товарообіг зріс майже на третину в порівнянні з торішніми показниками досягнувши за останніми даними - $11 683,6 млрд. При цьому Україна імпортує з Китаю значно більше, ніж експортує – сальдо торгівельного балансу – $5 106,6 млрд.
Теоретично, українські виробники можуть спробувати вийти на ринки, де раніше не вдавалося торгувати внаслідок конкуренції з китайськими виробниками.
Водночас українська економіка залежна від китайської. Наприклад, в Україні починає відчуватися брак китайських комплектуючих, як, власне, й на багатьох інших виробничих гігантах, зокрема російському КАМаЗу.
Стосовно експорту, то слід враховувати обмеження на транспортування товарів та зменшення потреб в сировині.
Особливо негативним фактором для України, - це зниження ціни на сталь, одну з ключових статей українського експорту. Адже, ціни на сталь залежать від попиту промислового сектору в Китаї, від розвитку будівництва, яке внаслідок з поширенням вірусу може істотно зменшитися.
Нагадаємо, ситуація в українській металургійній промисловості залишається складною. Спад промислового виробництва біля 3% за 11 місяців 2019 року та 14,2% у листопаді до відповідного місяця 2018 року. Основною причиною падіння промислового сектору є зниження світових цін та попиту внаслідок торговельної війни. Згідно з даними Державної фіскальної служби України щодо фізичних та вартісних обсягів експорту показують, що в січні-листопаді 2019 року втрати експортерів чорних металів від зниження цін на сталь та сталеві напівфабрикати становили біля 900 млн. дол. США. Згідно з даними статистики митної служби, ключовими ринками збуту української металопродукції є країни ЄС (34%), Африки (17,7%) та Близького Сходу (11,1%). Що стосується ринків СНД, то за останні п’ять років експорт у цей регіон скоротився. Якщо 2013 року частка ринку СНД була на рівні 18%, то у 2019 році зменшилась до 8,8%. Обсяг експорту товарної залізорудної сировини з України за 10 місяців 2019 року склав 33,1 млн тонн, а виторг — $2,977 млрд. Протягом десяти місяців 2019 року в натуральному вираженні експорт прокату з України зріс на 2,5% (до 12,9 млн т), а виторг від його продажів внаслідок падіння світових цін істотно скоротилася — на 12,4% (до $6,165 млрд).