Після примусової ліквідації IBOX BANK, який обслуговував найбільшу мережу платіжних терміналів ibox, на ринку залишилось лише два гравця. Третина ринку була фактично знищена. Чому це погано для бізнесу та споживачів, а також що криється за рішенням НБУ - розбираємось у нашому матеріалі.
Чому це важливо
У кризові часи українці стараються тримати при собі більше готівки і це підтверджують дані НБУ - в 2022 році обсяги готівки в обігу зросли на 14,1%. Це пояснюється тим, що люди прагнуть мати живі гроші на руках. Адже багато закладів не приймали банківські карти у перший місяць війни, а в умовах блекаутів та відсутності зв’язку, які тривали з осені до середини зими, розрахуватись кешом було найпростіше.
Однак стояти у чергах в банку, щоб заплатити за послугу чи поповнити телефон, ніхто не хоче. На порятунок приходять зручні платіжні термінали самообслуговування, де в кілька дотиків можна провести платіжну операцію. І що особливо зручно для користувачів - такі термінали можна знайти в будь-якому прохідному місці, і вони доступні 24/7, на відміну від банківських ПТКС, які розташовані у відділеннях фінустанов.
Як в Україні знищили третину ринку комерційних платіжних терміналів
До повномасштабної війни і у перший її рік ринок комерційних ПТКС в Україні в основному був представлений трьома великими гравцями, які працювали під брендами ibox, Easypay та City 24. Однак у березні 2023 року ситуація похитнулась - Нацбанк України анулював ліцензію та ліквідував АТ "АЙБОКС БАНК". Ця фінустанова спеціалізувалась на чистому транзакційному бізнесі і саме IBOX BANK займався процесингом транзакцій однієї із трьох великої мережі терміналів ibox.
Українці пам’ятають колапс на ринку, який виник через те, що термінали ibox перестали працювати. Адже саме через ibox мільйони користувачів звикли без комісії поповнювати свої картки monobank. Тривалий час термінали простоювали, а клієнти були змушені переплачувати, здійснюючи поповнення через інші ПТКС.
Таким чином на сьогодні на ринку комерційних програмно-технічних комплексів самообслуговування через дії НБУ залишилось лише дві великі компанії - ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (термінали Easypay, 18 169 ПТКС ) та ТОВ «СВІФТ ГАРАНТ» (термінали City 24, 19 227 ПТКС). Фактично регулятор, ліквідуючи IBOX BANK, знищив третю частину цього ринку.
Справа не лише у тому, що через НБУ страждає український fintech та e-commerce, який активно розвивався до війни, а в умовах повномасштабного вторгнення став одним із стовпів української економіки. Рішення регулятора також призвели до збільшення ризику монополії - адже там, де всього два гравця набагато менша конкуренція. Українцям вигідно, щоб на ринку було багато гравців, які змагатимуться за клієнта за допомогою правил чесної гри. А якщо конкуренція низька, у результаті програє лише кінцевий споживач.
Але у чому ж тут вигода для регулятора? Дві компанії легше контролювати, з ними легше домовитись і їх легше змусити до певних дій. Інсайдери індустрії цілком справедливо говорять про великий переділ на українському ринку фінансових послуг. І сьогодні він торкнувся як мінімум трьох секторів.
Переділ українського фінансового ринку: термінали, гральний бізнес та e-commerce
Ситуація із ПТКС - не перший випадок, коли дії регулятора викликають багато питань і навіть підозр у переділі фінансового ринку на користь наближених осіб.
Чого тільки варта боротьба зі схемами міскодингу та обслуговуванням нелегального грального бізнесу. Звісно, міскодинг - це злочин і регулятор та правоохоронні органи мають докладати усіх зусиль, щоб викорінити це явище з українського ринку. Проте боротьба із міскодингом зі сторони НБУ відбувається досить специфічними методами.
Ці методи полягають у тому, що гравців, які обслуговують легальний гральний бізнес, викидають з ринку (що і сталось із IBOX BANK) під приводом міскодингу. Їх частка дістається лояльним державним (Ощадбанк, Приватбанк) та приватним банкам (Конкорд Банк та інші). Причому, ці банки, отримуючи легальну частку ринку, продовжують обслуговувати нелегальну (річний обсяг тіньового ринку азартних ігор складає як мінімум 120 млрд грн).
За словами інсайдерів індустрії, на державний “Укргазбанк” (який покарали гігантським штрафом за міскординг) приходилось близько 50-60% тіньового обороту з азартних ігор. Не секрет, що і через “Ощад” та “Приват” можна сплатити за нелегальні азартні ігри, причому операції йдуть за кодом “фінансових послуг”, аж ніяк не казино - це уже випробував та підтвердив народний депутат Ярослав Железняк. Звісно, після розголосу операції тимчасово звернули.
Ще один приклад - затягування НБУ із продовженням ліцензії українському сервісу платіжних послуг WayForPay, а також 33 іншим гравцям ринку, на які приходиться близько 20% обороту. Wayforpay до затримки з ліцензією проводив до 400 000 транзакцій на добу, а його інструментами щомісячно користувались понад 15 тисяч підприємців. Через недалекоглядність НБУ і тяганину із переліцензуванням тисячі бізнесів лишились без платіжного сервісу на більше ніж тиждень. А зараз, коли Wayforpay змушена віддавати своїх клієнтів стороннім сервісам, ринок вітчизняного e-commerce може втратити велику компанію із оцінкою 10 мільйонів доларів. Подібна ситуація також виглядає як спроба переділити ринок інтернет-еквайрингу. Бо поки частина фінкомпаній чекає на переліцензування, їх клієнти можуть втекти до тих, хто вже отримав ліцензію.
