$ 39.5 € 42.95 zł 10.08
+17° Київ +15° Варшава +18° Вашингтон
Чому нова стратегія НБУ може нашкодити відновленню країни: три ключові аспекти

Чому нова стратегія НБУ може нашкодити відновленню країни: три ключові аспекти

29 Травня 2023 17:05

Національний банк презентував нову безстрокову інституційну стратегію, яка враховує реалії війни в Україні та їх вплив на фінансову систему.  Нова стратегія НБУ носить назву «Фінансова фортеця України», її фокус - на спротиві агресору та відбудові країни після нашої перемоги.  Документ замінить попередню стратегію, яка була розрахована до 2025 року, але ухвалена ще до повномасштабної війни з рф. 

Стратегія НБУ попередньо отримала позитивні відгуки від експертної спільноти, однак вона містить і низку прорахунків та суперечливих моментів. Розбираємо ключові нюанси нової стратегії Нацбанку та розповідаємо про головні недоліки документу.

 

Фокус на інновації, але без крипти


Хоч у новій стратегії Нацбанку України цілий розділ (четверта ціль - "Сучасні фінансові послуги") присвячений різноманітним фінансовим новаціям. Проте на регулювання і розвиток ринку віртуальних активів фахівці НБУ виділили лише скромний 1 абзац. 

Стратегічною ініціативою НБУ у розрізі віртуальних активів названо “чітке регулювання для забезпечення монетарного суверенітету”. А “заходом для реалізації цілі” вказано “Оцінка системного впливу та розроблення механізмів регулювання стейблкоінів, "фіатних" шлюзів””. Занадто лаконічно, як для органу, який визначений одним із регулятором віртуальних активів відповідно до закону. 

З 2014 року Україна постійно посідає високі місця у рейтингах країн-криптоадоптерів. У нас активно розвивались криптобіржі та криптоінфраструктура, багато торговців приймають криптовалюту для оплати за товари та послуги. Громадяни здійснювали введення/виведення крипти з вітчизняних та іноземних бірж на картки українських банків. Торік в Україні була представлена перша криптокартка Weld Card. 

Приділивши криптовалюті так мало уваги у новій стратегії, НБУ вирішив проігнорувати факт, що український крипторинок існує і розвивається попри усі обмеження, а криптоспільнота зробила великий вклад у нашу перемогу. У перші дні повномасштабної агресії рф і по сьогодні величезна кількість волонтерів та благодійних платформ приймають пожертви на армію і постраждалим від війни у криптовалюті. Логічно, що цей процес продовжиться і після війни - але донати збиратимуть уже на відбудову країни. Саме тому применшення ролі криптовалют у житті України, особливо в контексті війни та повоєнного відновлення є як мінімум недалекоглядним, а то і шкідливим. 

У криптоком’юніті вважають, що Нацбанк саботує нормальне регулювання і розвиток крипторинку. НБУ буцімто зручніше, якщо крипти в Україні не буде взагалі. Вірити у це не хочеться, але наступ проти крипторинку, який регулятор почав на початку року, свідчить про протилежне. Останні обмеження регулятора, який рекомендував банкам не проводити high-risk транзакції (це і операції з криптовалютами), сильно вдарили по українському крипторинку.  А відсутність зрозумілої стратегії щодо віртуальних активів може добити індустрію.

 Адже обмеження проти крипти, а також туманні перспективи її регулювання зменшують привабливість криптоінвестицій в Україну. Ринок втрачатиме гравців, вітчизняні криптобіржі тікатимуть в інші юрисдикції, а наша країна ризикує втратити звання ТОП-криптоадоптера та розгубити свій потенціал. 

 

Страхування ризиків: як стратегія НБУ збиває інвесторів з пантелику 


У новій стратегії Національного банку України велика увага приділяється ринку страхування. Розвинений ринок страхових послуг - це одна із найбільш корисних ініціатив в умовах війни. Головними пріоритетами НБУ у цій галузі названо створення механізму страхування воєнно-політичних ризиків, розвиток ризикових видів страхування та перезавантаження ринку страхування життя. 

«Створення та схвалення концепції страхування військово-політичних ризиків – один із ключових індикаторів досягнення третьої стратегічної цілі, причому НБУ зазначає, що це короткостроковий пріоритет», - каже економіст Євген Дубогриз із «CASE Україна». 

Утім вагомим недоліком стратегії Нацбанку є те, що регулятор не розмежував воєнні та політичні ризики. Це важливо, оскільки ці види ризиків мають різну природу. А інвестори хочуть страхувати і ті, й інші, тому їх потрібно розділити. 

«Воєнні – це саме вторгнення та руйнація бізнесів і майна внаслідок війни, той ризик, який у нас реалізувався. Політичний ризик – це ризик невиконання державою та держорганами власних зобов’язань, що не обов’язково пов’язано з війною, наприклад ризики націоналізацій/експропріацій»

Євген Дубогриз

економіст із «CASE Україна»


Розподіл страхування ризиків на воєнні і політичні є важливою умовою для залучення інвесторів. Однак суміщення двох різних видів ризиків в одному пункті (як це зроблено у стратегії НБУ), незрозумілі умови та непродуманість може збити з пантелику та стати значною перешкодою на шляху інвесторів, які захочуть принести в Україну свої ресурси. 

Для будь-яких інвестицій у першу чергу потрібні зрозумілі правила гри. Тоді як плутанина із воєнно-політичними ризиками із великою вірогідністю загальмує приплив коштів в Україну.

 

Посилення тиску на фінустанови під гаслом стабільності


Двома важливими стратегічними цілями Національного банку України, викладеними у документі, названі фінансова стабільність та робота фінансової системи на відновлення країни. Однак методи посилення тиску на фінустанови, завдяки яким регулятор планує досягти цих цілей, викликають багато питань. 

Вказано, зокрема, що НБУ планує удосконалити підходи до ризик-орієнтованого нагляду, розвивати інструментарій нагляду в аналізі та оцінюванні ризиків, а також створити інтегровану платформу нагляду. 

Для учасників небанківського ринку планують розробити нову звітність для цілей нагляду. Це також аж ніяк не полегшить життя надавачам платіжних послуг. Крім того НБУ планує ще активніше розвивати регулювання ринкової поведінки банків та небанківських фінустанов.

Однією із цілей НБУ також названо посилення ефективності корпоративного управління в банках. Але чи може регулятор, у якого самого уже півроку немає голови наглядової ради, говорити про ефективне корпоративне управління? І чи можна говорити про ефективне корпоративне управління в умовах, коли на посаду в.о. голови правління великого державного “Укргазбанку” призначають наближену до глави НБУ особу (Родіон Морозов є братом Олександра Морозова - колишнього начальника нинішнього голови НБУ Андрія Пишного)?  

Бажання регулятора посилити нагляд за учасниками ринку є тривожним дзвінком. Бо як ми пам’ятаємо, після зміни керівництва усі ініціативи НБУ щодо нагляду та контролю закінчувались сильним тиском на фінустанови (як банківські, так і небанківські). 

Чого тільки варта боротьба з міскодингом, у рамках якої Нацбанк примусово вивів з ринку IBOX BANK, який легально заробляв, зокрема, на законних азартних іграх. Натомість частка ринку ліквідованої фінустанови дісталась більш лояльним гравцям -  державним банкам та наближеним приватним. Нагадаємо, що попри боротьбу із міскодингом, як Ощадбанк, так і Приватбанк продовжують заробляти і на нелегальному гральному бізнесі, а легальні платежі використовують як прикриття. 

Це не єдиний випадок, коли НБУ відверто втручається у різні галузі українського фінансового сектору та виводить з ринку великих гравців. Так у березні через дії регулятора постраждав ринок платіжних терміналів (ПТКС), із якого прибрали найбільшого постачальника ibox (мережу обслуговував IBOX BANK). 

З травня через НБУ страждають небанкіські надавачі фінансових послуг. Компанії, на які припадає 20% ринку, майже місяць не можуть проводити платежі громадянам і бізнесу, бо чекають на переліцензування, яке затягується із невідомих причин.

А нещодавно Нацбанк вдарив ще й по ринку онлайн-кредитування. У результаті без ліцензії залишився гравець з першої трійки. Зовсім не схоже на забезпечення стабільності та прозорості на вітчизняному платіжному ринку. 

Платіжний сервіс сьогодні проникає в усі аспекти нашого життя. На платежах зав’язана робота усіх великих бізнесів та малих підприємців, а також діяльність волонтерів та благодійних фондів. Тож ускладнюючи роботу надавачам платіжних послуг, Нацбанк водночас і погіршує і бізнес-клімат та підтримку армії, не кажучи вже і про зручність усіх громадян, які звикли до високого рівня фінансового сервісу.