Як інтеграція до ЄС впливатиме на податкове навантаження і комплаєнс-процеси в Україні, чому в нас обмежено впровадили податок на виведений капітал лише для резидентів Дія.Сіті та чому не усі учасники цього правового і податкового режиму користуються перевагами ПнВК, а також які перспективи розширення дії цього податку на більшу кількість галузей — в інтерв’ю UA.NEWS розповів Дмитро Михайленко, Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko. Ми наздоганяємо ЄС з їхніми змінами до євродиректив. Але і ЄС враховує те, що випробовують і експериментують на українському боці. Не забуваймо, що і ЄС змінюється як система. Тож ми не можемо не порівнювати свої податкові напрацювання з тим, що відбувається в світовому та європейському контексті.
Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko
Україна ухвалює багато новацій в законодавстві в рамках інтеграції в ЄС. Як буде збільшуватись податкове навантаження і комплаєнс-процеси з поглибленням євроінтеграції?
Дмитро Михайленко: Процес вступу до ЄС у нас уже триває багато років. Це динамічна система, в якій ми наздоганяємо ЄС з їхніми змінами до євродиректив. Але і ЄС враховує те, що випробовують і експериментують на українському боці.
Євросоюз теж має багато негараздів через зловживання, які кояться з ПДВ. Був навіть момент, коли система ПДВ-адміністрування в Україні була більш жорсткою порівняно з ЄС. І мені здається, що щось вони врахували, виходячи і з українського досвіду.
Не забуваймо, що і ЄС змінюється як система. Декілька фаз ми пройшли і успішно адаптуємо – той же закон про ПДВ до євродирективи. Але через кілька років Європа сама змінює євродирективу. Останнім законом акцизи на цигарки були приведені до порогів, які передбачені євродирективами. Водночас і ЄС теж оновлює свою директиву. Сподіваємося, що ці оновлення будуть йти паралельно.
Ще один приклад - врегулювання криптовалюти. В Україні відповідний закон відпрацьовували до війни. Далі почали сперечатися, хто буде регулювати галузь, НКЦПФР чи Мінцифри. А потім виявилось, що Європа вводить свою регуляторну систему MiCA і наш закон потребує оновлення і його треба переписувати під цю систему.
Тож ми не можемо не порівнювати свої податкові напрацювання з тим, що відбувається в світовому та європейському контексті.
Резиденти Дія.Сіті можуть обирати модель оподаткування: або сплачувати податок на прибуток на загальних підставах, або платити податок на виведений капітал. Зараз число перших і других десь 50/50. Але в клуб білого бізнесу потраплять саме ті, хто обрав загальну систему оподаткування
Голова наглядової ради Crowe MikhailenkoДеякий час в Україні тривала дискусія щодо податку на виведений капітал, який в результаті впровадили лише для Дія.Сіті. Чому не розширили цей податок на всю країну або більше галузей?
Дмитро Михайленко: Резиденти Дія.Сіті можуть обирати модель оподаткування: або сплачувати податок на прибуток на загальних підставах, або платити податок на виведений капітал. Зараз число перших і других десь 50/50. Але в клуб білого бізнесу потраплять саме ті, хто обрав загальну систему оподаткування. Бо якщо компанія сплачує щокварталу податок на прибуток, то її податкова віддача точно буде більше, ніж коли вона сплачує податок на дивіденди, коли заманеться ці дивіденди розподілити, через 2 роки, наприклад.
Наша держава розглядає Дія.Сіті та податок на виведений капітал як вимушений жест для збільшення привабливості індустрії, але, можливо, в глибині душі вони про це жалкують.
Важливо, що за час війни розширилося коло резидентів Дія.Сіті, які відповідно можуть використовувати податок на виведений капітал. Хоч режим Дія.Сіті і стартував з ІТ індустрії, але сьогодні він включає також і компанії з виробництва дронів та інших матеріальних об'єктів, які мають програмне забезпечення. Зараз розглядається ще декілька ініціатив розширення Дія.Сіті. Це, наприклад, поширення на виробників протезів, де теж є певна наукова навантаженість. Тому Дія.Сіті від суто ІТ-індустрії трансформується в напрямку high-tech у цілому, де присутнє матеріальне виробництво.
Ми всі рухаємося від економіки матеріальних об'єктів в економіку, яка базується на ІТ, на послугах, на чомусь нематеріальному. Цифровізація та інформатизація торкається усіх індустрій. В будь якому банку працюють десятки ІТ-фахівців. Тому фактично бізнеси з різних галузей можуть реструктуруватись, виділити в окремий підрозділ всіх своїх айтішників, засунути їх в режим Дія.Сіті - і ця частина прибутку буде використовувати переваги податку на виведений капітал.
Тому я не бачу несправедливості у тому, що деякі індустрії працюють на загальній системі, а деякі на ПнВК. Вони у великій мірі можуть взаємодіяти. Наприклад, агробізнес досі сидить на 4 системі єдиного податку, 1 млн підприємців працюють на єдиному податку з обороту, і продовжують при цьому взаємодіяти з підприємствами на загальній системі оподаткування. Тому хоч податок на виведений капітал і торкнувся не усіх індустрій, але його може застосовувати не лише ІТ-сектор, а й усі інші.
Якщо війна закінчиться і в Україні буде вдосталь інвестицій, то нашим підприємствам кілька років буде байдуже, яка ставка податку і на якій системі вони знаходяться. Можливо, що їм цікавіше буде знаходитися на загальній системі оподаткування, ніж на податку на виведений капітал. Там буде працювати тема, коли інвестиції створюють витрати і податковий кредит
Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko
Як вважаєте, чи розширить Україна після війни дію податку на виведений капітал? Як ви бачите загалом ландшафт податкової системи після війни?
Дмитро Михайленко: Я сумніваюсь. Якщо війна закінчиться і в Україні буде вдосталь інвестицій, то нашим підприємствам кілька років буде байдуже, яка ставка податку і на якій системі вони знаходяться.
Можлива і ситуація, що їм цікавіше буде знаходитися на загальній системі оподаткування, ніж на податку на виведений капітал. Там буде працювати тема, коли інвестиції створюють витрати і податковий кредит. Можливо, після війни взагалі не будуть критичними високі податкові ставки, якщо буде віддача через інвестиції.
Тому в мене немає впевненості, що у нашої влади є бажання всіх перевести на податок на виведений капітал. Але можливо, це і не буде критичним або важливим для інвестора.
Розширення дії податку на виведений капітал залежить від багатьох факторів. Зазначу, що цей податок не суперечить європейським практикам. Європейські країни, такі як Естонія, Латвія та Польща, використовують ПнВК. В Естонії та Латвії він поширюється на будь-який бізнес. Тоді як в Польщі він має низку обмежень і прив’язок до обороту, доходів, тощо.
Читайте також:
Клуб білого бізнесу: плюси для компаній та нюанси взаємодії з податковою. Інтерв’ю з головою наглядової ради Crowe Mikhailenko Дмитром Михайленком
Податкові зміни в Україні: чого чекати бізнесу та фізособам. Інтерв’ю з Дмитром Михайленком, головою наглядової ради Crowe Mikhailenko
Клуб білого бізнесу: як часто переглядатимуть відповідність компаній вимогам
Податкова запускає експериментальний проект з ризик-комплаєнс — аналіз експерта
Чому Україна відмовилась від збільшення ПДВ на вимогу МВФ
Підвищені ставки військового збору можуть залишити і після закінчення війни — Дмитро Михайленко
