Ринки капіталу: зміна кон’юнктури та підходів МВФ під впливом війни

У березні ринки капіталу зіштовхнулися із серйозними проблемами через війну росії проти України.

Про це повідомляє IHS Markit. Це викликало різкий сплеск інфляції, особливо цін на енергоносії та харчових продуктів, що призвело до різкого підвищення ключової ставки і ймовірності швидшого посилення траєкторії Федеральної резервної системи США.

Країни повинні мати можливість обмеження припливу боргового капіталу для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, відзначають аналітики МВФ. Країни з великим зовнішнім боргом можуть бути вразливими перед фінансовими кризами та глибокими рецесіями, коли трапляється різкий відтік капіталу.

Ми вирішили висвітлити ключові аспекти дослідження МВФ щодо підходів скорочення надходження капіталу і, таким чином, зниження ризиків для фінансової стабільності, і не тільки при різкому збільшенні надходження капіталу, але й в інших випадках.

Волатильність ринків капіталу

Дані IPO за перший квартал жахливі — ще до війни росії проти України — особливо різко скоротилися постачання до США, а глобальні продажі IPO за перший квартал виявилися нижчими за 30% від їхнього рівня 2021 року, йдеться в повідомленні IHS Markit. Попри це, ніхто не поспішав скорочувати схильність до більш ризикованих активів: дійсно, спреди на ринках, що розвиваються, протягом місяця скоротилися, а за останні два тижні була суттєва пропозиція нових випусків. Аналогічним чином, після важкого першого кварталу, особливо в США, але також і в глобальному масштабі, ринок IPO демонструє ознаки покращення: нині проводяться два великі IPO, які, напевно, отримали сприятливий відгук.

З 1,71% на 1 березня прибутковість 10-річних казначейських облігацій США зросла до 2,51% на 28 березня. На початку березня 10-річні облігації торгувалися на рівні –0,1%, а наразі (30 березня) перебувають на рівні 0,64%. У той час як дворічні облігації залишаються з вузько негативною прибутковістю, їхня прибутковість зросла з -0,75% до -0,02% протягом місяця. Це означає, що обсяг боргу з негативною прибутковістю швидко наближається до нуля (у порівнянні з 4,5 трлн доларів США на кінець лютого та піковим значенням 18 трлн доларів США наприкінці 2020 року). Всі нові боргові зобов'язання будуть оцінюватися з використанням значно більших базових ставок, що вказує на ймовірність вищих витрат на позики по всіх напрямках, навіть якщо спреди залишаються стабільними.

Російські та українські спреди дуже волатильні, зазначають аналітики. На тлі побоювань раннього суверенного дефолту російський індекс EMBI+, середній еталонний спред облігацій до UST, розширився з менш ніж 300 базисних пунктів до піку в більш ніж 6000 базисних пунктів до вторгнення в Україну, а потім повернувся до 2197, а потім знову збільшилося до 3705 (24 березня) у зв'язку з тим, що російські корпоративні позичальники зіткнулися з технічним дефолтом. 29 березня він закрився на рівні 2561. Спред України збільшився з 2929 наприкінці лютого до 4929, але закрився 29 березня на рівні 2280. Для обох країн, хоча їхні спреди зменшились у березні, переважна маржа, проте, як і раніше, передбачає очікування дефолту та втрати капіталу.

Однак несприятливе тло не обумовило втечі капіталу від більш ризикованих класів активів: ринки, що розвиваються, і інші більш ризиковані активи виявилися стійкими, відзначають в IHS Markit.

Світовий ринок IPO пережив дуже поганий перший квартал. Про це свідчать дані США. За даними «Ренесанс Капіталу», за винятком SPAC, вісімнадцять компаній залучили загалом 2,1 млрд доларів США у кварталі у порівнянні з 84 фірмами, які продали акції на 35 млрд доларів США у четвертому кварталі 2021 року, та 101 фірмою, які залучили 39,2 млрд. доларів США в четвертому кварталі 2021 року. Ця тенденція не обмежується ринком США: 28 березня компанія Latin Finance повідомила, що 23 бразильські фірми відмовилися від запланованих IPO цього року. За даними Bloomberg, глобальна пропозиція IPO досягла 65 мільярдів доларів США у першому кварталі у порівнянні з 219 мільярдами доларів США у першому кварталі 2021 року.

Прогноз експертів

Березень явно був важким місяцем для фінансових ринків, і прибутковість паперів різко зросла, відбиваючи перспективи інфляції, які погіршуються, особливо щодо цін на енергоносії та харчові продукти.

Попри це, є кілька індикаторів стійкості, зокрема, звуження спредів на ринках, що розвиваються, протягом останнього місяця й успішне завершення декількох угод з суверенними паперами на ринках, що розвиваються, за останні кілька тижнів. У Європі також є значний обсяг корпоративних гібридних боргових зобов'язань та добре прийняті додаткові випуски першого рівня для банків.

Дані IPO за перший квартал жахливі — ще до війни росії проти України — особливо різко скоротилися постачання до США, а глобальні продажі IPO за перший квартал виявилися нижчими 30% від їхнього рівня 2021 року.

Загалом, попри невизначеність, яка залишається серйозною, фінансові ринки загалом, схоже, не страждають від тривалих потрясінь чи закриття у відповідь на російсько-українську війну та офіційний початок циклу посилення відсоткових ставок у США.

МВФ оновлює підходи щодо потоків капіталу

У деяких випадках країни повинні мати можливість обмеження припливу боргового капіталу для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності.

Про це йдеться в одному з блогів експертів МВФ. Потоки капіталу можуть допомогти країнам зростати та розподіляти ризики. Але країни з великим зовнішнім боргом можуть бути вразливими перед фінансовими кризами та глибокими рецесіями, коли відбувається відтік капіталу. Зовнішні зобов'язання є найбільш ризикованими, коли вони викликають валютні невідповідності, коли зовнішній борг виражений в іноземній валюті й не компенсується активами в іноземній валюті або хеджуванням.

Різкий відтік капіталу, що спостерігався на початку глобальної пандемії, і недавні потрясіння в потоках капіталу на деякі ринки після війни в Україні, що розвиваються, є яскравим нагадуванням про те, наскільки нестійкими можуть бути потоки капіталу і який вплив це може вплинути на економіку.

З початку пандемії багато країн витратили кошти на відновлення, що призвело до нарощування їх зовнішнього боргу. У деяких випадках збільшення боргу в іноземній валюті не компенсувалося активами в іноземній валюті або хеджуванням. Це створює нові фактори вразливості у разі раптової втрати інтересу до боргових зобов'язань країн із ринком, що формується, що може призвести до серйозної фінансової кризи на деяких ринках.

В огляді«Інституційного погляду на потоки капіталу», опублікованого сьогодні, МВФ заявив, що країни повинні мати більше гнучкості для введення заходів, що підпадають під перетин двох категорій інструментів: заходів з управління потоками капіталу (CFM) і макропруденційних заходів (MPM).

У сьогоднішньому огляді МВФ йдеться про те, що ці заходи, відомі як CFM/MPM, можуть допомогти країнам скоротити приплив капіталу і, таким чином, знизити ризики для фінансової стабільності — не лише за різкого збільшення припливу капіталу, а й в інших випадках.

Важлива віха

МВФ вперше прийняв Інституційну точку зору у 2012 році, коли багато країн з ринком, що формується, зіткнулися з великими та нестійкими потоками капіталу.

Сформований фінансовими кризами 1990-х років та глобальною фінансовою кризою 2008–2009 років, він шукав збалансований та послідовний підхід до питань лібералізації операцій з капіталом та управління потоками капіталу.

Зокрема, Інституційна думка визнала як основний принцип, що потоки капіталу бажані, оскільки вони можуть принести істотні вигоди країнам-отримувачам, але вони також можуть призвести до макроекономічних проблем та ризиків для фінансової стабільності.

Інституційна думка також відзначила роль країн походження у пом'якшенні багатосторонніх ризиків, пов'язаних з потоками капіталу, та важливість міжнародного співробітництва у політиці руху капіталу.

Превентивні заходи

Основним оновленням позиції фонду є додавання CFM/MPMs, які можуть застосовуватися попереджувально, навіть коли немає сплеску надходження капіталу.

Ця зміна заснована на  Основах комплексної політики (IPF) — дослідницька робота МВФ, спрямована на створення систематичної основи для аналізу варіантів політики та компромісів у відповідь на потрясіння з урахуванням особливостей конкретної країни.

IPF та інші дослідження, пов'язані із зовнішніми кризами, дозволили отримати нове уявлення про управління ризиками фінансової стабільності, пов'язаними з потоками капіталу. Вони наголосили, що ризики для фінансової стабільності можуть виникнути внаслідок поступового нарощування зовнішнього боргу, номінованого в іноземній валюті, навіть без збільшення надходження. У вузьких та виняткових випадках вони також вказували на ризики, пов'язані із зовнішнім боргом, номінованим у місцевій валюті.

Крім того, з цими ризиками може бути складно впоратися, враховуючи характер глобального фінансового посередництва, що розвивається, за межами банківської системи. Самі собою MPM не завжди можуть стримувати такі ризики, як ризики, пов'язані із запозиченням іноземної валюти нефінансовими корпораціями та тіньовими банками.

Запобіжні CFM/MPM для обмеження припливу можуть знизити ризики зовнішнього боргу. Однак їх не слід використовувати так, щоб це призводило до надмірних спотворень. Вони також не повинні замінювати необхідну макроекономічну та структурну політику або використовуватися для підтримки надмірно слабкої валюти.

Інші оновлення інституційного уявлення

Ще одним важливим оновленням інституційної точки зору є особливий підхід до деяких категорій. Ці заходи не керуватимуться політичними рекомендаціями, викладеними в Інституційній точці зору, оскільки вони регулюються окремими міжнародними структурами для координації глобальної політики або запроваджуються з конкретних неекономічних міркувань.

Категорії, яким надано особливий режим, включають певні макропруденційні заходи, введені відповідно до Базельської системи, податкові заходи, що ґрунтуються на певних стандартах міжнародного співробітництва, проти ухилення від сплати податків або ухилення від сплати податків, заходи, що застосовуються відповідно до міжнародних стандартів для боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, а також заходи, введені з міркувань національної чи міжнародної безпеки.

Крім того, в огляді пояснюється, як використовувати IPF для інформування ключових думок, необхідних відповідно до інституційної точки зору, таких як зв'язок характеру шоків та відповідних недосконалостей ринку з необхідними макроекономічними коригуваннями.

Він також містить практичні рекомендації щодо політики, пов'язаної з особливим підходом до деяких категорій, у тому числі про те, як визначити різкі стрибки припливу капіталу, як вирішити, чи не передчасно лібералізувати потоки капіталу, і які категорії досить значні, щоб виділити їх у нагляді.

У результаті варто відзначити, що мета МВФ полягає в тому, щоб країни могли використовувати цей оновлений набір інструментів для збереження макроекономічної та фінансової стабільності, водночас пожинаючи плоди, які можуть забезпечити потоки капіталу.