Через повномасштабну війну багато українських компаній були змушені адаптуватись під нові реалії, щоб вижити. Втрата потужностей, клієнтів та звичних моделей роботи підштовхнули вітчизняні підприємства шукати нові парадигми діяльності, нові ніші та нові ринки. Деякі бізнеси уже мали досвід роботи за кордоном або були експортоорієнтованими, а для деяких війна стала поштовхом йти у невідомість та починати бізнес у інших країнах.
Медіа UA.NEWS продовжує цикл матеріалів про українські бізнеси, які успішно вийшли за кордон за час повномасштабної війни. У першій публікації ми розповідали про компанії з ІТ, логістики і доставки, ритейлу та б’юті, які розпочали міжнародну експансію. А у новому рейтингу сконцентруємось на бізнесах у галузях промисловості, будівництва, авіаперевезень та здоров’я, які зуміли масштабуватись на нові ринки та зрости. Усі ці компанії об’єднує те, що вони не зупиняли свою діяльність в Україні, а навпаки доповнювали її відкриттям нових представництв та потужностей за кордоном.
SkyUp
Українська авіакомпанія SkyUp за час повномасштабної війни зуміла вийти на європейський ринок, відкрити офіційне представництво на Мальті, отримати ліцензії на польоти у ЄС, а також США та Канаді.
За місяць до початку повномасштабної війни лізингодавці вимагали у SkyUp повернути літаки на територію ЄС, авіаперевізник підтримав це рішення і судна перебували в Україні менше 2 годин на добу. Завдяки цьому до початку повномасштабки, 10 із 11 літаків SkyUp уже були за кордоном, на відміну від інших українських авіакомпаній МАУ та Windrose.
З весни 2022 року SkyUp почала працювати за моделлю мокрого лізингу із європейськими авіакомпаніями Wizz Air, Corendon Airlines, Freebird Airlines, Tailwind Airlines, Air Albania, SmartWings, Air Moldova. Вийти на ринок ЄС було непросто, адже SkyUp була перевізником з-за меж Євросоюзу і партнерам доводилось погоджувати свої рішення із авіаційною владою у своїх країнах. Виграти вийшло за рахунок ціни та наявності великого відкладеного попиту після пандемії, який європейські перевізники не змогли задовольнити власним парком.
Домовлялися по-різному, але ціна відіграла свою роль. Ми апріорі не можемо пропонувати таку ціну, як європейський перевізник, адже для Європи ми авіакомпанія з третьої країни. Додаткову роль відігравала ситуація на авіаринку Європи, який почав активно зростати минулого року. Через ковидні обмеження, що знімаються, у ЄС був великий відкладений попит. І це спрацювало. До цього зростання ніхто не був готовий: ані перевізники, ані аеропорти, ані хендлінгові компанії, ані туроператори. Така ситуація допомогла нам вийти на ринок
CEO SkyUpЗа словами Дмитра Сероухова, СЕО SkyUp, перевізнику вдалось повністю зберегти команду і саму компанію, попри те, що показники дуже сильно впали. Наприклад, у 2022 році пасажиропотік SkyUp знизився у 2,3 рази та склав близько 1,1 млн пасажирів. Виручка авіакомпанії впала практично утричі – до 2,76 млрд. грн., а фінансові зобов'язання зросли з 1,2 млрд. грн. до 2,77 млрд. грн. Перевізник також був змушений виплачувати компенсації пасажирам скасованих через повномасштабне вторгнення рф рейсів - на сьогодні відшкодовано понад 16 млн грн і компанія продовжує повертати кошти.
2023 рік став більш успішним для SkyUp у плані розширення можливостей і ринків. Торік SkyUp на 36% збільшила кількість рейсів та на 24% обсяги перевезень пасажирів, ніж у рік початку великої війни, а також запустила дочірню компанію на Мальті. У травні минулого року мальтійський підрозділ SkyUp MT отримав сертифікат експлуатанта (AOC), сертифікат CAMO (Continuing airworthiness management organisation) та ліцензію на виконання рейсів (AOL) у ЄС. А у вересні та жовтні SkyUp Airlines отримала дозволи на польоти до США і Канади.
Sherp
Один із найбільш успішних українських виробників всюдиходів SHERP після початку повномасштабної війни не лише зумів зберегти потужності в Україні, а і відкрив підрозділ у Туреччині та побудував там завод для випуску всюдиходу YETX для складного рельєфу.
SHERP був добре відомий на міжнародному ринку ще до великої війни. Його продукція постачалась до понад 20 країн світу. З 2018 року є офіційним постачальником ООН. У 2019 продукція SHERP була визнана найефективнішим ТЗ за версією Fleet Awards. Всюдиходи компанії використовуються у найбільш гарячих точках світу, зокрема, саме SHERP допомагав боротись із наслідками страшного урагану на Багамах та під час російського теракту на Каховській ГЕС. А нещодавно всюдиходами від українського виробника обзавелось і польське місто Гдиня, яке закупило машину для зі своїх рятувально-пожежних частин. Продукція Шерп також дуже полюбилась всесвітньо відомому артисту та дизайнеру Каньє Весту. Українські всюдиходи знімались у двох кліпах виконавця Follow God та Closed on Sunday, використовувались під час святкової роздачі кросівок Yeezy Quantum у зимовому Чикаго та прикрашали показ Yeezy на Тижні моди в Парижі.
Утім, із дня свого заснування SHERP пов’язували тісні взаємини із росією. Відомо, що всюдихід SHERP був розроблений конструкторським бюро у Києві на базі прототипу, який створив російський інженер Олексій Гарагаш’ян. Український бізнесмен Володимир Школьник разом із партнером, російським підприємцем Сергієм Самохваловим викупили ідею у Гарагаш’яна та суттєво допрацювали її на київському КБ. Росіяни як завше намагались присвоїти собі українські досягнення та називали всюдихід російським творінням, проте тодішній виконавчий директор компанії Ярослав Пригара розставив крапки над і: за його словами, прототип Гарагаш’яна відрізнявся від всюдихода Sherp як триколісний візок відрізняється від авто Mercedes-Benz і у цьому заслуга саме київських конструкторів.
Виробництво машин проходило на двох майданчиках - в Україні та рф. Компанія не раз потрапляла у скандали через те, що попри військову агресію росії, яка почалась ще у 2014 році, SHERP не закрила російський підрозділ. У 2020 році засновник компанії Володимир Школьник говорив про плани закрити заводи в Україні та рф і натомість запустити виробництво у європейській країні через тиск української влади на бізнес та величезну кількість перевірок, а також складнощі із експортом: адже машини, зроблені в рф, не можна було продавати у США, а зроблені в Україні, не можна було постачати до росіян.
Повномасштабна війна в Україні розставила усе по своїм місцям. SHERP відмовилась від виробництва всюдиходів в країні-агресорі та одазу відкликала усі патенти та ліцензії на збирання в росії. Натомість завод в Україні продовжує працювати та випускає до 250 машин на рік. У 2023 році компанія розширила своє виробництво та запустила завод у турецькій провінції Бурса у партнерстві із турецькою Orso Off-Road Solutions. Локацію обрали невипадково - Бурса є дуже індустріалізованим регіоном, має привабливе географічне розташування та багато кваліфікованих кадрів. Друга лінія виробництва буде відкрита у Бурсі уже цього року.
Біосфера
Відомий український виробник товарів для дому та засобів гігієни компанія Біосфера (бренди "Фрекен БОК", Smile, Selpak, Vortex, Novita, PRO Service, "ЛайKit") за час повномасштабної війни не лише зуміла розширити ринки збуту, а і змогла успішно вийти до Європи як повноцінний гравець, придбавши популярну австрійську торгову марку та виробничі потужності. Загалом продукція корпорації сьогодні продається у понад 30 країнах Європи та Азії. Це не перший закордонний досвід роботи для бізнесу - разом із французькою Groupe Lemoine українська компанія володіла заводом з виробництва ватної продукції в Естонії.
Коли велика війна тільки почалась, компанія одразу створила нові потужності на заході країни, у Тернополі запустили виробництво вологих серветок, а також на 20% збільшили потужності й номенклатуру заводу в Летичеві. Також у західні регіони були перенесені до половини логістичних потужностей.
Війна змусила Біосферу сильніше зацікавитись можливостями збільшити експортний потенціал та запустити виробництво у Європі. Адже ринок в Україні впав удвічі, що напряму пов’язано з виїздом за кордон понад 6 мільйонів споживачів. Крім того, продовжувати співпрацю із рф та білоруссю стало неможливо і компанія не лише припинила там виробництво своїх брендів, а і продажі товарів та будь-яку роботу із торговими марками у середині 2022 року.
Восени 2022 року “Біосфера” купила відому австрійську торгову марку Alufix, 4 її представництва у Греції, Угорщині, Словаччині та Румунії та завод у румунському місті Фегераш площею 5 тис кв.м, де розташовані лінії з випуску фольги та харчової плівки. Для фінансування угоди Біосфері довелось залучати позику у європейському банку. Складність полягала у тому, що активи Alufix після банкрутства компанії знаходились у різних юрисдикціях і Біосфері доводилось проводити низку угод.
Біосфера також має в Україні чотири заводи площею 35 тис. м2 та логістичні комплекси площею 30 тис. кв. м. і не збирається їх зупиняти. Ці потужності будуть доповнювати експортний потенціал, продукція Alufix випускатиметься і в Україні. Адже виробництво тут дешевше, до того ж у компанії є вертикальна інтеграція, наприклад, на заводі в Летичеві компанія робить сміттєві пакети з власної сировини.
Подальші плани компанії - розширення асортименту Alufix, продаж інших брендів корпорації за кордоном. Засновник Біосфери Андрій Здесенко сподівається наростити виручку європейського бізнесу до 15 млн євро, а у наступні 5 років масштабуватись до 50 млн євро.
Ми розраховуємо, що за рахунок нашого масштабу, ефекту трьох заводів в Україні та нижчої собівартості зможемо дати більш низькі ціни, ніж конкуренти
Засновник Біосфери
Гідросила
Найбільший в Україні виробник гідравліки для тракторів, комбайнів, будівельно-дорожніх та комунальних машин компанія Гідросила за час великої війни розпочала будівництво заводу у польському місті Вроцлав. Компанія уже працювала у Польщі, де з 2017 року мала власне представництво «Hydrosila EU», але воно займалось лише продажами та логістикою продукції з українських заводів Гідросили. На сьогодні покупцями товарів Гідросили є клієнти з понад 50 країн світу, які знаходяться не лише у ЄС.
Компанія давно міркувала про власні потужності у ЄС, адже для багатьох тамтешніх компаній важливо, щоб оснащення було виготовлене в Євросоюзі. Бойові дії, окупація і закриття кількох українських підприємств змусили Гідросилу серйозно задуматись про виробництво за кордоном. До рішення будувати завод в іноземній юрисдикції ще сильніше підштовхнув фактор логістики, адже через війну багато українських промислових підприємств не працювали і компанія закуповувала комплектуючі та матеріали з-за кордону, а потім готова продукція знову експортувалась за кордон, що тягло за собою додаткові витрати.
Становище компанії в Україні також сильно похитнулось у зв’язку із окупацією Мелітополя, руки окупантів дістались і до тамтешнього заводу Гідросили. У розпал повномасштабної війни на “Гідросилу” також було заведено кримінальну справу за державну зраду. СБУ вважала, що підприємства компанії торгують із оборонними організаціями рф. На активи групи у 2022 році було накладено арешт, але у 2023 році його зняли, оскільки слідчі не надали переконливих доказів, які свідчили б про склад злочину. У «Гідросила Груп» наполягали, що не виготовляють і не продають продукцію подвійного призначення й нічого не експортують до рф з 2022 року. Хоча до повномасштабної війни підприємство дійсно мало господарські зв’язки із російськими та білоруськими компаніями.
Запуск нового виробництва у Польщі дозволить збільшити обсяги поставок до країн Європи, зокрема Німеччини. Рішення про будівництво потужностей у Вроцлаві було прийнято керівництвом компанії улітку 2023 року. Новий завод займатиметься випуском гідроциліндрів та шестеренних насосів. Очікується, що вихід на прибутковість польського проекту займе 4 роки. У компанії обіцяють, що відкриття заводу за кордоном не вплине на українське виробництво у негативному ключі. Навпаки, виробництво деталей в Україні збільшиться задля експортних потреб. Європейський ринок має низку плюсів перед українським, каже власник Гідросили Павло Штутман. Держава - лояльна та прозора, розвинені B2B-послуги і аутсорс, натомість в Україні є проблеми із відшкодуванням ПДВ та бронюванням персоналу від мобілізації.
Розміщення виробництва саме в польському місті Вроцлав було обрано через цілий ряд факторів: розвинена інфраструктура (індустріальні парки та ін.), сприятливий інвестиційний клімат, прозора система оподаткування (в т.ч. відшкодування ПДВ), ефективна логістика (автошлях Е40), велика кількість кваліфікованих фахівців, в т.ч. і українців, з виробничим досвідом
бенефіціарний власник та голова наглядової ради ПрАТ «Гідросила Груп»:
Agricom Group
Велика українська агропромислова група Agricom Group (бренди "Добродія", San Grano, WOWСЯНКА) у 2022 році відкрила представництво та склад у Варшаві, а також запустила продажі у Молдові, Польщі, Румунії та Британії. А у 2023 стартувало будівництво нового заводу Agricom у Польщі.
Втрати компанії в Україні були досить великими, бо Чернігівський агрокластер та завод з виготовлення пластівців опинились в окупації та зазнали великих руйнувань. Однак команда зуміла вистояти, відновити виробництво після звільнення територій та навіть розширитись за кордон. Акціонер агрохолдингу Agricom Group Анатолій Шкрібляк розповів, що інвестиції не зупинялися, незважаючи на важкі для бізнесу часи.
У 2022 році Agricom Group завершила другий етап реорганізації заводу «Добродія». Сума інвестицій у проект склала близько $2 млн, частину з яких було проінвестовано за останнє півріччя 2022 року. Інвестиції були спрямовані на відкриття нових потужностей (запуск цехів з виготовлення екструзії та граноли, старт роботи цеху з виготовлення пелет), створення та запуск нових брендів (готові сніданки YUMMOJI), розвиток у країнах ЄС, нові технології
Клієнти у Європі вимагають від постачальників з України гарантій доставки в строки, саме тому було ухвалено рішення про відкриття торгового дому і складу у Варшаві. Швидко зайти зайти на нові ринки допоміг досвід системного експорту та вивчення локальної специфіки. На відміну від України, польські торговельні мережі майже не працюють безпосередньо з виробником, важливо мати контракт із дистриб'ютором, пояснила директор заводу «Добродія Фудз» Ірина Брославцева.
У березні 2023 року Agricom Group увійшла до складу учасників Торгово-промислової палати Лондона. Британський ринок дуже важливий для українського бізнесу, це чудова можливість налагодження співпраці з локальними мережами, розвивати українську бізнес-спільноту в Британії та популяризувати українську продукцію серед її споживачів, зазначив виконавчий директор та співвласник агрохолдингу Agricom Group Петро Мельник.
Подальші плани Agricom: запуск виробництва дитячих сніданків, розширення регіонів роботи у Європі, вихід на ринки країн Балтії та Німеччини, а також повернення на ринки Азії та Африки. Адже зі старих звичних регіонів роботи в компанії залишилося тільки чотири з 17: Єгипет, Марокко, Гана, Південна Африка. Попит на якісну продукцію з України зростає з кожним днем, тому зараз є прекрасна можливість масштабувати виробництво, вважають у компанії.
Фармак
Один із фармацевтичних гігантів України компанія Фармак давно була експортоорієнтованою, її продукція постачається у понад 45 країн світу - від ЄС до Америки та Азії. А представництва фармкомпанії були присутні в Іспанії, Польщі, ОАЕ, Киргизстані, Узбекистані, Казахстані. Під час великої війни Фармак вирішив збудувати завод та R&D центр в Іспанії, а також придбав фармкомпанії у Чехії та Словаччині.
Через повномасштабну війну Фармак зазнав великих втрат в Україні. У 2022 році під Макаровим згорів склад компанії, збитки сягнули 1,5 млрд гривень. Також підприємство заборонило поставки до рф і білорусі з 24 лютого, що теж негативно вплинуло на доходи. Водночас представництво на території рф було закрито ще в 2014-му. Однак війна не зупинила плани компанії розширюватись за кордон.
Сьогодні Фармак будує фармацевтичний завод в Іспанії, де з 2024 року випускатимуть лікарські засоби у вигляді розчинів, суспензій у флаконах та шприцах. У новий завод у передмісті Барселони інвестують понад 20 млн євро. Підприємство матиме повний ланцюжок поставок та замкнутий цикл виробництва і контроля якості. Окрім виробництва Фармак готується відкрити в Іспанії лабораторний комплекс із R&D-центром. При цьому компанія не планує релокувати виробничі потужності зі своїх українських заводів, в Іспанії будують повністю нове виробництво.
Відкривати завод у ЄС ми запланували ще до початку війни. „Фармак" перебуває на шляху трансформації до міжнародної компанії. Тому ми вирішили не змінювати свою стратегію та не обмежувати можливості розвитку підприємства. По-перше, це допоможе „Фармак” першою з вітчизняних компаній інтегруватись у європейський фармацевтичний ринок. По-друге, ми отримаємо низку переваг, серед яких поглиблення співпраці з європейськими партнерами, більш масштабне представлення українського бізнесу на європейському ринку, обмін знаннями з європейськими фахівцями у рамках дослідницької лабораторії та імпорт передових практик в Україну
виконавчий директор ФармакУлітку 2023 компанія "Фармак" придбала фармкомпанії у Чехії та Словаччині із відповідними правами інтелектуальної власності та торговими марками. Ці компанії мають маркетингові служби, співпрацюють із найбільшими аптечними мережами та ключовими дистриб'юторами лікарських засобів в обох країнах. Рішення про розширення бізнесу на ринках ЄС є частиною глобальної стратегії трансформації у міжнародну компанію. У рамках окремої угоди Фармак також купив український бізнес портфельної компанії фонду Novator.
Попри скорочення виручки в Україні (а за підсумками 2022 року Фармак скоротив чистий прибуток на 25% порівняно з 2021 роком – до 1,227 млрд. грн) компанія не забуває і про українські заводи у Шостці та Києві. Усі підприємства “Фармак” оснастили сучасними укриттями та системами очищення стічних вод, відбуваються регулярні інвестиції у модернізацію. У 2022 році компанія інвестувала у розвиток власних виробничих потужностей у Києві та Шостці Сумської області близько 1 млрд грн, із них 400 млн - у розробку нових ліків. Також у 2022 році Фармак сплатив понад 870 мільйонів гривень у вигляді податків та зборів, при чому з випередженням встановлених термінів, щоб підтримувати економіку країни. За даними Proxima Research, у 2022 Фармак очолив національний рейтинг за обсягами продажу лікарських засобів у грошовому вираженні.
Liki24
Міжнародна компанія з українським корінням Liki24, яка представляє інноваційну платформу для пошуку, порівняння цін, замовлення і доставки ліків з аптек, має досвід роботи на західних ринках ще з 2020 року. Тоді Liki24 вийшли до Польщі, у 2021 почали завойовувати ринок Румунії та Угорщини. Сервіс не зупинив міжнародну експансію коли почалась повномасштабна війна.
Улітку 2022 року Liki24 запустились в Італії. Колишній віцепрезидент з експансії Liki24 Тарас Потічний зазначив, що європейський фармринок доволі консервативний і не у всіх країнах є гарно розвинена електронна медицина.
Фармацевтичний ринок, особливо у Європі, дуже консервативний і довго захищався від будь-яких новітніх технологій. Проте можливість швидко отримати якісні та недорогі препарати завжди актуальна, а сучасні ІТ-технології дозволяють автоматизувати всі процеси.
екс-віцепрезидент з експансії Liki24Водночас у травні 2022 року компанія скоротила інвестиції у польський проект, а у листопаді того ж року узагалі закрила його. Пояснювали це тим, що польський ринок впроваджував складні регуляції ЄС і він не мав перспектив для швидкого зростання. На той момент часу третину виручки Liki24 давали Румунія, Угорщина та Італія, при чому Румунія показувала найшвидше зростання.
У середині 2023 року Liki24 разом із партнерами запустили новий міжнародний проект Nasnaga. Це сервіс персоналізованих і регулярних чекапів здоров’я, який поєднує клієнтів з хелс-коучами та іншими професіоналами зі сфери здоров'я та спорту. У січні 2024 сервіс підписки на регулярні обстеження Nasnaga випустили з тестової версії. Nasnaga доступна для користувачів з України, Британії, Польщі та інших країн ЄС.
Smartass
Smartass - відома мережа бутикових фітнес-залів з атмосферою нічного клубу. Попри певний спад в Україні у першій половині 2022 року Smartass вирішили іти за кордон та навесні 2023 року запустились у столиці Болгарії Софії, а згодом і у столиці Польщі Варшаві.
До повномасштабного вторгнення рф в Україні працювали 3 клуби Smartass у Києві та 1 у Львові. Через війну довелось тимчасово відкласти відкриття у Харкові. Загалом у 2022 прибутки мережі впали майже вчетверо. Однак у 2023 році бізнес оговтався та запустив нові клуби у Харкові та Львові. У майбутньому команда Smartass планує розширення не лише за кордоном, а і в Україні, розглядається можливість запуску додаткових форматів роботи.
На сьогодні мережа Smartass представлена 8 просторами здоров’я: 6 в Україні та 2 у Варшаві і Софії. У планах компанії також був Відень. Вибір на ці локації за кордоном пав саме тому, що там багато українців, а також є фітнес-клуби схожого формату і клієнт підготовлений. Водночас європейський ринок досить сильно відрізняється від українського у плані маркетингу, пояснює засновниця Smartass Катерина Кузьменко. Наприклад, у Польщі Instagram рідко використовується для маркетингу, тоді як для Smartass це основний канал комунікації. Поляки більше люблять X (екс-Twitter), а також схильні довіряти рекламі на білбордах і публікаціям в ЗМІ. Запуск франшизи за кордоном коштує близько $500 000. Але окупність не така швидка як в Україні, якщо у нас це близько 3,5 років, то у Європі до 5 років.
У закордонних Smartass, які відкриваються за франшизою, є не лише фітнес-простори, а і ресторани здорового харчування. При цьому локальні партнери самостійно керують спортзалами, хоча українська команда підтримує проекти на відстані. Франчайзі отримують мобільний застосунок для клієнтів, сайт і CRM, відбір і навчання тренерів, розробка дизайну та керування будівництвом до відкриття, маркетингову стратегію запуску та внутрішню документацію щодо стандартів роботи.
Франшизу ми запустили до війни та встигли відкрити два франшизних клуби (один на Оболоні у Києві, а другий у Львові). У березні 2022 року мав відкритися клуб у Харкові, а у квітні у Черкасах. Ми хотіли зачекати ще рік перед виходом на міжнародний рівень, але катаклізми, як ви знаєте, є рушійною силою для різкого зростання. Ми бачимо, що наш формат прекрасно вписується у світовий тренд, але вигідно вирізняється на фоні фітнес-клубів схожого типу, що дає нашему проєкту шанс на успіх.
засновниця Smartass
Megogo
Найбільший ОТТ-сервіс України Megogo має давню історію роботи за кордоном, а під час повномасштабної війни компанія змогла успішно вийти на польський ринок. Зараз команда Megogo готується до залучення інвестицій для подальшої експансії на закордонних ринках та планує вихід на біржу, який зірвало повномасштабне вторгнення рф.
Сервіс Megogo був заснований у Києві у 2011 році. Його розширення на міжнародний рівень розпочалась майже одразу після запуску. У 2011 компанія відкрила представництво в Узбекистані, у 2012 - у Латвії, Білорусі та Казахстані, у 2014 проект почав працювати в Чехії, 2016 року — у Словаччині. На сьогодні Megogo має штаб-квартири в Алмати (Казахстан), Баку (Азербайджан), Рига (Латвія), Кишинів (Молдова) та Варшава (Польща) та працює на 14 ринках і усі вони - саме операційна частина бізнесу, а не франшизи. Загалом же Megogo доступний у понад 150 країнах світу, крім рф та білорусі.
Вторгнення рф в Україну зірвало низку планів компанії. За словами співзасновника і співвласника Megogo Федора Дроздовського, у середині 2022 компанія планувала вийти на біржу Nasdaq. Однак замість розширення головною задачею стало втримати бізнес. Адже після початку великої війни сервіс закрився для рф та білорусі та втратив близько половину передплатників, на стільки ж впали доходи. Виручка глобального Megogo знизилась на 50%, а українського підрозділу трішки менше - на 20%. З середини 2022 року компанія розпочала активне відновлення та уже встигла реалізувати частину амбітних планів.
У лютому 2023 року Megogo запрацював у Польщі. Сервіс одразу відкрив офіс у Варшаві та власну студію озвучки для польськомовної аудиторії. Перспектив там багато, адже Польща - це 10 мільйонів родин, які готові платити за стрімінг. Водночас польський ринок є дуже висококонкурентним, але виграти цю конкуренцію легше, якщо у тебе є технічні переваги. Далі Megogo хоче зробити вихід на десяток нових ринків протягом наступних кількох років та підготуватись до вже давно запланованого ІРО. Однак перед виходом на біржу сервіс хоче залучити до 20-30 млн доларів інвестицій - це приблизний розрахунок коштів для виходу на 10 нових країн. Без цих грошей будувати експансію буде важче.
Польща – це червоно-червоний океан. Дуже висококонкурентний ринок і навіть не з точки зору міжнародних гравців типу Netflix, Disney+. Там сильні місцеві гравці. Ринок Польщі формувався досить давно, і він уже розділений. Люди звикли платити за контент та мають кілька підписок одночасно. Враховуючи, що місцеві гравці заходили на діджитал-ринок із класичних ТБ-медіакомпаній, наш ІТ-продукт має певні технологічні переваги. За допомогою інноваційних підходів у маркетингу та нашого IT-рішення ми маємо сподобатися певній частині польської аудиторії. А IPO – це доступ до значно дешевшого капіталу, ліквідності, М&А та швидкого масштабування. Ми можемо розгортати цю платформу на інші країни, робити локалізацію. Відкривши Польщу, бачимо, що можемо відкритися в будь-якій країні
співзасновник і співвласник Megogo
Будівельна Зірка
Київська будівельна та меблева компанія "Будівельна зірка" вийшла на польський ринок навесні 2022 року. У Польщі розмістили офіс, логістичний склад та обладнання для виробництва. Це перший досвід роботи за кордоном для української компанії. Попри це він став доволі успішним, адже за півроку з моменту запуску Будзірка одразу отримала десятки контрактів.
Причина виходу за кордон є досить поширеною - через війну український ринок просів на 80%, пояснив власник компанії Святослав Шилін, тому довелось шукати клієнтів в інших країнах. Компанія ще до офіційного запуску взяла участь у виставці Meble Polska, однак отримати клієнтів завадила відсутність польської реєстрації. Якщо є реєстрація ЄС, то покупець не сплачує ПДВ під час розмитнення, тоді як у випадку роботи з українськими фірмами треба заплатити 23%. Так було ухвалено рішення офіційно реєструвати компанію на території Євросоюзу.
Кращі експортні можливості на європейському ринку будуть в українських компаній, котрі матимуть свої представництва, скажімо, в тій же Польщі, аби бути ближчими й зручнішими для зарубіжних клієнтів. Тому не відкладаючи, одразу ж по поверненню з виставки ми зареєстрували дочірню компанію «Вudzirka Рolska». Маємо вже у Варшаві як офіс цієї компанії, так і склад своєї продукції. Польський ринок і за нинішніх обставин зберігає великий імпортний потенціал та має значну зацікавленість практично в кожному продукту нашого асортименту
директор “Будівельної зірки”Однак вихід до Європи виявився непростим процесом. Знайти приміщення було нелегко, ніхто не хотів здавати нерухомість невідомій компанії з України. Допомогла лише якісна презентація досягнень Будзірки орендодавцям. Загалом же оформлення документів, пошук персоналу й приміщень для роботи зайняли близько 3 місяців.
Якщо говорити про головні складові роботи компанії - меблі і будівництво, то меблярство виявилося гнучкішим і більш рухливим, ніж будівельна сфера, де проекти більш масштабні і вимагають більших інвестицій. Уже багато клієнтів-меблярів Будзірки зуміли вийти на довоєнні обсяги роботи. Зараз Будзірка попри складнощі воєнного часу відновлює й стабілізує свої довоєнні торгово-виробничі потужності, активно нарощує клієнтську базу, збільшує впізнаваність на нових ринках та регулярно бере участь у профільних виставках, завдяки чому збільшує іноземні продажі матеріалів і число проектів. Компанія також перезапустила навчально-популяризаторську Академію «BUDZIRKA».
⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
