Виклики для виконання доходів бюджету: ризики угоди з МВФ
Україні майже завжди вдавалося переконати представників Міжнародного валютного фонду у спроможності забезпечити необхідні параметри фіскально-бюджетної політики в частині фінансування видаткової частини (дефіцит бюджету, що не перевищує 3%). При цьому, якщо за підсумками року, якому передували домовленості, бюджетні показники та не виконувалися, то недовиконання не було критичним.
Наразі аналіз показників виконання розпису державного бюджету у 2019 рік відображає продовження негативного впливу ряду тенденцій на бюджетні доходи, йдеться в повідомленні міністерства фінансів України.
Станом на вересень 2019 року бюджетом недоотримано біля 5% запланованих коштів. Мінфін наголошує: негативними факторами невиконання розпису є митні платежі та рентна плата за видобуток природного газу. Тому доходи загального фонду Державного бюджету за 8 місяців зросли на 7,7% р/р до 594,1 млрд грн — замість 625 млрд грн, й становили 95,1% від розпису. Найбільший «недобір» доходів – ПДВ із вироблених в Україні товарів (з врахування відшкодування ПДВ) у сумі 51,7 млрд грн становили 86,5% від розпису через вищі темпи відшкодування ПДВ експортерам. Недобір ПДВ з імпорту складає 12,4%. Від рентної плати за надра надійшло 28,9 млрд грн, що на 23,0% більше, ніж за відповідний період 2018 року. Однак доходи від рентної плати становили 84,4% від розпису.
У Міністерстві фінансів наголосили: йдеться про недовиконання дохідної частини кошторису майже за всіма податками.
Ключовою проблемою недовиконання в Мінфіні називають високий курс гривні. Нагадаємо, нинішній бюджет зверстали із розрахунку середнього обмінного курсу 28,2 гривні за долар США, натомість середній курс за січень-серпень становив 26,6 гривень.
Попри те, що долар «упав» нижче психологічної позначки у 25 гривень, цей показник може іще зменшитися.
Нагадаємо, фундаментальні фактори впливу на валютний ринок наразі сформувалися на користь сильної гривні в короткостроковій перспективі. Пропозиція перевищує попит, посилюючи продажі валюти з боку нерезидентів — інвесторів в державні цінні папери, навіть більше, спостерігається активізація купівлі з метою конвертації отриманих купонних платежів. Враховуючи те, що прогнози НБУ відхиляються від поточних показників інфляції, а фундаментальних факторів зниження інфляції окрім валютного більше не буде, то в подальшій перспективі укріплення курсу може сягнути позначки 24,25 грн за дол. США.
Також, за даними Мінфіну, на доходи бюджету вплинули низькі ціни на газ, заборона на ввезення в Україну вугілля і нафтопродуктів з РФ, зміни умов та скорочення надходжень від державних підприємств (80% від плану).
Вже традиційно, надходження від приватизації залишились низькими у сумі 369,1 млн грн або 2,2% від річного плану. В цілому, дефіцит загального фонду державного бюджету за вісім місяців 2019 року становив 2,9 млрд грн, йдеться в повідомленні відомства.
В Мінфіні зазначають, наразі ситуація з ліквідністю залишається сприятливою. Станом на 1 вересня сума коштів на Єдиному казначейському рахунку становила 61,8 млрд грн, а також додатково на валютних рахунках ДКСУ в гривневому еквіваленті 72,0 млрд грн.
Зокрема, наявні кошти дозволять вчасно і в повному обсязі виконати зобов’язання держави за внутрішнім та зовнішнім боргом в повному обсязі. Державні запозичення за загальним фондом державного бюджету у січні-серпні цього року склали близько 318,8 млрд грн (платежі з погашення державного боргу в цей період становили 262,7 млрд гривень).
В уряді знаходять шляхи часткової ліквідації браку коштів, скоротивши дефіцит до «прийнятного» рівня, у тому числі й внаслідок скорочення видатків.
Один із прикладів прихованого недофінансування – скорочення більш як на 40% кількості отримувачів субсидій на житлово-комунальні послуги. Також держава заощаджує на інфраструктурних проєктах, зокрема освоєння передбачених бюджетом 55 мільярдів гривень на дорожнє будівництво. Експерти коментують також часткове недофінансування медицини та продовження реформи судової системи, обмеження дотацій сільгоспвиробникам (насамперед, фермерським господарствам).
Попри істотного скорочення видатків, експерти не виключають, що уряд буде вимушений вдаватися до секвестрування бюджету у жовтні-листопаді, що значно погіршуватиме переговорну позицію із МВФ.
Нові джерела фінансування та колишні борги
В Нацбанку прогнозують, що угоду розширеного фінансування з МВФ терміном 3-4 роки вдасться підписати до завершення поточного року. Очікуваний обсяг фінансування – від $5 млрд до $10 млрд. Відтак до початку січня 2020 року в Україну надійде перший транш за новою програмою – біля $2 мільярди.
Також домовленості із МВФ є сигналом для міжнародних фінансово-кредитних організацій та приватних інвесторів, й позитивно впливає на надання країні макрофінансової допомоги від Європейського Союзу та Світового банку.
Нагадаємо, зростання інвестицій до 30% від ВВП, підвищуючи продуктивність праці до 3% на рік, має обумовити зростання економіки до 4% на рік у довгостроковій перспективі, зазначають у Світовому банку. Враховуючи скорочення загальної кількості населення, це означає зростання ВВП на душу населення приблизно на рівні 4,5% на рік.
Передумовою розв’язання проблеми зовнішнього фінансування буде задекларована політична воля до зміни стану справ у запуску ринку землі.
Окрім цього, активізація запуску ринку землі може стати своєрідним маневром для відволікання уваги партнерів від непопулярного, а для провладної політичної сили особливо, «тарифного питання», яке було визначальним на переговорах у вересні 2018 року.
За розрахунками Світового банку, запровадження прозорого ринку землі може розширити річний обсяг виробництва на 15 млрд доларів та збільшуючи ВВП України в середньому на 1,5%. Крім того, від одноразового продажу державних земель казна може отримати до 2 млрд доларів доходу та 250 млн доларів щороку від їх оренди.
Отже, згідно з прогнозами експертів, відкриття земельного ринку може призвести до прискорення темпів економічного зростання – від 0,5% (поміркований сценарій) до 3% (стрімкі реформи) на рік, йдеться в доповіді Світового банку.
У грошовому еквіваленті — біля $4 мільярдів, що істотно перевищує вплив на показники бюджетного дефіциту вже згаданого питання «ринкових цін на енергоносії».
Нагадаємо, за умовами випуску VRI (реструктуризовані борги України), інвестори претендують на частину приросту реального ВВП (з урахуванням інфляції), що перевищить показник в 3% у 2019-2038 роках, за умови, що номінальний ВВП (без урахування інфляції) перевищить 125,4 млрд доларів. Наразі котирування ВВП-варантів України, випущених у 2015 році в ході реструктуризації українського боргу, різко зросли на 4,6% на новинах щодо планів уряду забезпечити 40% зростання ВВП за п'ять років, досягнувши нового історичного максимуму і торгуються по 92,43% від номіналу, пише Економічна правда.