Інфляція в Україні: фактори зростання цін та прогноз
Інфляція очікувано пройшла пік восени та повернулася до низхідного тренду. Однак через реалізацію низки проінфляційних ризиків, інфляція знижувалася повільніше, ніж прогнозувалося, зокрема вищих цін на енергоресурси та продовольство, а також послаблення гривні наприкінці року.
Про це повідомляє Нацбанк. Перенесення на ціни широкого переліку товарів і послуг вторинних ефектів від високих зовнішніх цін на енергоносії та продовольчі товари, зростання витрат бізнесу на оплату праці та коригування адміністративних цін заважатиме досягненню цілі з інфляції у 2022 році, зазначають в Нацбанку.
Інфляція досягне цільового діапазону 5% ± 1 в.п. у середині 2023 року, а цілі – наприкінці того ж року унаслідок зниження світової інфляції та ефектів від посилення монетарної політики Нацбанком.
Ми вирішили висвітлити інфляційні тенденції в Україна, а також зовнішні та внутрішні фактори зростання цін.
Інфляційні тенденції
Споживча інфляція очікувано знижувалася наприкінці минулого року, проте залишалася вищою, ніж прогнозувалося, а фундаментальний інфляційний тиск навіть посилився, зазначають в Нацбанку (рис. 1).
Рисунок 1 – ІСЦ (станом на кінець періоду, % р/р) та інфляційні цілі
Джерело: НБУ.
Відтак після проходження піку у вересні 2021 року (11% р/р) споживча інфляція очікувано знижувалась і досягла 10% р/р у грудні. Водночас на тлі попередніх прогнозів, інфляція знижувалася повільніше. Відхилення пояснюється передусім посиленням проінфляційного тиску з боку вторинних ефектів від зростання витрат, зокрема, суттєво на зміну відпускних цін впливав фактор «вартості енергоносіїв».
Рисунок 2 - Основний інфляційний тренд, % р/р
Джерело: НБУ.
Погіршувалися й інфляційні очікування бізнесу, що зумовлювалося високою фактичною інфляцією та ймовірно несприятливим інформаційним тлом через надвисокі ціни на газ.
Адміністративна інфляція
У IV кварталі, попри подорожчання алкогольної продукції, підвищення тарифів на стаціонарний телефонний зв'язок і підвищення комісійного збору на залізничні квитки, адміністративна інфляція знижувалася – з 17.1% р/р у вересні до 13.6% р/р у грудні. Це пов'язано передусім із запровадженням ще у травні річних контрактів із фіксованим тарифом на газ для населення. Крім того, восени були зафіксовані тарифи на послуги опалення та гарячу воду, а на електроенергію навіть знижено для окремих споживачів.
Рисунок 3 - Адміністративно регульовані ціни, %
Джерело: НБУ.
Як наслідок, стрімке зростання цін на газ у Європі практично не мало прямого впливу на споживчу інфляцію. Навпаки, через вичерпання ефектів низької бази порівняння темпи зростання цін на ЖКП стрімко знизилися (зокрема, зростання цін на газ сповільнилося з 175.3% р/р у червні до 15.5% р/р у грудні). Також сповільнилося подорожчання тютюнових виробів, що могло бути наслідком зростання обсягів як нелегальної торгівлі, так і ринку електронних сигарет.
Рисунок 4 - Ціни на природний газ, 04.2019 = 100
Джерело: НБУ.
Фіксація тарифів ЖКП та тлі різкого подорожчання вартості газу у світі призвела до накопичення значних розривів між цінами для населення та бізнесу. Це може зумовити корекцію тарифів для населення до ринково обґрунтованих рівнів у майбутньому. Водночас з огляду на очікувану знижувальну корекцію цін на європейський газ у 2022 році та соціальну значущість ЖКП приведення більшості тарифів до імпортного паритету, ймовірно, буде поступовим і триватиме кілька років.
Значні темпи адміністративної складової передусім визначатимуть подальше подорожчання тютюнової продукції через планове щорічне підвищення акцизів. Загалом адміністративна складова інфляції залишиться найвищою серед інших компонентів ІСЦ на всьому прогнозному періоді.
Ціни на пальне підвищувалися протягом майже всього 2021 року через подорожчання нафти у світі. Водночас регулювання максимальної торговельної націнки на окремі види пального з травня, корекція цін на світових ринках наприкінці року та зміцнення гривні впродовж більшої частини року стримували подорожчання палива.
Надалі темпи зростання цін на пальне значно знизяться завдяки стабілізації світових цін на нафту і нижчій волатильності курсу гривні. Це, своєю чергою, гальмуватиме зростання собівартості інших компонентів споживчої інфляції, зокрема транспортних послуг.
Фундаментальний інфляційний тиск
Базова інфляція прискорювалася протягом 2021 року (до 7.9% р/р у грудні) внаслідок високих темпів подорожчання оброблених харчових продуктів (13.0% р/р у грудні) та ринкових послуг (10.4% р/р). Зокрема, вагомий вплив чинили зовнішні ціни на продовольство, передусім соняшникову олію. Рекордний урожай соняшнику в Україні й певна стабілізація світових цін загальмували подорожчання олії та продуктів її перероблення для українських споживачів наприкінці року.
Наприкінці року сповільнилося зростання цін на сирі харчові продукти. Утім, унаслідок зростання виробничих витрат, зокрема через подорожчання енергоносіїв, і подальшої стагнації у тваринництві швидше дорожчали вироби з борошна (хліб, макаронні вироби, печиво, торти), молоко, м’ясо та продукція з них. Як наслідок, продовольча інфляція, хоч і пройшла пік у вересні (13.6% р/р), однак знижувалася повільно (до 12.7% р/р у грудні).
Рисунок 5 - Внески у річну зміну ІЦВ, в.п.
Джерело: НБУ.
Попри рекордні врожаї 2021 року, продовольча інфляція в найближчі квартали все ще залишатиметься високою через тиск з боку цін на енергію. Водночас корекція світових цін на продовольство та енергоресурси, а також вищі врожаї плодово-ягідної продукції зумовлять поступове сповільнення продовольчої інфляції протягом 2022 року. Надалі за умови відсутності значних шоків пропозиції прогнозується, що продовольча інфляція (як сирих продуктів, так і оброблених) стабілізується в межах 3-4% на рік і підтримуватиметься насамперед зростанням доходів населення.
Ціни на послуги зростали упродовж року як під впливом стійкого споживчого попиту, так і під впливом підвищення витрат. Останній фактор став панувати в IV кварталі. Як наслідок, ціни на них зростали нерівномірно: деякі – доволі повільно (страхування здоров’я, послуги пансіонатів), інші ж, навпаки стрімко прискорились з середини року (послуги з ремонту й утримання житла, кінотеатрів та спортзалів, перукарень та салонів краси, діагностичних послуг).
Також у грудні дещо прискорилося зростання цін на непродовольчі товари – до 0.5% р/р з 0.2% р/р у вересні. З одного боку, дорожчала побутова техніка, засоби для особистого догляду, предмети домашнього вжитку і товари для утримання житла, що може пояснюватися впливом стійкого попиту, зростанням собівартості та порушенням глобальних ланцюгів постачання. З іншого боку, зміцнення гривні впродовж більшої частини року стримувало зростання цін на непродовольчі товари. Зокрема, надалі дешевшали одяг та взуття.
Прогноз інфляції
Упродовж поточного року інфляція сповільниться до 7.7%, її динаміка буде доволі волатильною враховуючи ефекти бази порівняння, зазначають у Нацбанку. Досягненню цілі заважатиме передусім висока вартість енергоносіїв. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати, а й потребуватиме поступового коригування тарифів на житлово-комунальні послуги.
Рисунок 6 - Внески в річну зміну ІСЦ на кінець періоду за компонентами, в. п
Джерело: НБУ.
Тривалішим буде збереження високої продовольчої інфляції, насамперед для продукції, що містить значну частку енергозатрат (соняшникова олія, цукор, хліб, тепличні овочі). Сектор послуг також переноситиме в ціни вищі енергозатрати. Надалі реалізовуватимуться й вторинні ефекти від зростання витрат бізнесу на сировину й оплату праці. Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень. Крім того, стримуватиме сповільнення інфляції також стійкий внутрішній споживчий попит.
Істотною перепоною для швидшого зниження рівня інфляції є погіршення інформаційного середовища на тлі геополітичної напруженості наприкінці 2021 року – на початку 2022 року. Це позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню, формуючи додатковий ціновий тиск у найближчі місяці через курсовий канал і канал очікувань.
Фундаментальний інфляційний тиск у короткостроковій перспективі буде підвищеним – базова інфляція залишатиметься на рівні близько 8% р/р через вторинні ефекти перенесення виробничих витрат. Надалі ж тиск послабиться під впливом жорсткішої монетарної політики, а також зниження світової інфляції, що позначиться передусім на товарах і послугах зі значною імпортною складовою. Як наслідок, базова інфляція протягом поточного року пригальмує до 6%, а в наступні два роки – до приблизно 4%.
В Нацбанку зазначають, поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики центробанку, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних урожаїв. Додатковий вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику. Зважаючи на потужність проінфляційних чинників та потребу подальшої підтримки постпандемічного відновлення економіки, повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. за дотримання закладених у базовий сценарій монетарних умов очікується в середині 2023 року.
