НБУ, як і більшість центральних банків світу, у відповідь на поширення COVID-19 вжив широкий спектр заходів для зменшення турбулентності на фінансовому ринку України, а також для підтримання реального та фінансового секторів економіки. Зважаючи на більшу підготовленість української економіки до цієї кризи, а також ураховуючи низьку інфляцію, перша група заходів дала змогу Нацбанку достатньо швидко нормалізувати ситуацію на фінансовому ринку в гострий період кризи, а друга – закласти підґрунтя для відновлення ділової активності.
Проте, кризова ситуація позначилася баках. На тлі зростання ризиків, банки вимушені формувати резерви, що призвело до істотного падіння доходів. Платоспроможні банки отримали 23,8 млрд грн чистого прибутку у січні – червні 2020 року, що на 23% менше аналогічного періоду минулого року, коли банківський сектор заробив понад 31 млрд грн, повідомляє пресслужба НБУ.
Станом на 1 липня 2020 року з 75 платоспроможних банків 59 банків були прибутковими. Отриманий чистий прибуток становив 26,3 млрд грн, що перекрило збитки 16 банків на загальну суму 2,5 млрд грн.
Прибуток за перше півріччя сформований здебільшого ПриватБанком - 14 млрд грн, або 59% від прибутку банківської системи, та групою банків з іноземним капіталом, крім російського - 5,6 млрд грн.
Чистий фінансовий результат банків у II кварталі 2020 року становив 7,7 млрд грн, що удвічі менше, у порівнянні з показниками першого кварталу поточного року, та у 2,4 раза порівнюючи з торішніми показниками аналогічного періоду.
Ключовою причиною, як це було зазначено, стало формування на випередження резервів під очікувані збитки в сумі 13,1 млрд грн за квартал, що передбачено міжнародними стандартами фінансової звітності. Варто зазначити, згідно з прогнозами Нацбанку, близько 10% позик кредитного портфеля банківської системи внаслідок кризи перейдуть в категорію проблемних до повернення.
Нагадаємо, Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 9) передбачають, що резерви під очікувані збитки від кредитного ризику мають залежати від прогнозних макроекономічних умов.
Падіння комісійних й процентних доходів
Зниження бізнес-активності корпорацій та МСБ під час карантину, а також падіння попиту на кредити й банківські послуги, зростання кількості прострочених платежів за кредитними зобов’язаннями з боку позичальників – низка негативних факторів, що комплексно позначаються на процентних та комісійних доходах банків.
В НБУ наголошують, за останні чотири роки у 2020 році уперше чистий комісійний дохід банків зазнав падіння — на 1,5%, у порівнянні з показниками січня-червня 2019 року, — до 20,5 млрд грн. У другому кварталі чистий комісійний дохід банків також зменшився — на 10,2%, порівнюючи з торішніми показниками відповідного кварталу. Уповільнення зростання чистого процентного доходу відображає найнижче за чотири роки значення в підсумку першого півріччя – 3.9%, та 1,1% в підсумку другого кварталу 2020 року у порівнянні з торішніми показниками відповідного періоду.
Проте, обсяги чистих процентних та комісійних доходів наразі залишаються достатніми для покриття адміністративних витрат більшості банків, зазначають в НБУ.
Вплив НБУ на стабілізацію діяльності банків
Для того, щоб дати можливість банкам у найгостріший період кризи сконцентруватися на підтримці економіки, НБУ на період кризи запровадив низку регуляторних та наглядових послаблень, зокрема відтермінував формування буферів капіталу, дав додатковий час для подання та оприлюднення фінансової звітності, тимчасово зупинив проведення всіх видів виїзних перевірок і стрес-тестування банків. Також НБУ рекомендував банкам утриматись від виплати дивідендів щонайменше до жовтня 2020 року, аби вони мали змогу використати всі вивільнені кошти для підтримання економіки. Активні дії НБУ щодо пом’якшення монетарних умов та заходи із розширення можливості банків управляти своєю ліквідністю сприяли зменшенню вартості гривневих міжбанківських ресурсів та ставок в національній валюті за новими кредитами та депозитами.
Багато провідних центробанків світу вичерпали можливості для підтримання економік ключовими ставками ще задовго до пандемії, знизивши їх майже до нуля чи навіть нижче (як, наприклад, Банк Японії та ЄЦБ). Тому вони вдалися до застосування нетрадиційного монетарного інструментарію – суттєвого розширення програм «кількісного пом’якшення».
Однак для центральних банків країн з ринками, що розвиваються (у тому числі й України) макрофінансові ризики від запровадження такої програми суттєво перевищують потенційні вигоди. Причина полягає в тому, що застосування кількісного пом’якшення буде продуктивним та не створюватиме надмірних ризиків для макрофінансової стабільності за умови виконання низки передумов, серед яких вичерпання потенціалу стимулювання економіки шляхом зниження ключової ставки; резервний статус національної валюти або значні обсяги міжнародних резервів для стерилізації надлишкової грошової маси та нівелювання девальваційного тиску; заякорені інфляційні очікування, високий рівень довіри до центробанку та національної валюти; наявність розвиненого вторинного ринку державних цінних паперів.
Відтак, з урахуванням українських реалій запровадження програми кількісного пом’якшення з високою ймовірністю спричинило б погіршення довіри до Нацбанку, призвело б до розбалансування економічних очікувань, посилення відпливу портфельних інвестицій, зростання девальваційного та інфляційного тиску.
Нагадаємо, внаслідок циклу монетарного пом’якшення, облікову ставку НБУ було знижено до 6%. Наразі, з урахуванням проінфляційних ризиків НБУ ухвалив рішення залишити ставку незмінною, що залишає достатнього простору для грошово-кредитного стимулювання надаючи для економіки додаткового імпульсу для зростання у випадку недостатнього рівня споживчого й інвестиційного попиту.
Перспективи інвестиційного та споживчого попиту
Інвестиційна діяльність у 2020 році скоротиться на 20%, оскільки на тлі падіння фінансових результатів та зростання невизначеності бізнес природньо згортатиме інвестиції та здійснюватиме видатки на більш нагальні потреби, прогнозують в НБУ.
Частково інвестиції підтримуватимуться державними проєктами дорожнього будівництва, а також продовженням вже розпочатих програм.
У 2021 році очікується зростання інвестиційної діяльності на тлі виходу світової економіки з кризи, відновлення кредитної активності, зростання доходів бізнесу та зменшення рівня невизначеності.
Стримуючим фактором для більш активного нарощування інвестицій бізнесом стане потреба у збільшенні видатків на оплату праці в умовах посилення конкуренції за робочу силу.
У 2020 році внесок чистого експорту у ВВП стане додатним завдяки суттєвішому скороченню фізичних обсягів імпорту, аніж експорту. Обсяг експорту в поточному році скоротиться приблизно на 5% у реальному вимірі. Ключовими факторами цього вбачаються нижчий урожай через менш сприятливі погодні умови, що призведе до скорочення обсягів експорту зернових, а також досить слабкий зовнішній попит на металургійну продукцію. Обсяги експорту інших товарів та послуг також знизяться через падіння світового попиту. Падіння обсягів імпорту в поточному році оцінюється в 12%.
З 2021 року завдяки відновленню української та світової економіки очікується зростання обсягів як експорту, так і імпорту. Однак швидші темпи зростання обсягів імпорту у порівнянні з експортом зумовлять повернення до від’ємних значень внеску чистого експорту у ВВП.
Споживчий імпорт стимулюватимуть зростання реальних доходів населення, поліпшення споживчих настроїв та низька волатильність РЕОК гривні. Потреба в нарощуванні інвестицій після різкого падіння зумовить зростання обсягів інвестиційного імпорту. Зростання фізичних обсягів експорту визначатиметься відновленням світового попиту (і відповідно цін) на сировинні товари, зокрема металургійну продукцію, а також збільшенням випуску в сільському господарстві.
В НБУ зазначають, обсяги приватного споживання у 2020 році скоротяться на 6%. Карантинні обмеження всередині країни та світова криза призвели до згортання діяльності в багатьох секторах економіки разом з економією на зарплатах або скороченням попиту на робочу силу. Відповідно у другому кварталі рівень безробіття досяг свого піку, а реальні заробітні плати за рік в цілому знизяться навіть в умовах низької інфляції.
Це спричинить зниження споживчих витрат населення. Очікується, що обсяги загального споживання знизяться дещо менше – на 5.4%, оскільки частково воно підтримуватиметься видатками уряду. Зі скасуванням основних карантинних обмежень економіка України зможе скористатися стимулами від пом’якшення монетарної та фіскальної політики, які стануть одним із факторів виходу економіки з кризи та зростання споживчої активності.
У 2021 році приватне споживання (+6%) стане основним драйвером зростання ВВП. Головним фактором буде відновлення росту реальних доходів населення та покращення споживчих настроїв на тлі м’яких монетарних умов. Надалі у 2022 році темпи зростання як заробітних плат, так і приватного споживання частково уповільняться, проте залишаться визначальними для росту ВВП, зазначають в НБУ.
