Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з президентом Групи Світового банку Девідом Малпассом підтвердив намір провести земельну реформу та демонополізувати економіку, йдеться у повідомлені UA.NEWS з посиланням на прес-службу Офісу президента та заяву самого президента Групи.
Земельна реформа є одним із найбільш чутливих питань, яке оминали політики всіх часів новітньої історії України. Адже всі добре розуміють, що за розв’язанням проблеми запуску ринку землі стоять складні політичні та економічні питання.
Якщо необхідні зміни в державній політиці спрацюють і державі вдасться скористатися нагодою, то яким буде механізм та етапи становлення ринку землі в Україні.
Початок земельної реформи
Світовий банк ухвалив рішення щодо надання Україні $ 200 млн. Виділення фінансування передбачає проведення інвентаризації земель держвласності та оновлення Державного земельного кадастру, а також супутникове картографування території України. Це дозволить підвищити ефективність сільського господарства після скасування мораторію на продаж землі. Адже до цього часу немає чітких даних щодо кількісних параметрів землеволодіння. Тому інвентаризація земель дуже важлива.
Виділене фінансування, буде спрямовано на програмне забезпечення і техніку для такої ревізії. Однак, щоб віддача від цих коштів була більше, потрібно забезпечити аналіз даних, стверджують фахівці. Потрібна технологія, апаратна група, яка могла б обробляти дані з Реєстру речових прав, з Держземкадастру, супутникові знімки для здійснення моніторингу, – говорить заступник директора Українського клубу аграрного бізнесу Роман Граб, пише видання «Сьогодні».
Виклики для дрібних фермерів
Дрібні фермери бояться, що з відкриттям ринку сільгоспземель у них не буде грошей, щоб конкурувати за ділянки з великим бізнесом. У великого бізнесу є можливість залучати кошти великих іноземних банків.
Нагадаємо, за останні роки нові єврооблігації розмістили лише «Миронівський хлібопродукт» (МХП) та Кернел. Слабка динаміка EBITDA й підвищення боргового навантаження не стали на перешкоді: агрохолдинги мають якісне корпоративне управління, яке робить їх зрозумілими та привабливими для кредиторів. Відтак до отримання великих запозичень наразі готові лише агрохолдинги, на що вказує їхня активність на ринку, наголошують в НБУ.
Отже, великі та середні компанії є більш привабливими для таких кредитних установ, вони мають кредитну історію, забезпечення, а відтак вищий рейтинг кредитоспроможності, чого немає у дрібних фермерів.
Варто зазначити, в НБУ наголошують на проблемах, які обумовлюють ризики кредитування аграріїв. Передусім невизначеність, оскільки банкам проблематично достеменно оцінити фінансовий стан фермерського господарства та його кредитоспроможність через відсутність якісної звітності. Господарства воліють отримувати максимальне фінансування при сезонних польових роботах і у повному обсязі. Але варто розуміти специфіку банків, які перед наданням фінансування мають переконатися у надійності позичальника.
Щоб впевнитись у надійності позичальника банк повинен прорахувати перспективу повернення кредиту, або опиратися на кредитну історію взаємовідносин з позичальником. І для фермерського господарства, формування стосунків з банком є найбільш раціональним підходом.
Необхідність створення спеціалізованої банківської установи
Для забезпечення балансу, потрібно забезпечити інституційні та ринкові передумови, які дозволять купувати землю дрібним фермерам. Вирівнювати умови потрібно, надаючи дрібному бізнесу можливість за адекватними відсотками купити землю в кредит. А для цього потрібно створювати спеціалізовану фінансову інституцію – державний земельний іпотечний банк.
Така установа, повинна кредитувати на термін від 20 до 30 років за низькими відсотками. Домогтися цього можна, об'єднавши пенсійну і земельну реформу, стверджують експерти. Забезпечити необхідні фінансові ресурси на відповідний строк повинні недержавні пенсійні фонди нового формату. Таким чином, отримують поштовх розвитку пенсійна реформа та ринок землі.
Експерти наголошують, земля є саме тим активом, який не є рухомим майном, а відповідно перемістити та вивезти неможливо. Тим самим активи пенсійних фондів були б захищені іпотекою. Земля, як забезпечення, в ринковому обороті здатна здійснювати компенсацію інфляційних та девальваційних ризиків.
На думку експертів, на проведення становлення ринку землі знадобиться біля 5 років. Та в результаті таких кроків можна домогтися кредитування під 8-9 відсотків на старті, які зменшувалися б поступово разом з інфляцією.
Нагадаємо, за наявності певних економічних умов, НБУ знижуватиме облікову ставку до 9% у 2020-му та 8% у 2021 році.
Запуск ринку землі впливає на тіньову економіку
Ринок землі існує, але не легальний, стверджують експерти. Відтак запуск ринку землі можна вважати комплексним заходом, спрямованого на подолання тіньової економіки та корупції. Тому фактично мова не про запуск ринку, а про його легалізацію, що завжди плюс для учасників ринку.
Варто зазначити, експерти стверджують, що від прийняття відповідного закону і до запуску ринку землі (літо – осінь 2020 року) проходитиме перехідний період – додатковий час підготовки всіх стейкхолдерів для спрямування бізнесу в легальне русло.
В підсумку зазначимо, що міжнародні партнери очікують від України насамперед антикорупційну, судову та земельну реформи, продовження зваженої фіскальної політики та зниження частки простроченої заборгованості в кредитному портфелі банківської системи.
