$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +18° Варшава +7° Вашингтон

Нацбанк запроваджує нові вимоги до колекторів: посилення етичної поведінки

Діденко Сергій 23 Листопада 2021 20:06
Нацбанк запроваджує нові вимоги до колекторів: посилення етичної поведінки

В результаті аналізу випадків порушень прав споживачів фінансових послуг у третьому кварталі, було з’ясовано, найбільше скарг надійшло щодо колекторської діяльності. До Нацбанку продовжують надходити скарги на жорсткі методи, що застосовують колектори банків у своїй діяльності. Також відбувається чинення тиску на боржників, їх родини та третіх осіб при проведенні роботи по стягненню заборгованості. Мають місце чисельні телефонні дзвінки та СМС-повідомлення, погрози проведення опису особистого майна у якості сплати за кредит тощо. Відповідні дії мають ознаки порушення низки статей Цивільного кодексу, а також Закону України від 19.03.2021 № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості».

Нещодавно Нацбанк наклав на фінансову компанію одразу три штрафи за порушення закону про роботу колекторів, а ще два – на онлайн-мікрофінансову організацію. Загальна сума штрафів складає близько 500 тисяч гривень.

Відтак, нещодавно Нацбанк розробив та пропонує до обговорення додаткові вимоги щодо взаємодії зі споживачами фінансових послуг та іншими особами під час врегулювання простроченої заборгованості.

Про це повідомляє Нацбанк. Йдеться про додаткові вимоги щодо етичної поведінки, про що нижче в наших матеріалах.

Встановлення додаткових вимог щодо етичної поведінки

Нацбанк здійснює нагляд за додержанням кредитодавцем, новим кредитором та колекторською компанією встановлених законодавством вимог щодо захисту прав споживачів фінпослуг, у тому числі й вимог щодо взаємодії під час врегулювання простроченої заборгованості. Це регламентовано статтею 26 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак у разі виявлення практики врегулювання простроченої заборгованості, яка порушує права й законні інтереси клієнтів та інших осіб, Нацбанк встановлює додаткові вимоги щодо етичної поведінки.

Отже, додаткові вимоги розробляються регулятором і залученням стейкхолдерів.   Під час підготовки додаткових вимог аналітики регулятора використовували результати аналізу звернень споживачів фінансових послуг, які містять факти порушення їх прав та вимог чинного законодавства.

При розробці документа Нацбанк ставить собі за мету забезпечення відповідального ставлення фінустанов та колекторських компаній до всіх категорій споживачів фінансових послуг, а також запобігти порушенню їх прав клієнтів під час врегулювання простроченої заборгованості.

Варто зазначити, вимоги поширюватимуться на всіх кредитодавців, нових кредиторів та колекторські компанії, які належать до реєстру колекторських компаній.

До Національного банку продовжують надходити скарги на жорсткі методи, що застосовують колектори банків у своїй діяльності. Йдеться про чисельні телефонні дзвінки та SMS-повідомлення, погрози проведення опису особистого майна у якості сплати за кредит тощо. У таких діях можна вбачати ознаки порушення низки статей Цивільного кодексу, а також Закону України від 19.03.2021 № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості». Йдеться про порушення вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості.

Небанківські фінустанови порушують ЗУ «Про споживче кредитування» та надсилають позичальникам, членам їх сімей, сусідам, колегам по роботі погрози в разі несплати простроченої заборгованості. Використовують цілодобовий автодозвін, розповсюджують фото позичальників з надписом «боржник» та фотоколажів, які принижують честь і гідність позичальників, погроз проведення опису особистого майна боржників з метою його реалізації в разі несплати боргу. Також мікрофінансові компанії продовжують повідомляти інформацію про заборгованість споживача третім особам, які не мають ніякого відношення до кредиту.

Неетичні методи роботи колекторів: як захиститися?

В Україні працюють чіткі правила роботи колекторів, які регулюють їх діяльність та встановлюють дозволені методи стягнення проблемної заборгованості зі споживачів. Однак, Національний банк продовжує фіксувати факти неправомірних дій зі сторони колекторів. З іншого боку, існує проблема нерозуміння споживачами своїх прав та прав співробітників, які займаються стягненням боргів.

Відтак, хто такий колектор? Кредитор, новий кредитор або колекторська компанія – всі ці організації мають право здійснювати колекторську діяльність. Тобто «запитати» про борг може установа, що видала кредит, установа, яка за цивільноправовим договором набула права вимоги за кредитом, або ж колекторська компанія, залучена до врегулювання простроченої заборгованості.

Варто пам'ятати, що законною є діяльність тільки тих колекторів, які включені до відповідного реєстру колекторських компаній. Якщо ви стикнулися з роботою колекторів, відомостей про яких немає в реєстрі, звертайтеся до поліції.

Що дозволено колекторам

Проводити телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі. Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з нею зустрічі та попередньо надала на це згоду.

Колекторам також дозволено надсилати текстові, голосові та інші повідомлення засобами телекомунікації. Йдеться про так званий «автодозвін», що відбувається без залучення працівника. Дозволено надсилати поштові відправлення з позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи.

Слід зауважити, колекторам дозволено взаємодіяти зі споживачем не більше 2-х разів на добу.

Що заборонено колекторам

Передусім категорично неприпустимі неетичні методи поведінки: дзвінки вночі, автодозвін понад 30 хвилин на добу, дзвінки у вихідні, святкові та неробочі дні, введення в оману про наслідки невиконання зобов’язань, погрози, шантаж, вимоги від близьких осіб взяти на себе зобов’язання. Заборонено збирати та обробляти персональну інформацію про графік роботи, місця відпочинку, інформацію із соціальних мереж, особисті фотографії тощо.

Отже, якщо до споживача фінансових послуг застосовуються неправомірні методи роботи, потрібно, передусім ховатися від колекторів та кредиторів. Борг треба повертати. Якщо ви втратили роботу, працездатність тощо, зверніться до фінансової установи та домовтеся про реструктуризацію боргу.

Якщо домовитися не вийшло, і ви вважаєте, що колектори застосовують до особи неправомірні методи роботи, потрібно зібрати доказову базу – записати розмови, зробити копії (скріни) повідомлень.

Потрібно написати скаргу на фінансову чи колекторську компанію, яка займається стягненням відповідної заборгованості, й надати зібрані докази до Нацбанку.

Відповідно до нового закону (ЗУ № 1349-IX від 19 березня 2021 року), який регулює роботу колекторів, Національний банк може застосовувати до компаній-порушників заходи впливу – від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

В підсумку варто зазначити, детально із запропонованими додатковими вимогами можна ознайомитися в проєкті Положення про встановлення додаткових вимог щодо взаємодії зі споживачами фінансових послуг та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).