Попри те, що ЄС продовжив тимчасовий захист українських біженців до 2027 року та гарантував їм доступ до житла, робочого ринку, освіти та медицини, ситуація багато в чому вже змінюється.
Урізання грошових виплат та посилення негативних настроїв щодо біженців, по суті, запускають нові міграційні переміщення всередині Євросоюзу. Чи готові біженці, які втратять тимчасовий захист ЄС у 2027 році, повертатися до України — ми з'ясовували у попередніх матеріалах. Поки що більш виразним є інший сценарій — українці шукатимуть кращі регіони та можливості для життя у Європі.
Але тепер для багатьох переїзд на нове місце — більш складне питання, щоб орієнтуватися лише на суму виплат та інше соціальне забезпечення. Вагомим фактором стає можливість адаптації та життєвих перспектив. Оскільки у деяких навіть заможних країнах посилюється радикалізація суспільства до мігрантів. Залежно від політичної волі, держава може не лише скорочувати соціальні виплати, а й виставляти додаткові бар’єри та обмеження для прибулих. Про нові міграційні потоки та найкращі країни для біженців — докладніше у матеріалі UA.News.
Потік біженців з України продовжується
У 2025 році почалася нова хвиля воєнних мігрантів з України. За даними Євростату, рекордним був вересень, коли країни ЄС погодили 79 205 нових заявок на тимчасовий захист українцям. Це стало найвищим показником за два роки.
Головною причиною міграційного буму став дозвіл на виїзд за кордон для чоловіків від 18 до 22 років. А також посилення обстрілів міст, особливо у прифронтових регіонах.
У подальші місяці заявок стало менше, але потік біженців не припинився. Офіційна статистика ЄС показує, що лише з 30 жовтня до 30 листопада 2025 року тимчасовий захист оформили 30 615 українців (+0,7%).
За цей період зростання чисельності прибулих з України зафіксували в 21 із 26-ти країн Євросоюзу. Найбільший абсолютний приріст спостерігався в Німеччині (+11 040; +0,9%), Польщі (+3745; +0,4%) та Іспанії (+2810). Серед 5 країн ЄС, де зафіксовано зниження, були Франція (-870; -1,6%) та Литва (-575; -1,1%).
Узагальнюючи дані на кінець 2025 року, в країнах Європи проживало понад 4,33 млн українців зі статусом тимчасового притулку. Найчастіше наші співвітчизники «осідали» у таких країнах:
Німеччина — близько 1,24 млн українців (майже 29 % від загальної кількості тих, хто перебуває під тимчасовим захистом у ЄС).
Польща — близько 969 тис. (22 %).
Чехія — приблизно 393 тис. (9 %).
Якщо розглядати кількість біженців на душу населення, то Чехія посідає перше місце в рейтингу ЄС, де українці, які отримали прихисток, становлять майже 4% населення (у листопаді 2025 року в Чехії було майже 400 тис. українців). Єдиною країною в Європі з більш високою відносною кількістю біженців є Молдова, яка не входить до Євросоюзу.
Вибір нової країни: виплати та інші фактори
Обираючи нову країну для життя, українці здебільшого орієнтуються на вільний доступ до медицини, освіти та можливість легального працевлаштування. Для багатьох важливо мати в новій країні знайомих або зв’язки в українській діаспорі, які б допомогли адаптуватися на новому місці. Важливими чинниками також залишаються рівень соціальних виплат, географічна близькість до України та низький мовний бар’єр.
Хоча фінансова підтримка є серед ключових факторів переїзду, українцям доводиться враховувати зміни, які насуваються з ознаками економічного спаду в Європі. Так, у 2026 році суми виплат для біженців вже не будуть такими щедрими, як раніше. Більшість держав починає обмежувати фінансування або посилювати вимоги щодо його отримання.
Німеччина. Влада ФРН запланувала суттєві зміни у виплатах для українців: прибулі після 1 квітня 2025 року отримуватимуть нижчу допомогу, близько 441 євро, замість допомоги Bürgergeld (563 євро). Для біженців, які прибули раніше, виставляють суворіші вимоги щодо працевлаштування. У 2026 році українці, які дотепер мали право на Bürgergeld, отримуватимуть такі щомісячні виплати:
Діти до 5 років — 357 євро.
Діти з 6 до 13 років — 390 євро.
Підлітки з 14 до 17 років — 471 євро.
Непрацездатні дорослі — 451 євро.
Подружжя (на одного партнера) — 509 євро.
Самотні дорослі — 563 євро.
Бельгія. За різними даними, біженці можуть отримувати близько 1100 € на місяць допомоги, що є найвищим рівнем виплат у ЄС. Виплати для українців у Бельгії в 2026 році залежатимуть від сімейного стану:
Одинокий дорослий — 1 139,97 євро на місяць.
Подружжя або пара — по 758,64 євро на кожного.
Доплата на дитину — від 150 до 220 євро на місяць.
Максимальна сума на сім'ю — до 1 537,90 євро на місяць.
Ірландія. В країні діють фінансові програми для господарів, які приймають біженців у своїх помешканнях. Їм виплачують близько 800 євро на місяць. У 2026 році новоприбулим з України надаватимуть безкоштовне житло на 30 днів замість 90-та. Біженці також мають право на щотижневі соціальні виплати: дорослим — 38,8 євро; дітям — 29,8 євро.
Нідерланди. Біженці, які мають роботу та живуть у притулку, мусять сплачувати комунальні послуги, сума яких визначається з урахуванням доходу. Також передбачені: допомога на одяг — 62,66 євро, на особисті витрати — 77,16 євро для всіх категорій біженців.
У Нідерландах також виплачують допомогу на харчування від 252 до 189 євро на одну особу, залежно від її сімейного стану. Держава ще надає окрему допомогу на харчування дітей від 210 до 157 євро.
Зауважимо, грошові виплати не є вирішальним фактором для всіх категорій українських біженців. На свідомий вибір місця для переїзду часто впливає рівень освіти, навичок, фінансового стану та бізнес-контактів. Наприклад, українці з високими статками за останні роки найчастіше обирали Австрію або Німеччину через високу безпеку та комфортний рівень життя. Незаможні та з нижчим рівнем освіти зазвичай залишаються у сусідніх країнах, куди змогли виїхати, найчастіше — це Польща та Молдова.
Найкращі країни для життя: умови змінюються
Список популярних країн для переїзду українців поступово змінюється. Здебільшого через перегляд державної політики та радикалізацію суспільства щодо мігрантів. Зокрема, альтернативні джерела досліджень вказують, що станом на жовтень 2025 року в Польщі насправді проживало лише 600-700 тис. українців, замість офіційно заявлених близько 1 млн осіб. Такий розрив даних пояснюють переїздом українців з Польщі до інших країн.
Нещодавно з’явилися нові дані про динаміку міграційних потоків у Німеччині. Станом на 31 січня 2026-го з країни виїхали понад 471 тис. біженців, які тікали від війни в Україні. Статистику повідомило міністерство внутрішніх справ ФРН.
Таким чином, за оновленими даними, в Німеччині живе 1,157 млн українських біженців. Серед них: близько 484 тис. чоловіків та 672 тис. жінок, з них близько 305 тис. неповнолітні.
Зміни міграційних потоків насамперед пов’язують з урізанням соціальних виплат та посиленням вимог щодо працевлаштування.
Водночас у МВС Німеччини не очікують, що у найближчому майбутньому кількість біженців, які прибувають до ЄС та Німеччини, значно скоротиться з огляду на тривалу війну, постійні обстріли та стан економіки в Україні.
Читайте також:
Українські біженці втратять тимчасовий захист у ЄС: чи готові вони повертатися?
