У Німеччині правляча коаліція вирішує долю подальших соціальних виплат для українських біженців. Деякі політики вимагають їх урізати або скасувати, бо вважають, що грошова допомога не мотивує українців до працевлаштування.
Вказують також на серйозне просідання економіки Німеччини та проблеми з бюджетом, які можуть посилитися внаслідок запровадження мит на європейські товари з боку США. Цей тягар може позначитися на соціальних видатках держави.
UA.News розповідає, чому питання соціальної допомоги збурило німецьких урядовців, які виплати зараз отримують українські біженці у Німеччині і що з ними буде у разі оновлення коаліційної угоди.
Німецькі політики про виплати українським біженцям
Прем'єр-міністр Баварії і лідер партії Християнсько-соціальний союз (ХСС) Маркус Зедер, який раніше відзначився вимогою депортувати афганських біженців, тепер зосередився на українцях, які прибули до Німеччини, тікаючи від російської агресії. Зедер закликав припинити виплачувати усім біженцям з України повноцінну соціальну допомогу за програмою Bürgergeld (гроші для громадян), яку також отримують місцеві безробітні та малозабезпечені громадяни.
Фото: Маркус Зедер
«Треба гарантувати, що для всіх, хто прибув з України, в Німеччині більше не буде соціальних виплат. У світі немає жодної країни, яка б діяла так само щодо українських біженців», — сказав Зедер.
На його думку, отримуючи соціальні виплати, українці не хочуть йти працювати, хоча більшість з них «мають хорошу освіту» та навички. Посадовець зажадав урізати соцдопомогу та прирівняти українців до шукачів притулку з інших країн, наголосивши, що це має стосуватися і новоприбулих, і тих, хто приїхав від початку вторгнення.
Християнсько-соціальний союз не вперше просуває ідею урізання фінансових виплат українцям у зв'язку з напруженою бюджетною ситуацією. Нещодавно експерт із зовнішньої політики ХСС Штефан Маєр закликав уряд Німеччини припинити виплати для військовозобов'язаних чоловіків, які прибули з України. Він заявив, що соцвиплати отримують понад 150 тис. українців мобілізаційного віку. А скорочення цих виплат допоможе заощадити понад 1,3 млрд євро на рік.
Фото: Штефан Маєр
«Потрібно припинити виплати державної допомоги чоловіками-українцями призовного віку. Якщо майже 151 тис. українців від 18 до 63 років у нас отримують підтримку, то щось тут не так», — висловився Маєр.
Політик вважає «помилкою від самого початку» запроваджувати соціальну допомогу українським біженцям, оскільки вони не сплатили «жодного євро» в німецьку систему соціального забезпечення та податків. «На цьому фоні реформи справді необхідні», — заявив він в інтерв’ю WELT TV.
Ініціативу скасувати українцям виплати «грошей для громадян» підтримав голова відомства федерального канцлера, представник ХДС Торстен Фрай. За його словами, «якщо де-факто працює лише кожен третій працездатний українець, то це замало». Фрай заявив про готовність внести відповідні зміни до угоди, яку підписали лідери Соціал-демократичної партії (СДПН) та блоку Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС).
Фото: Політична коаліція ХДС/ХСС та СДПН
Коаліційна угода, укладена у травні цього року між блоком ХДС/ХСС та СДПН, визначала, що урізані виплати діятимуть лише для українців, які прибувають до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Але рішення законодавчо не затвердили, тому поки що новоприбулі шукачі притулку з України отримують виплати за програмою Bürgergeld.
Пропозиції про скорочення виплат підтримали не всі учасники коаліції. Голова Християнсько-демократичної спілки робітників, депутат Європарламенту Денніс Радтке вважає, що змінити правила для українських біженців заднім числом технічно складно, а ефективність урізання виплат сумнівна.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль, лідер Соціал-демократичної партії, теж стримано оцінив цю ініціативу. Водночас парламентський керівник фракції СДПН Дірк Візе заявив, що зміни правил та виплат для біженців спровокують бюрократичні ускладнення для німецьких громад. А також висловив сумнів, що зміни допоможуть підвищити рівень працевлаштування українських біженців.
Із коментарями виступив і посол України в Німеччині Олексій Макеєв. Його здивували заклики прем’єр-міністра Баварії Маркуса Зедера припинити виплати «бюргергельд». За словами дипломата, не українські біженці «є проблемою у питанні виплат цього виду соціальної допомоги». Він назвав «непереконливими» причини для урізання допомоги, наголосивши, що неправильно робити з українських біженців, які втекли від війни, «цапів-відбувайлів».
Фото: Робота у Німеччині
Чому українським біженцям можуть урізати виплати
Низький рівень працевлаштування. З-поміж усіх європейських країн українські біженці найчастіше обирали Німеччину. Станом на травень 2025 року країна надала статус тимчасового захисту майже 1,2 млн вимушених мігрантів з України. Далі йдуть Польща — 987 тис., Чехія — 371 тис., Іспанія — 236 тис. осіб. За оцінками «Вокс Україна», саме вища соціальна підтримка зумовила переїзд частини мігрантів з Польщі та інших країн до Німеччини.
Дані: Вокс Україна|Чисельність українських мігрантів в окремих країнах ЄС зі статусом тимчасового захисту на кінець періоду, тис. осіб
При цьому у Польщі спостерігають один з найвищих рівнів зайнятості біженців — від 53% до 71%, у Чехії — близько 60% (приблизно 30% українських мігрантів працюють більше ніж на одній роботі), у Румунії — 43%.
У Німеччині натомість зайнятість українських біженців залишається найнижчою з усіх європейських сусідів. На початку 2025 року в країні були працевлаштовані 299 670 українців — трохи більше третини з тих, хто оформив статус захисту. З них 174 080 — жінки та 125 590 — чоловіки.
При цьому чисельність одержувачів соціальної допомоги Bürgergeld у працездатному віці від 15 до 65 років становила 497 210 осіб: 317 250 жінок і 179 970 чоловіків.
Фото: Біженці з України
Серед причин стриманого працевлаштування біженців експерти називають недостатнє знання мови, психологічні травми внаслідок війни, необхідність догляду за дітьми, а також ускладнене визнання українських дипломів. Крім того, роботодавці не впевнені у подальших перспективах перебування вимушених мігрантів у Німеччині. Лише нещодавно, у липні, ЄС продовжив дію тимчасового захисту для біженців з України до 4 березня 2027 року. За таких обставин скорочення виплат із безробіття навряд чи полегшить біженцям пошук роботи, вважають експерти.
Однак саме низький відсоток працевлаштованих, якщо порівнювати з іншими країнами перебування українських біженців, став головним аргументом політичних сил, які виступають проти виплат «бюргергельд».
Виплати українським чоловікам стали ще одним тригером для дискусії. Видання Bild з посиланням на німецькі правоохоронні органи та прикордонників написало, що від початку повномасштабної війни до Німеччини прибуло понад 300 тис. українських чоловіків призовного віку (станом на 14 червня 2025 року). І майже половина з них отримують повноцінні соціальні виплати.
За даними Федерального агентства зайнятості, «загальний розмір виплат» становить 1,328 млрд євро на рік. Ця сума включає «всі пасивні виплати»: стандартні допомоги, витрати на житло, додаткові потреби, одноразові виплати.
У відповідь на запит BILD посольство України письмово відповіло, що не бачить порушень у цій ситуації: «Було б неправильно звинувачувати всіх українських чоловіків за кордоном у порушенні закону або ухиленні від мобілізації. Проживання українських чоловіків за кордоном не заборонено. Для виїзду потрібні відповідні документи».
Фото: мітинг партії Альтернатива для Німеччини
Політичні мотиви. Біженці та витрати на них є ключовою темою для ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини»(АдН) з Баварії, яка має рейтинг популярності 25%, а також є найбільшою опозиційною фракцією у Бундестазі. Раніше ЗМІ писали, що на партійному з’їзді АдН відмовилася засудити агресію РФ та обговорювала негайну висилку українців з Німеччини.
Отже, під тиском АдН перспектива скасування виплат «бюргергельд» для українських біженців у Німеччині може стати реальністю. Німецький політолог Штефан Майстер в коментарі для DW стверджує, що правлячі партії зрештою підуть на скорочення виплат, так само як погодилися на посилений контроль на кордонах Німеччини, який просувала ця баварська партія. На думку політолога, німецьке суспільство позитивно відреагує на такі зміни. Бо прирівняти українців до інших біженців до певної міри буде для них «питанням справедливості».
Фото: Центр зайнятості у Німеччині
Як можуть змінити виплати для українських біженців
У 2024 році понад 700 тис. вимушених українських мігрантів у Німеччині отримали допомогу безробітним за програмою Bürgergeld на 6,3 млрд євро. Загалом таких виплат здійснено майже на 47 млрд євро.
За даними Федерального агентства зайнятості, середня сума виплат за цією програмою становить 882 євро. Розмір допомоги залежить від віку та сімейного стану одержувача. Одинокі дорослі та батьки-одинаки отримують 563 євро на місяць, подружжя — по 506 євро на кожного, діти — від 357 до 471 євро залежно від віку.
Допомога, крім цього, покриває оплату житла та внески з медичного страхування. Для порівняння, в Австрії одна особа зі статусом тимчасового захисту отримує близько 420 євро на місяць, в Італії та Франції сума коливається від 300 до 400 євро.
Згідно з Директивою Євросоюзу, зареєстровані українські біженці, на відміну від мігрантів з інших країн, користуються тимчасовим захистом, закріпленим у Федеральному законі. Він дозволяє їм легально жити в Німеччині, працювати, користуватися соціальними послугами, а також здобувати освіту.
Якщо ж урядова коаліція Німеччини вирішить урівняти правила і виплати для українців та інших іноземних мігрантів, це означатиме їх суттєве скорочення. Наприклад, одна особа отримуватиме 460 замість 560 євро. Крім того, за нарахування виплат відповідатимуть інші органи влади, зміниться сама процедура отримання допомоги.
Читайте також:
Масово вивозять 17-річних синів за кордон: як реагує держава та що кажуть правозахисники
