Новий прогноз Нацбанку: що буде з інфляцією, ВВП та валютним курсом

Новий прогноз Нацбанку: що буде з інфляцією, ВВП та валютним курсом

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Національний банк очікує на інфляцію близько 5%. Як зазначають у відомстві, споживча інфляція більшу частину 2020 року перебуватиме нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Вона повернеться в його межі наприкінці року та надалі залишатиметься близькою до цілі 5%.

Економічне зростання поступово прискорюватиметься – до 3,5% у 2020 році та 4% у 2021-2022 роках, йдеться у січневому інфляційному звіті НБУ.

Споживча інфляція утримуватиметься на рівні 5%

Уповільнення інфляції, за попередніми оцінками НБУ, тривало й у січні. Споживча інфляція більшу частину 2020 року перебуватиме нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п. У четвертому кварталі вона прискориться і становитиме 4,8% у грудні та, відповідно, повернеться в цільовий діапазон.

Рисунок 1 – Споживча інфляція (станом на кінець періоду, % р/р) та інфляційні цілі

Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.

Ефекти від зміцнення курсу гривні у 2019 році й надалі відображатимуться на вартості імпортованих товарів і товарів із високою часткою імпорту в собівартості, а також сприятимуть зниженню інфляційних очікувань.

Нагадаємо, інфляція на споживчому ринку в грудні 2019 року у порівнянні з листопадом 2019 року знизилися на 0,2%, за рік у цілому зросли на 4,1%.

В НБУ зазначають, що фундаментальний інфляційний тиск залишатиметься слабким: триватиме сповільнення базової інфляції (до 3,5% на кінець 2020 року). Діятиме ключовий фактор, такий як збереження відносно невисоких цін на енергоносії на світових ринках. Він стримуватиме подорожчання палива на внутрішньому ринку України.

Продовольча інфляція за відсутності шоків пропозиції буде незначною завдяки очікуваному підвищенню врожайності овочів та фруктів. Дещо вищими прогнозують лише темпи зростання адміністративно-регульованих цін, насамперед через подальше приведення акцизів на тютюнові вироби до європейських рівнів.

Адміністративна інфляція стримуватиметься внаслідок рішень уряду, спрямованих на зниження тарифів у сфері ЖКГ на тлі низької вартості енергоносіїв.

У 2021–2022 роках інфляція внаслідок пом’якшення монетарної політики перебуватиме на рівні середньострокової цілі 5% ± 1 в. п. Збереженню стабільно низьких темпів інфляції й надалі сприятимуть: виважена фіскальна політика; відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках; підвищення продуктивності української економіки.

Зростання ВВП до 3,5%

У 2020 році економічне зростання прискориться до 3,5%. Втім, як зазначають в НБУ, економіка України у 2021–2022 роках поступово прискорюватиметься до 4%.

Динаміку ВВП й надалі обумовлюватиме пом’якшення монетарної політики НБУ. Нагадаємо, Національний банк прогнозує зниження облікової ставки до 7% на кінець 2020 року завдяки швидкому поліпшенню макроекономічної ситуації в країні. Очікується, що найбільше облікова ставка знизиться впродовж першого півріччя 2020 року. Це вплине на подальше зниження вартості кредитів для бізнесу та населення, та стимулюватиме ділову активність.

Високий рівень приватного споживання та інвестицій залишатиметься ключовим драйвером економічного зростання. Водночас внесок чистого експорту у ВВП й надалі буде від’ємним через значну потребу реального сектору економіки в інвестиційному імпорті.

Досить високі темпи зростання реальних доходів населення зумовлять подальше скорочення розриву в заробітних платах у порівнянні зі сусідніми країнами, що й надалі підвищуватиме зацікавленість українців у працевлаштуванні в Україні, а не за кордоном.

Зміцнення гривні та валютний курс

У 2019 році гривня суттєво зміцнилася як до долара США, так і до кошика валют основних торговельних партнерів. Ревальвація гривні за виключенням сезонних коливань та коротких післякризових епізодів корекції курсу у минулому є для України новим явищем.

Досвід багатьох країн, які успішно знизили інфляцію й проходили період зміцнення своїх валют, свідчить, що негативні наслідки зміцнення нацвалют за послідовної макроекономічної політики, є переважно короткостроковими. Водночас переваги є довгостроковими та сприятливими для стійкого економічного зростання.

З одного боку, зміцнення гривні стало основним чинником зниження інфляції до цільового рівня 5% ± 1 в.п. Саме стійка і низька інфляція є необхідною передумовою довгострокового зростання, адже закладає необхідне підґрунтя для бізнес-планування та нарощення заощаджень. З іншого боку, зміцнення гривні пояснює зниження доходів експортерів у гривневому еквіваленті та призвело до втрат доходів для бюджету. Однак такі наслідки також є неоднозначними. Адже, посилення національної валюти забезпечило зменшення вартості імпортованої сировини та головне – інвестиційного імпорту, і це відбувалося без погіршення зовнішньоторговельної позиції України. Покращилася й конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили, що важливо з огляду на значні обсяги трудової міграції.

Ревальвація гривні разом із виваженою фіскальною політикою була одним з чинників стрімкого зниження відношення державного боргу до ВВП. Це, у свою чергу, впливало на оцінку ризиків інвестування в українські активи з боку зовнішніх інвесторів, суверенні рейтинги країни. Як наслідок, знизилася вартість обслуговування нового боргу та поліпшилася його валютна структура.

Завдяки поступовому пожвавленню світової економічної активності та торгівлі на тлі укладення торговельної угоди між США та Китаєм, а також зростанню продуктивності української економіки,  дефіцит поточного рахунку у 2020–2022 роках перебуватиме у прийнятних межах (3-4% ВВП).

Підписання нової програми з МВФ у найближчі місяці очікується після схвалення ВРУ необхідних законопроєктів. Завдяки новій програмі з МВФ, залученням офіційного фінансування та сталому інтересу нерезидентів до ОВДП триватиме щорічне зростання міжнародних резервів України, попри період пікових виплат за зовнішнім державним боргом. У 2020 році вони перевищать 29 млрд дол. США і продовжать збільшуватися у 2021–2022 роках.

Динаміка міжнародних резервів наразі показує позитивні тенденції. Як повідомляють в НБУ, міжнародні резерви України за підсумками січня 2020 року вчергове зросли майже на 1 мільярд, склавши 26 292,8 млн дол. США (в еквіваленті).

Варто зазначити, збереження інтересу іноземних інвесторів до українського ринку і подальша співпраця з МВФ обумовлять нарощування міжнародних резервів до більш ніж 32 млрд дол. США, прогнозують в Нацбанку.

Всі перераховані фактори свідчать про збереження на прогнозному горизонті позитивних тенденцій українського валютного ринку.

Держбюджет України у 2020 році

Затверджені параметри бюджету 2020 року передбачають доволі помірний приріст як доходів, так і видатків бюджету (на близько 10% у порівнянні з фактом 2019 року), а розмір дефіциту у співвідношенні до ВВП практично не змінюється та відповідає зобов‘язанням перед МВФ.

Водночас виконання плану доходів може бути напруженим, передусім в частині податкових надходжень. Це передусім пов‘язано з міцнішою гривнею та нижчою інфляцією у порівнянні з прогнозними показниками, на яких ґрунтувався бюджет. Це може зумовити менші надходження за податками з увезених і вироблених в Україні товарів відповідно. Також досить амбітними є плани щодо надходжень від акцизного податку на тютюнові вироби та рентної плати з видобутку газу.

Нагадаємо, недовиконання розпису держбюджету станом на лютий складає  13,8 млрд більшою мірою відповідно до об’єктивних та суттєвих змін макропоказників, зазначають в Мінфіні.

Утім, зазначають в НБУ, існують істотні компенсатори.  По-перше, такими можуть бути понадпланові перерахування від НАК «Нафтогаз України» (як у вигляді податкових платежів, дивідендів та частини прибутку) внаслідок отримання ним компенсації від російського «Газпрому». По-друге, міцніша гривня дасть змогу зекономити на операціях з валютним боргом.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!