13 гривень зверху: що приховують українські АЗС і чому ними зацікавилася ТСК
09 Липня 2026 09:09«Ми все виконали і скинули ціни», — запевняють власники заправок. «Ви просто повернули собі надвисокі заробітки і сховали їх у мобільних додатках», — відповідає влада.
Тимчасова слідча комісія під головуванням народного депутата Олексія Гончаренка запросила великих нафтотрейдерів на чисту розмову. Засідання, де розбирали ціни на заправках, дечим нагадувало розмову сліпого з глухим. Поки світова нафта Brent стрімко падала до лютневих $71 за барель, на українських АЗС великих мереж ціни застигли намертво, зафіксувавши дзеркальне зростання аж на 13 гривень на літрі з початку весни.
Виправдовуючись обстрілами АЗС та старими запасами, компанії тихенько повернули свої чисті прибутки на докризовий рівень. В Антимонопольному комітеті стверджують, що заправки мають усі фінансові можливості опустити ціни вже сьогодні. А в Парламенті натякають: якщо добрих слів бізнес не розуміє, у хід підуть величезні штрафи.
Формула ціни від UPG: нафта, курс і трохи магії
Слухати пояснення нафтотрейдерів було цікаво. На папері їхнє формування цін виглядає як вища математика, де враховано все — від настрою на Близькому Сході до курсу валют у касах обмінників.
«Якщо говорити про ціноутворення загалом, то проводиться детальний аналіз світових цін на нафту, аналізуються коливання курсів валют (євро та долара), а також враховуються залишки нафтопродуктів, які є в наявності компанії станом на зараз. Додатково закладається вартість логістики та собівартість продукту. На основі цього комплексу даних і приймається рішення щодо ціни на заправці», — пояснив Володимир Мороз, виконавчий директор ПП «Укрпалет Систем», мережі АЗС UPG.
Проте щойно Головуючий ТСК озвучив реальні цифри, красива роздрібна логіка бізнесу посипалася перед сухою статистикою: у лютому бензин А-95 на UPG коштував 61,90 грн, а в липні — вже 73,90 грн. При цьому валюта за цей час майже не змінилася, а світова нафта навіть подешевшала. Пояснити, куди поділися «зайві» 12 гривень з кожної заправки, представник мережі експромтом не зміг, миттєво згадавши про якісь невраховані старі закупки.
«Оскільки ми не мали попереднього порядку денного з цими конкретними цифрами, мені складно оперувати ними детально без підготовки. Зауважу: наведені вами дані не враховують обсяги та собівартість тих залишків пального... Партія могла бути куплена умовно і по 50 грн, і по 100 грн. Ці залишки відіграють істотну роль у ціноутворенні на стелі».
У Комісії таку відповідь назвали відвертим «з'їздом» з теми. Депутати нагадали виконавчому директору дивовижну закономірність українського паливного ринку: на початку березня, коли на тлі кризи на Близькому Сході нафта пішла вгору, ціни на заправках підскочили моментально — за 3–4 дні. Тоді компанія чомусь не чекала, поки вимиються дешеві залишки, і переоцінила пальне, яке фізично ще навіть не доїхало до кордону. А от коли світовий ринок заспокоївся і пішов униз — система дала збій.
«Поняття “швидко” чи “повільно” є досить суб'єктивними. Коли світова ціна падає, нам все одно потрібен час, щоб реалізувати ті залишки нафтопродуктів, які ми вже викупити за старою, високою ціною. Ми оцінюємо обсяг цих залишків і лише на основі цього коригуємо ціну на стелі».
Спроба депутатів з'ясувати, скільки ж компанія реально заробляє «чистими» на одному літрі пального (навіть без прив'язки до довоєнного ліміту маржі у 5–7 гривень), прогнозовано вперлася у глуху стіну. Виконавчий директор мережі забарикадувався за формулюванням про «комерційну таємницю» і порадив писати офіційні листи, бо без головного бухгалтера розголошувати внутрішні надбавки на широкий загал нібито некоректно.
Коли ж фінансові виправдання остаточно вичерпалися, нафтотрейдери дістали свій головний залізобетонний козир — російські обстріли та збитки від руйнування інфраструктури, які бізнес змушений покривати самотужки.
11 гривень з літра: депутати порахували маржу прямо в залі
Втім, списати дорожнечу пального на розбомблені станції не вдалося: нардеп Юлія Яцик озвучила реальну статистику. З 444 заправок мережі пошкоджень зазнали всього 8 об'єктів. Тоді керівник UPG знайшов інше виправдання.
«Якщо не брати до уваги капітальні витрати на ліквідацію наслідків ворожих прильотів та відновлення зруйнованих АЗК, то інших масштабних форс-мажорів як таких немає. З об'єктивних чинників у загальній структурі витрат відбулося хіба що певне планове збільшення фонду заробітної плати працівників. Більше вагомих факторів я назвати не можу».
За тим головуючий ТСК змусив Мороза озвучити ціни дрібного гурту — тобто вартість, за якою UPG продає дизель великими партіями прямо з бензовозів, вже заклавши туди свій перший прибуток. Директор довго пручався, але назвав цифру — близько 64 гривень за літр. Порівнявши її з ціною на стелі, депутати самі вирахували реальний заробіток мережі.
«При цьому максимальна роздрібна ціна на дизель на стелах ваших заправок становить 74,90 грн за літр. Ось ми з вами наочно і вирахували поточну маржу. Зважаючи на те, що в оптову ціну компанія UPG вже заклала свій первинний комерційний прибуток і точно не торгує собі у збиток, чиста різниця між дрібним гуртом і роздрібним продажем на АЗС становить майже 11 гривень на одному літрі. Ця цифра суттєво перевищує ті ліміти у 5 та 7 гривень, які свого часу встановлювалися державою», — пояснив головуючий ТСК Гончаренко.
Після цього топменеджер увімкнув режим повної амнезії: він не зміг назвати ні відсоток чистого прибутку, ні динаміку націнки з початку весни, ні навіть обсяг виручки компанії за останні пів року. Окремою темою для суперечок став звіт про роботу нафтотрейдера до 2022 року. До повномасштабного вторгнення бренд UPG активно просував в Україні інтереси «Білоруської нафтової компанії» і забезпечував свій імпорт мінським пальним більш ніж наполовину.
За словами Мороза, 24 лютого 2022 року всі контракти з білорусами розірвали одразу. Проте депутати зафіксували важливий факт: залишки білоруського пального, які були в резервуарах UPG на момент вторгнення, потім ще довго продавали українським водіям у розпал паливної кризи. Перекриття цього каналу постачання свого часу паралізувало мережу, а зараз компанія, схоже, намагається наздогнати втрачене за рахунок покупців. ТСК готує офіційний запит до Антимонопольного комітету, щоб детально перевірити, куди йдуть ці 11 гривень націнки з кожного літра пального.
Юрист UPG і губернатор: випадковий родинний збіг чи просто збіг
Щойно депутати закінчили рахувати 11 гривень чистої маржі з кожного літра, як запросили до свідчень юристів компанії UPG. Адвокат В'ячеслав Бунечко, який прийшов захищати бренд, з порога спробував заплутати нардепів юридичними схемами. Мовляв, фірми «UPG» та «Немирів Ойл» пальним не торгують, а просто володіють майном і здають його в оренду єдиному оператору — «Укрпалет Систем». Головуючий ТСК , натомість нагадав, що Антимонопольний комітет давно бачить у них одну велику родину. Але головний сюрприз чекав попереду, коли зайшла мова про прізвище юриста. Прямо під час засідання депутати дізналися, що захисник нафтотрейдера є рідним братом Віталія Бунечка — чинного голови Житомирської обласної військової адміністрації (ОВА).
Збіг вийшов надто помітним, адже сам адвокат одразу підтвердив, що саме на Житомирщині у паливної групи UPG зареєстрований центральний офіс, працює величезна нафтобаза та розгорнута потужна мережа АЗК. Члени комісії спробували згладити кути — згадали, що компанія народилася в Коростені задовго до призначення губернатора, а сам юрист Бунечко раніше 20 років працював в «Укрнафті» і очолював там претензійно-позовне управління, а до команди UPG приєднався лише близько року тому. Проте осад у залі залишився тригерний.
Під кінець першої частини засідання паливних баронів з UPG попросили не розходитися і посидіти на гальорці — чекати на очні ставки з Антимонопольним комітетом. При цьому ТСК виявила дивовижну вибірковість ринку: з чотирьох викликаних «на килим» паливних гігантів до Верховної Ради прийшла лише UPG. Інші нафтотрейдери засідання просто проігнорували. Їх одразу попередили, що у разі повторного ігнорування Комісія діятиме суворо за Кримінальним процесуальним кодексом — аж до застосування процедури примусового приводу нафтотрейдерів за участю правоохоронних органів.
Секретаріат ТСК уже пакує листи щастя для всього паливного ринку. Нардепи обіцяють: після розмови з АМКУ коло підозрюваних у штучному роздуванні цін суттєво розшириться, а олігархам з бензоколонок доведеться або показати чесну маржу, або їхати на наступне засідання під конвоєм.
АМКУ визнав: наказати знизити ціни не може
Антимонопольний комітет України (АМКУ) запевняє, що працює не покладаючи рук. Щоправда, результати цієї роботи більше нагадують паперовий лабіринт. Виступ Голови АМКУ Павла Кириленка на засіданні ТСК почався з бадьорого звіту: виявилося, що ще до березневого вибуху цін у відомстві лежало 39 справ проти нафтотрейдерів. Але суспільству від цих проваджень ні холодно, ні жарко.
Голова відомства одразу поспішив зняти з себе відповідальність і прямо пояснив, чому АМКУ не збирається силою збивати ціни на стелах.
«Суспільство часто демонструє нерозуміння наших функцій: прямий контроль за встановленням, регулюванням чи обмеженням граничного розміру роздрібних цін на пальне не належить до повноважень АМКУ. Сьогодні роздрібний паливний ринок в Україні є вільним, державне регулювання цін відсутнє. Ціни формуються на основі ринкових механізмів».
Простіше кажучи: ринок вирішував і продовжує вирішувати. З початку кризи комітет закидав заправників паперами — надіслав аж 42 масштабні аналітичні вимоги. А вже 9 березня АМКУ почав розслідувати справу про можливу картельну змову. При цьому Кириленко офіційно заявив: класичних монополістів, які захопили понад 35% ринку і диктують усім свої умови, в Україні немає. Ринок роздроблений, а отже, карати за «зловживання монопольним становищем» нікого.
Коли депутати почали вимагати конкретні імена та частки ринку, керівництво АМКУ разом із держуповноваженою Ольгою Нечитайло виклало карти на стіл. Податкові звіти чітко підтвердили, хто насправді тримає українські бензоколонки і ділить мільярдні виторги.
Хто контролює українські АЗС: цифри, які озвучив АМКУ
Як показав аналіз АМКУ, у розпал кризи водії почали масово тікати на заправки державної «Укрнафти», де ціни були бодай трохи скромнішими. Проте святе місце порожнім не буває: за останніми даними, приватний гігант «ОККО» знову повернув собі абсолютне лідерство за обсягами продажів, а компанія UPG намагається не відставати.
Головуючий ТСК наказав розширити список «підозрюваних». Секретаріат отримав жорстку вказівку: додати до фінансових перевірок «БРСМ-Нафту» та «АМІК». Депутати налаштовані серйозно і збираються струсити звіти з кожного великого гравця, аби з'ясувати, чи не є їхні синхронні націнки звичайною змовою за спинами українців.
АМКУ перевіряє, чи не стала Ормузька протока універсальним виправданням
Розслідування картельної змови паливних гігантів, яке АМКУ розпочав 9 березня, обростає детективними подробицями. Голова Комітету Павло Кириленко відверто розповів про закриті «розбори польотів» із топменеджерами мереж на початку весняної кризи. Головне питання, яке очільник відомства ставив нафтотрейдерам, звучить напрочуд просто: чому у період з 5 по 10 березня на тлі загострення в Ормузькій протоці ціни на стелах підскочили синхронно й миттєво, хоча нафтобази були забиті старим, дешевим пальним?
За словами Кириленка, бізнесмени замість того, щоб розпродати старі запаси за чесною ціною, заклали нові ризики у поточний прайс. Пояснили це тим, що європейські НПЗ (зокрема, польський концерн ORLEN) одразу обмежили відвантаження. Мережам терміново знадобилися мільярди обігових коштів, щоб законтрактувати наступні дорогі партії.
Але найцікавіше АМКУ розкопав, коли детальніше вивчив реальні продажі.
Стела — для одних, справжня ціна — для інших
Згідно з верифікованими даними трьох найбільших приватних мереж країни («ОККО», «WOG», «Укрнафта»), офіційний прайс на АЗС створений для кого завгодно, тільки не для системних покупців.
- Випадкові водії (прямий роздріб): становлять усього 1,8% для дизеля та 3,6% для бензину. Це люди без додатків і карток лояльності, які просто заїхали і переплатили повну вартість.
- Мобільні додатки та лояльність: займають 26,2% у продажах дизеля та рекордні 60,6% у бензинах. Через систему індивідуальних знижок реальна ціна бензину для постійних клієнтів зазвичай на 3–5 гривень нижча за офіційну.
- Великий бізнес та держава (B2B / B2G): забирають левову частку ринку — 72% всього дизельного пального та 35,8% бензину.
«Я прямо запитував менеджерів на нарадах: "Виходить, ви штучно завищуєте ціну на стелі для пересічних громадян, щоб за рахунок надвисокої роздрібної маржі компенсувати свої збитки за корпоративними та державними контрактами, які ви не прорахували?"» — бідкався Павло Кириленко.
Як з'ясувалося, перед кризою мережі підписали довгострокові контракти з аграріями, перевізниками та держструктурами за фіксованою ціною (63–65 грн/літр). Коли світовий ринок злетів, заправники опинилися у пастці: закон забороняє піднімати ціну в держзакупівлях більш ніж на 15%. Щоб не збанкрутувати на оптових поставках, трейдери просто переклали фінансовий тягар на плечі звичайних українців, задравши роздрібні ціни на стелах. Офіційно власники АЗС це заперечують, запевняючи, що просто «балансують середню маржу». А на некоректне запитання голови АМКУ, чи готовий бізнес під час війни попрацювати «в нуль», щоб збити паніку, нафтові барони очікувано промовчали.
Коли у червні світова ціна на нафту нарешті пішла донизу, нафтотрейдери знову «забули» перерахувати цінники. 19 червня Кириленко зібрав керівників мереж на жорстку розмову. Аналітика показувала: ціни на заправках мали миттєво обвалитися щонайменше на 3,50–4,00 гривні. Проте падіння йшло по копійці в тиждень. Пояснення бізнесу було стандартним: «Ми спочатку маємо розпродати те, що купили на піку травневих цін».
В АМКУ розводять руками: змусити приватні компанії знижувати ціни директивно на вільному ринку вони не можуть — навіть у ЄС під час кризи антимонопольники не лізуть в регулювання. Проте Кириленко запевнив депутатів ТСК, що справу про картельну змову від 9 березня доведуть до фіналу. Якщо умисне затягування цін у червні або їх синхронний зліт у березні підтвердяться документально, на компанії чекають максимальні фінансові санкції.
АМКУ: пальне вже можна було здешевити на 3–4 гривні
Депутати спробували з'ясувати, чи законно паливники виправдовують дорожнечу прильотами по інфраструктурі. Кириленко підтвердив: відбудувати один сучасний комплекс з нуля коштує колосальних грошей, і ворог б'є по них свідомо. Свою роль грає і логістика — чим далі область від західного кордону, тим дорожча доставка. Проте списати все на війну не вдалося. Очільник АМКУ заявив: навіть із урахуванням руйнувань великі мережі мають солідний запас міцності і зобов'язані опускати ціни прямо зараз.
У червні АМКУ на цифрах довів паливним королям, що вони можуть безболісно скинути з кожного літра 5–6 гривень, а станом на липень цей чистий простір для зниження становить щонайменше 3–4 гривні. Заморозити маркетингові ігри та просто зробити ціну на стелах чесною бізнесмени відмовилися. Трейдери знову заговорили про те, що спочатку їм треба розпродати дорогі залишки, закуплені на піку травневої кризи.
При цьому в АМКУ визнають, що обсяги палива в країні зараз балансують на межі. Якщо до 2022 року нафтобази тримали недоторканний запас на 30 днів, то через постійні ракетні удари зберігати великі об'єми в одному місці стало небезпечно. Зараз операційні залишки мереж скоротилися до критичних 10 днів роботи. Тобто ризики у бізнесу є, але ТСК чітко зафіксувала: переплачувати за заплутані бонуси та штучно роздуту маржу українці більше не повинні. Наступний крок — за висновками розслідування картельної змови.
Копійка в копійку: як ОККО та WOG синхронно переписували цінники
Паливний блок засідання ТСК завершився повним розгромом офіційних версій нафтотрейдерів. Коли головуючий вивів на екран реальні цифри з українських заправок, уся «економічна обґрунтованість» високих цін розвіялася. Депутати зафіксували відвертий ціновий абсурд: мережі «ОККО» та «WOG» підняли ціни абсолютно синхронно, копійка в копійку.
Магія однакових цінників: лютий проти липня 2026 року
Найбільше ТСК обурив той факт, що цей стрибок на 13 гривень тримається на тлі стабільного євро, а світова ціна нафти Brent взагалі впала нижче рівнів кінця лютого. Поки світовий ринок котиться вниз, українські преміум-заправки просто «забули» оновити стели.
Головний секрет нафтотрейдерів: маржа у 10+ гривень
Кириленко спробував виправдати заправників, заявивши, що у березні-квітні через кризу в Ормузькій протоці їхні прибутки «впали вдвічі» порівняно з лютим.
Але головуючий ТСК одразу перемножив відсотки і назвав речі своїми іменами. Виявилося, що навіть після цього міфічного «падіння вдвічі» чиста маржа операторів становить значно більше 10,00 гривень на кожному літрі! Це в рази вище за докризовий державний ліміт у 5–7 гривень, який діяв до травня 2022 року.
Ба більше, голова АМКУ визнав, що протягом травня та червня їхня маржа повністю відновилася і повернулася на надвисокий докризовий рівень.
Добрим словом і штрафом: ТСК переходить до оборонних таємниць
Фінал паливного батлу на засіданні ТСК виявився жорстким. Головуючий прямо натякнув, що нафтотрейдери занадто довго жили у теплому вакуумі без серйозних санкцій, через що у них повністю атрофувалася «соціальна совість». Замість того, щоб беззаперечно виконувати превентивні рекомендації АМКУ та знижувати ціни, бізнесмени відзвітували: «Ми все виконали», хоча цифри на стелах кричали про протилежне.
«Знаєте, вибачте за таку алегорію, але добрим словом і пістолетом іноді можна добитися значно більшого, ніж просто добрим словом... 10 років без серйозних санкцій та гучних справ — це занадто великий термін. Ринок просто розслабився», — резюмував Гончаренко.
Одразу після цього Комісія перейшла до розгляду резонансної справи «Мідас», де випливли неочікувані деталі щодо торгівлі стратегічними технологіями під час війни.
Справа FirePoint: чому АМКУ поставив на паузу інвестиції з ОАЕ
Під час одного з минулих засідань ТСК головний конструктор оборонної компанії FirePoint Денис Штілерман влаштував скандал. Він звинуватив АМКУ у штучному блокуванні стратегічної інвестиційної угоди з Об'єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ). Мовляв, відомство навмисно водить компанію по колу. Голова АМКУ Павло Кириленко ці звинувачення заперечив, розкривши реальну хронологію таємного оборонного кейсу.
Виявилося, що на межі 2025–2026 років до АМКУ зайшов масштабний пакет документів. Компанія FirePoint вирішила викупити інше вітчизняне підприємство, яке виробляє унікальні двигуни для української військової техніки. Оскільки йдеться про зброю для фронту, справу слухали в суворо закритому режимі. Комітет заліз глибоко у звіти Міноборони, пройшов усі поглиблені фази перевірок і рівно два тижні тому офіційно надав українцям дозвіл на покупку заводу.
АМКУ заблокував заходження капіталу з ОАЕ в український ОПК
Кириленко пояснив, що паралельно з українською угодою в АМКУ залетіла зовсім інша заява — від іноземної структури. І тут стало небезпечно. З одного боку, українська компанія купує стратегічний завод двигунів, а з іншого — іноземний нерезидент намагається миттєво викупити вже цю нову об'єднану оборонну структуру.
Регулятор відверто занепокоївся, що унікальні технології для ЗСУ завтра продадуть за кордон:
«Я прямо запитав у підлеглих: якщо унікальну українську компанію та технології, які ми зараз виробляємо для фронту, завтра повністю викупить іноземна структура — де гарантії, що ця продукція не почне реалізовуватися в інші країни, замість забезпечення потреб ЗСУ? Ми не мали права продовжувати розгляд цього об'єднаного кейсу наосліп» — прокоментував Павло Кириленко.
У підсумку АМКУ розділив ці процеси. Українцям купувати завод дозволили, а от іноземному інвестору документи офіційно повернули із жорстким переліком запитань щодо безпеки України. Замість того, щоб надати відповіді, компанія-нерезидент просто зникла і нову заяву не подавала. Тож заяви про «довге коло» — це лише спроба бізнесу прикрити власну неспроможність відповісти на питання нацбезпеки.
