$ 41.99 € 49.48 zł 11.72
-3° Київ -6° Варшава +12° Вашингтон
Справа Артема Шила: чому топ-корупціонери СБУ не сідають у тюрми

Справа Артема Шила: чому топ-корупціонери СБУ не сідають у тюрми

25 Грудня 2025 17:58

Розслідування про корупцію в Службі безпеки України в медіа з’являються настільки регулярно, що стають схожими на щоденний бюлетень із перебігу хронічної хвороби. У країні, яка декларує боротьбу з корупціонерами це як хвороба, яка агресивно прогресує попри начебто призначене «лікування» у вигляді відсторонень та відряджень на паперові фронти.

У розслідуваннях маємо конкретні прізвища, документи, цифри, майно, оформлене на родичів, і дивні збіги, які важко пояснити звичайною зарплатою держслужбовця. Але не майже, а кожного разу історія закінчується однаково: розслідування є – реакції немає.

Керівництво СБУ реагує вибірково і часто не на суть фактів, а на медійників-розслідувачів. Коли назовні виходять дані про нерухомість «за безцінь», багатомільйонні активи тощо, суспільство чекає простого: перевірити. Натомість нерідко отримує інше: «рука Кремля», «ІПСО», «спроба дискредитації спецслужби». Це зручна логіка оборони – факти при цьому нікуди не зникають, але обговорювати їх стає ніби недоречно.

У результаті суспільство так і не бачить відповідей на прості запитання: звідки гроші, хто перевіряв, і чому ніхто не несе відповідальності.

Якщо після серії резонансних матеріалів про майно та можливі конфлікти інтересів у СБУ люди бачать мовчанку або «контратаку» про ІПСО, то виникає логічне запитання: СБУ захищає державу – чи захищає своїх? Бо спецслужба, яка не очищується, з часом перестає бути інструментом безпеки і стає фактором ризику: вразливою до шантажу, корупції та політичного використання.

Це не поодинокі історії. За останні роки в публічному просторі з’явилися кейси одразу кількох високопосадовців СБУ. Імена, звісно ж, різні, але схожі обставини і дуже однаковий фінал.

У центрі резонансних розслідувань

Ілля Вітюк, ексголова департаменту кібербезпеки СБУ

image

Питання до походження коштів на елітну нерухомість родини (зокрема квартира в Києві), невідповідність між стилем життя та задекларованими доходами.

4 вересня 2025 року суд обрав запобіжний захід генералу Вітюку у вигляді застави розміром 9 мільйонів гривень. Кошти було внесено через шість днів після рішення суду. Прозорого завершенні історії суспільство так і не побачило.

Віктор Доровський, очільник управління СБУ на Одещині

image
  • Питання до російського громадянства дружини, кіпрських бізнес-зв’язків з підсанкційними юристами, елітної нерухомості родини, а також переходу великих фармактивів до родичів під час війни.
  • У комунікації СБУ прозвучала версія про «шантаж ФСБ», що скидається на спробу змістити центр уваги з корупційного скандалу на «руку Кремля».

Іван Калабашкін, голова департаменту кібербезпеки СБУ

image
  • Родинне майно на величезні суми, оформлення активів на близьких, накопичення значних статків під час держслужби.
  • Після розслідування про майно родичів полковника Калабашкіна Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя посадовця.

Костянтин Семенюк, голова Полтавського управління СБУ

image

Покупки майна за цінами, суттєво нижчими за ринок, активи на родичів, продавці й контакти, які перетинаються з професійною діяльністю силових структур.

Артем Шило, заступник керівника департаменту захисту національної державності

image

Тут історія принципово інша: це не тільки майно та статки, а кримінальна справа за участі топ-посадовця Служби безпеки з неабияким послужним списком. Та ще конкретна сума збитків державі.

Версія НАБУ

За повідомленнями правоохоронних органів, організована група була створена ще у 2021 році з метою контролю фінансових потоків «Укрзалізниці».

Червень – грудень 2022 року: керівник групи через підконтрольних посадовців в УЗ забезпечив перемогу заздалегідь визначеної компанії у закупівлях силових трансформаторів. Постачання відбувалося за завищеними цінами. Вигідніші пропозиції інших постачальників просто відхиляли. Підставою слугував офіційний лист від СБУ за підписом самого Шила, де йшлося про нібито «загрозу державній безпеці». У суді підозрюваний виправдовувався професійною неуважністю – мовляв, таких документів підписував багато, тому в зміст особливо не вникав.

Компанія-переможець, за матеріалами, була пов’язана з РФ та Білоруссю, а білоруське громадянство «контролера» та зв’язки з РФ нібито проігнорували. Переможець через фірму в Болгарії закупив трансформатори в Узбекистані і перепродав УЗ майже удвічі дорожче.

Масштаби збитків

У березні 2025 року слідство було завершено, а цифри збитків шокували:

  • Трансформатори: майже 100 млн грн втрат для бюджету.
  • Кабельна продукція: понад 140 млн грн збитків через аналогічні махінації з цінами у 2021–2022 роках.

За даними НАБУ, угруповання Шила працювало за принципом класичного «бек-офісу»: за гарантовану перемогу в тендерах вимагали фіксований відсоток від суми контракту. Отримані кошти легалізували через оплату фіктивних послуг «салонів краси» та купівлю нерухомості класу люкс, вартість якої перевищила 155 млн грн.

Ідентифікація Шила

Правоохоронці у повідомленнях не завжди називають ім’я «керівника злочинного угрупування, але цього лідера проідентифікували публічно. Журналіст Олег Новіков, який веде паблік про справи НАБУ/САП, одним із перших назвав Артема Шила як фігуранта і ймовірного керівника групи, відтак керівник САП Олександр Клименко, за повідомленнями ЗМІ, підтвердив, що йдеться саме про Шила.

Хто такий Артем Шило

Шило працював в СБУ з 2012-го року, з 2016-го – у сфері протидії кіберзлочинам. У 2021 році він звільнився з СБУ і став радником Офісу Президента.

Влітку 2022-го Шило повертається в СБУ і очолює управління, яке відповідає за контррозвідувальний захист критичної інфраструктури та протидію фінансуванню тероризму.

Смотрящий за залізницею

В медіа Артема Шила називали «смотрящим за залізницею», пов’язували з менеджерами УЗ та впливовими контактами. Крім того, журналісти-розслідувачі стверджують, що Шило перебуває у дружніх взаєминах із заступником керівника офісу президента України Олегом Татаровим.

Розслідувачі писали також про майно родини. Маєток під Києвом, оформленим на батька, який теж працював у СБУ. Йдеться про котедж у «Золоче» (село Вишеньки) в Бориспільському районі.

За інформацією розслідувачів, станом на 2022 рік Шилу належали дві трикімнатні квартири в елітному ЖК «Новопечерські Липки». Ринкова вартість двох квартир сягає близько $720 тисяч доларів.

Його дружина Ірина у тому ж будинку мала двокімнатну квартиру вартістю 270 тисяч доларів та 360 кв. метрів комерційної нерухомості на $1,8 млн та ще 275 кв. метрів площі у клубному будинку в центрі Києва, на Тарасівській. Вартість – близько $950 тисяч 

Крім того, на неї були оформлені два автомобілі Mercedes сукупною вартістю $115 тисяч і Toyota Camry за $124 тисячі.

Що вирішив суд

3 та 4 квітня 2024-го у Вищому антикорупційному суді розглядали обрання для нього запобіжного заходу. Врешті у той же день, 4 квітня, Шило вийшов з-під варти - за нього внесли 30 млн грн застави.

Чому після всіх цих історій у СБУ ніхто не опиняється за ґратами? Бо це закрита система, де «своїх» не прийнято карати публічно, а будь-яке розслідування легше списати на ІПСО чи «руку Кремля», ніж розібратися по суті? Максимальне покарання поки що – тиша, переведення або нова посада без зайвих запитань. Тому сценарій повторюється знову і знову: журналісти знаходять факти, суспільство чекає відповідей, а система робить вигляд, що нічого не сталося.

Читай нас у Telegram та Sends