Справа на мільярд: історія перемовин між FirePoint та Тимуром Міндічем

На засіданні Верховної Ради під головуванням Олексія Гончаренка керівник оборонного гіганта FirePoint Денис Штілерман уперше розкрив шокуючі деталі: чому зірвалася мільярдна угода з Михайлом Міндічем, як компанію намагалися відгородити від токсичних VIP-акціонерів «китайською стіною», скільки насправді коштує антена у дроні і чому вітчизняні балістичні ракети офіційно називають... безпілотниками.

Угода на мільярд та «китайська стіна» для PEP: чому зірвалися перемовини з Міндічем

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради власник оборонної компанії FirePoint Денис Штілерман уперше детально описав фінансові параметри та причини зриву потенційної угоди з бізнесменом Тимуром Міндічем. Згідно свідчень керівника підприємства, взаємини з Міндічем базувалися на усному опціоні, який передбачав купівлю 50% акцій FirePoint із дисконтом у 20% від її ринкової оцінки.

Ситуація змінилася після того, як компанією зацікавилися іноземні інвестори. Представники Об'єднаних Арабських Еміратів оцінили FirePoint у $2,4 мільярда, відповідно до чого вартість опціону Міндіча автоматично зросла до $1 мільярда. За словами Штілермана, для реалізації цієї угоди перед потенційним покупцем було поставлено дві ключові вимоги: підтвердження абсолютно легального походження капіталу та створення правових механізмів ізоляції компанії від його статусу PEP (публічно значущої особи).

«Ми одразу висунули жорсткі умови: по-перше, транзакція мала відбутися виключно за рахунок легальних, так званих „білих“ коштів. Оскільки Міндіч не мав усієї суми особисто, він почав шукати пул зовнішніх інвесторів. По-друге, ми вимагали побудови чіткої юридичної структури — „китайської стіни“. Це було базовою вимогою наших міжнародних аудиторів, щоб компанія не отримала статус токсичної через наявність серед акціонерів пов'язаних із політикою осіб», — пояснив Денис Штілерман.

Як стверджує власник FirePoint, фінальною точкою у перемовинах стала спроба залучити до структури власності третіх осіб, кандидатури яких були неприйнятними для менеджменту оборонного підприємства.

«Угода остаточно закрилася і розпалася після того, як Тимур Міндіч та Олександр Цукерман назвали прізвище номінального акціонера, на якого планували оформити цю частку. Я категорично відмовився підписувати документи та мати справу з цією особою, на чому всі дискусії було припинено», — резюмував Штілерман.

Наразі, за даними компанії, FirePoint продовжує діяти в межах колишньої структури власності, а документи щодо можливого продажу часток іншим іноземним резидентам перебувають на розгляді в Антимонопольному комітеті України.

Вимушена спрощена кодифікація: балістичні ракети під виглядом безпілотників

Денис Штілерман визнав, що компанія змушена використовувати чинні регуляторні пільги для безпілотних апаратів, аби обходити застарілі та тривалі процедури кодифікації ракетного озброєння. Зокрема, мова йде про реєстрацію повноцінних балістичних ракет та ракет-перехоплювачів за документами як БпЛА.

За словами керівника підприємства, постанова уряду від березня 2022 року, яка максимально спростила оформлення для дронів, врятувала індустрію, проте ракетна програма юридично досі залишається заблокованою бюрократичними інструментами радянського зразка. Щоб не витрачати роки на збір погоджувальних паперів, розробники адаптують технічні описи під діюче пільгове законодавство.

«Вся ця система розквітла завдяки тому, що уряд у березні 22-го року дуже спростив кодифікацію виробів БПЛА. Більш того, всі наші балістичні ракети, всі наші перехоплюючі, ми зараз кодифікуємо як БПЛА. Тому що те радянське кодифікування, яке залишилось для ракет та для іншої військової техніки — це неможливо. Це роки, роки, роки і стоси непотрібних паперів. Дуже смішно, коли ми кодифікуємо свій FP-9 не як ракету, а як БПЛА з балістичним двигуном. Розумієте? Ну, ніби такий балістичний БПЛА», — заявив Штілерман.

Виробник запропонував офіційно поширити спрощену процедуру кодифікації на інші суміжні види озброєння, де немає фізичної присутності екіпажу чи пілота всередині комплексу (включаючи наземні роботизовані платформи та ракети).

Водночас така позиція викликала заперечення з боку членів профільної комісії. Народна депутатка Юлія Яцик звернула увагу на зворотний бік спрощення реєстраційних процедур, навівши як приклад нещодавні корупційні скандали з іншими типами озброєння.

«Я вимушена з вами не погодитися з тим, що спрощення кодифікації має виключно позитивні наслідки. На одному з минулих засідань ми розглядали питання спрощення кодифікації на мінометні постріли 122 і 80 калібру. Наш український виробник розробляв і поставляв їх по технічним умовам ще радянських часів, швиденько кодифікували аби як. І потім ми всі чули той гучний скандал з пострілами, які не долітають, а летять і падають через два метри від механізму відстрілу міномету. І зараз фігуранти цієї справи знаходяться в СІЗО», — зазначила Юлія Яцик.

У відповідь Штілерман підкреслив, що випадки з постачанням неякісних боєприпасів є поодинокими правопорушеннями, які не повинні зупиняти реформу всього оборонно-промислового комплексу. На його думку, без впровадженого у 2022 році спрощення процедур Україна взагалі не змогла б створити власну лінійку далекобійного та високотехнологічного озброєння. За підсумками обговорення, ТСК запропонувала компанії FirePoint надати свої детальні зауваження до профільного законодавства у письмовому вигляді для подальшого передання до Кабінету Міністрів.

Конфлікт із ЦПК: звинувачення у розголошенні оборонних таємниць

Окремим резонансом засідання ТСК став публічний конфлікт між оборонним підприємством та представниками громадськості. Денис Штілерман прямо звинуватив Центр протидії корупції (ЦПК). За словами керівника FirePoint, громадська організація розсилала до іноземних дипломатичних представництв внутрішні документи компанії, які становлять військову та комерційну таємницю.

Мова йде про несанкціоновану передачу конфіденційних даних, включаючи конструкторську документацію, карти льотно-технічних випробувань (КЛЕ), креслення та внутрішні кошториси виробництва. Штілерман повідомив, що за цим фактом Служба безпеки України вже відкрила та розслідує кримінальне провадження.

Головним наслідком цих дій, а також виходу розслідування журналіста Михайла Ткача, за твердженням виробника, став зрив міжнародних контрактів. Західні партнери та інвестори були змушені увімкнути жорсткі внутрішні протоколи комплаєнсу, що автоматично заморозило спільні проекти на місяці.

«Через ці листи до посольств та публікації у медіа наші іноземні партнери одразу запустили тривалі процедури перевірки комплаєнсу. Це прямо заблокувало міжнародне співробітництво. Як результат — реалізацію стратегічного проекту „Фрея“ було затримано на вісім місяців. Ситуація зрушила з місця лише у лютому 2026 року, коли прем'єр-міністр Норвегії особисто прибув на наш завод, щоб пересвідчитися у прозорості процесів», — заявив Денис Штілерман під час слухань.

Окрім затримки міждержавного проекту «Фрея», репутаційні ризики та юридичні перевірки безпосередньо вплинули на інвестиційні плани компанії в Євросоюзі. Керівництво FirePoint підкреслило, що саме через триваючий комплаєнс-аудит довелося суттєво відтермінувати юридичне оформлення та початок будівництва запланованого заводу з виробництва двигунів на території Данії. Наразі компанія очікує завершення офіційного розслідування правоохоронців щодо джерел та мотивів витоку службової документації.

Проект «Фрея»: розробка протиракетного щита за рахунок обігових коштів компанії

У ході засідання Штілерман також розкрив технічні та фінансові деталі проекту «Фрея», який позиціонується як створення доступного вітчизняного аналога зенітно-ракетних комплексів типу Patriot для перехоплення балістичних цілей. На сьогодні FirePoint є єдиною приватною оборонною компанією з українського боку, верифікованою для участі у цій програмі.

Незважаючи на високий статус розробки, фінансування оборонного проекту відбувається за специфічною схемою. Програма має офіційний міжурядовий характер — до неї залучені оборонні відомства Франції, Німеччини та Норвегії, а координацію з боку України здійснює безпосередньо Міністр оборони Рустем Умєров. Проте, як засвідчив Денис Штілерман, станом на травень 2026 року проект не отримує фінансових асигнувань ні з державного бюджету України, ні від західних партнерів. Усі науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) фінансуються виключно за рахунок внутрішнього обігового капіталу FirePoint.

Керівник компанії підтвердив, що перебуває на постійному прямому зв'язку з очільником оборонного відомства для оперативного вирішення логістичних та організаційних питань програми.

«Рустем Умєров особисто курує програму „Фрея“ з боку України. Ми перебуваємо у постійному робочому контакті. Але важливо розуміти: наразі жодного державного чи іноземного фінансування під цей проект немає. Абсолютно все — від креслень до перших випробувальних зразків — ми створюємо власним коштом, реінвестуючи прибутки від інших напрямків діяльності компанії», — повідомив Штілерман.

За планом розробників, головним індикатором для розблокування масштабних інвестицій та підписання міжурядових контрактів має стати підтвердження ефективності комплексу в реальних бойових умовах. Перед інженерним складом компанії поставлено чітке дедлайн-завдання: здійснити перше успішне бойове збиття реальної балістичної цілі на фронті до кінця поточного року. Лише після цього етапу очікується відкриття офіційних фінансових ліній від країн-партнерів.

Конфлікт навколо собівартості БПЛА FP-1

Найбільш предметна дискусія під час засідання ТСК, виникла довкола аудиту калькуляції та формування ціни на продукцію компанії, зокрема на безпілотні апарати моделі FP-1. Держава закуповує ці комплекси за ціною 2,5 мільйони гривень (орієнтовно $60 000) за одиницю, що викликало запитання у членів комісії щодо обґрунтованості таких витрат.

Народна депутатка Юлія Яцик, посилаючись на результати свого візиту на виробничі потужності підприємства, зазначила, що візуальна оцінка комплектуючих та вузлів апарату вказує на значно нижчу ринкову вартість матеріальної частини. На думку представників ТСК, витрати на компоненти одного дрона не мали б перевищувати $10–15 тисяч.

У відповідь Денис Штілерман категорично відкинув такі оцінки, наголосивши, що критично важливі високотехнологічні компоненти, які забезпечують роботу апарату в умовах радіоелектронної боротьби, купуються за світовими ринковими цінами й не можуть коштувати дешево.

«У нас одна лише RPI-антена коштує $16 000. Cкладові нашої продукції я не дуже бажаю розповсюджувати у відкритій частині засідання. Ви бачили, що лише базові вузли, які я перерахував, сумарно коштують уже понад $40 000. Найбільш коштовними елементами є двигуни та різноманітні системи навігації, які ми змушені імпортувати через те, що українські виробники поки не можуть повністю закрити наші потреби за обсягами», — пояснив керівник FirePoint.

Водночас керівництво оборонного підприємства визнало наявність розбіжностей із контролюючими органами та фінансовими аудиторами щодо нарахування прибутку. За словами Штілермана, середня планова рентабельність компанії зафіксована на рівні 21,52%, проте за двома державними контрактами виникли суперечки стосовно граничних меж прибутковості, які закладав виробник.

У результаті перерахунку та виявленого аудитом перевищення лімітів рентабельності (яка в окремих випадках сягала 27%), компанія FirePoint ухвалила рішення про врегулювання спору в досудовому порядку. Виробник офіційно підтвердив, що повернув до державного бюджету — безпосередньо на рахунки ДССЗЗІ та Агентства оборонних закупівель (АОЗ) — 20 мільйонів гривень надлишково нарахованих коштів із загального пулу замовлень, який складав 4 мільярди гривень.

Перевірки НАБУ: провадження щодо посадовців та статус компанії

Юридичний статус компанії FirePoint у кримінальних провадженнях НАБУ став фінальним питанням під час слухань. Провадження порушено за фактом можливого завищення вартості закупівель (ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом Кримінального Кодексу України).

У відповідь Денис Штілерман змістив акценти, зазначивши, що правоохоронні органи не висували безпосередніх претензій до керівництва чи акціонерів оборонного підприємства. За його словами, розслідування є фактовим і спрямоване на перевірку діяльності колишніх державних службовців, а не приватних виробників зброї.

Керівник FirePoint пояснив, що Контракти FirePoint вивчаються правоохоронцями в межах загального аудиту угод шести різних українських компаній, які постачали продукцію за державними програмами.

«Немає такої справи проти нас. Є справа за можливе незаконне збагачення чиновників, які працювали в ДССЗЗІ або в Мінцифри. В рамках цього провадження вивчається можливе перевищення цін у шести українських компаній, і одна з цих компаній — наша. Але жодної справи проти нашої компанії, проти її керівництва чи проти її акціонерів не існує. Жодних підозр нікому не оголошували», — підкреслив Штілерман.

Простими словами

Денис Штілерман перед комісією намагався змалювати ситуацію так, ніби компанія завжди трималася осторонь політичних інтересів та токсичних зв'язків. Але сама кількість зустрічей Штілермана із Тимуром Міндічем, а їх, за свідченням керівника FirePoint, відбулося аж 15, ймовірно свідчить про глибоке обговорення умов, ціни та можливих форматів виходу в кеш.

Схоже, що крапку в цих затяжних торгах поставили не стільки принципові розбіжності щодо репутації партнерів, скільки поява арабських інвесторів із конкретною оцінкою у 2,4 мільярда доларів.

На другому поспіль засіданні ТСК Денис Штілерман намагався довести депутатам, що його компанія — не фірма-одноденка, а потужний гігант, який за власні кошти розробляє заміну комплексам Patriot та збирається будувати заводи в Європі. З цієї точки зору, всі внутрішні українські розбірки, «зливи» документів від антикорупціонерів, перевірки НАБУ та заплутані перемовини з Тимуром Міндічем — просто інформаційний шум. Проте саме цей шум зараз коштує компанії дуже дорого. Він лякає іноземців, зриває міжнародні перевірки та блокує реальний мільярд доларів від арабських інвесторів, який міг би піти на українську зброю. 

Нагадаємо, авіаційний інженер, фахівець з безпілотників Юрій Касьянов під час свідчень на засіданні тимчасової слідчої комісії, назвав технічним абсурдом заяви компанії FirePoint. Відомий розробник стверджує: в Україні немає ні заводів мікроелектроніки, ні доступу до ракетних технологій, а ринок діпстрайків штучно монополізований ділками, які видають прості конструкції за наукову революцію. 

Читай нас у Telegram та Sends