Дуров повідомив, що у Франції йому загрожує до 10 років ув'язнення
Засновник месенджера Telegram Павло Дуров повідомив, що у Франції йому загрожує більш як дюжина звинувачень, кожне з яких передбачає до 10 років ув'язнення. На його думку, французька влада використовує кримінальні справи для тиску на свободу слова та конфіденційність користувачів.
Про це Дуров написав на своїй сторінці у Телеграм.
Дуров зробив цю заяву на тлі рішення Міністерства юстиції США відмовити Франції у допомозі у розслідуванні соцмережі X Ілона Маска.
«У Франції я перебуваю під схожим розслідуванням: понад десяток звинувачень, кожне з яких передбачає до 10 років позбавлення волі. Пишаюся тим, що стою поруч з Ілоном Маском та іншими мішенями кампанії Макрона проти цифрових прав», — написав Дуров.
Французька прокуратура стверджує, що діє незалежно. За словами Дурова, прокурори підпорядковуються уряду у питаннях найму, звільнення та кар'єрного просування. Аналогічна залежність спостерігається і в поліції, яка часто надає слідчим суддям звіти, що вводять в оману. Тому він вважає, що уряд штучно фабрикує справу.
Чи можливо заблокувати Telegram в Україні
Втрата незалежності будь-якого месенджера викликає питання щодо безпечності його використання. Саме тому періодично в Україні виникають пропозиції по блокуванню зокрема Telegram, а також експерти розходяться у висновках важливості його збереження.
Сьогодні експерти сходяться на думці, що блокування Telegram не є можливим з технічної та політичної складової. Натомість головний виклик полягає у тому, аби держава та суспільство знайшли власний спосіб боротьби з ворожими пастками, не копіюючи методи рф.
«Я не думаю, що зараз є безпосередня загроза закриття Telegram. При владі є люди, які користуються і використовують Telegram в своїх інтересах. Предмету для дискусії я не бачу. Дискусія є, але закриття не буде. Українське суспільство різне. Воно не є однаковим. І в суспільстві є як противники, так і прихильники заборони Telegram», – сказав у коментарі UA.News політолог Володимир Фесенко.
При цьому, на думку Фесенко, рано чи пізно Telegram перестане бути популярним месенджером: «Не треба вигадувати, що Telegram – це єдине чи найшвидше джерело. Колись панував Viber, сьогодні він відходить у минуле. Так само з часом відійде і Telegram, без будь-яких примусових заборон».
Адвокат адвокатського об’єднання «Barristers» Михайло Бочевар зазначає, що в суспільстві тривалий час вважалось, ніби Telegram є «безпечною зоною». Але сьогодні закон дозволяє не лише штрафувати власників каналів, а й виносити судові рішення про повне блокування їхніх ресурсів.
«Порушення у сфері контенту кваліфікуються за декількома статтями Кодексу про адміністративні правопорушення: поширення неправдивих чуток (ст.1731), порушення законодавства у сфері персональних даних (ст. ст.18839 ), порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності( ст.512) та порушення законодавства про інформацію, рекламу, ЗМІ (ст.2123 ). Одна з найчастіших підстав для адміністративної відповідальності – поширення неправдивих чуток. Якщо канал публікує брехливу або принизливу інформацію про людину, це може підпадати під ст. ст.1731 КУпАП. На практиці суди розглядають адміністраторів навіть анонімних каналів як публічних поширювачів інформації й можуть накладати штрафи», - коментує експерт.
За словами адвоката, попри відсутність офісу Telegram в Україні, держава вже навчилася обмежувати доступ до небезпечних ресурсів. Одним із найвідоміших прикладів є справа проти мережі каналів, які курувалися російськими спецслужбами. Ще у лютому 2023 року суд заборонив в Україні популярні канали під назвами «Резидент», «Легитимный», «Картель» та «Сплетница», зобов’язавши інтернет-провайдерів заблокувати доступ до них. СБУ довела, що ці ресурси займалися підривною діяльністю за дорученням рф.
«Не варто забувати й про власні механізми Telegram. Компанія регулярно реагує на запити щодо каналів, які порушують закон або створюють загрозу. Якщо мова йде про шантаж, булінг, порнографію, фейки чи воєнну дезінформацію – адміністратор каналу або контент можуть бути видалені. І хоча Telegram є приватною компанією, вона все більше співпрацює з офіційними органами в умовах війни», – додає Михайло Бочевар.
Фахівець у галузі телекомунікацій Олександр Глущенко говорить, що у нинішніх умовах тотальний і швидкий як політичні заяви бан глобального сервісу неможливий.
«У світовій практиці існує кілька сценаріїв контролю над інтернетом. Перший – північнокорейський. В них мережа є фактично локальною (інтранет), а доступ до зовнішнього світу мають лише обрані. Другий – китайський. Китай пішов шляхом створення власної ізольованої екосистеми. Завдяки потужним локальним ресурсам вони повністю захопили увагу користувачів, а зовнішній трафік жорстко фільтрується «великим китайським фаєрволом». Більшість мешканців це влаштовує. Вони звикли до внутрішніх сервісів і просто не знають, що відбувається за периметром», – зазначає Глущенко.
Є ще і иретій варіант – російсько-іранський. Тут галузь почали регулювати не від самого початку, а вже в процесі її розвитку. росія пішла особливим шляхом після того, як вісім років тому не змогла здолати Telegram. Для мобільних операторів вони впровадили "білі списки". Коли мобільний інтернет вимикають, залишається доступ лише до обмеженого переліку ресурсів, а решта ресурсів просто не існує. Для дротових провайдерів розробили власний реєстр доменних імен.
«Зазвичай, коли ви вводите назву сайту, DNS-сервер підказує його IP-адресу. У російському реєстрі сотень популярних доменів просто немає. Якщо в росії спробувати зайти на YouTube.com без VPN, система відповість, що такого ресурсу не існує», – розповідає Глущенко.
В цілому він вважає, що акцент має бути не на заборонах, а на цифровій гігієні. Кожен має знати про ризики та використовувати базові інструменти захисту. Це двофакторна автентифікація та хмарний пароль. Це розуміння роботи цифрових платформ і які дані можна їм довіряти, а які ні.
«Це базова гігієна і нульова недовіра до цифрового світу, що унеможливлює пересилання через той самий Telegram чутливої інформації, документів, персональних даних, перевірка всіх підозрілих посилань чи пропозицій, більшість з яких – фішингові. Ці елементарні речі здатні зупинити більшість загроз», – коментує Олександр.
