Експерт пояснив, чому ШІ не замінює живого спілкування у вивченні мов — Fortune
Застосунки та штучний інтелект можуть допомогти опанувати лексику, граматику й відпрацьовувати окремі мовні навички, однак для справжнього володіння мовою необхідна взаємодія з іншими людьми. Про це повідомляє Fortune з посиланням на Тодда Г’юза, який навчає мовних тьюторів у Rosetta Stone.
За його словами, вільність мовлення не тотожна мовній компетентності. Вільність передусім означає, наскільки швидко й плавно людина говорить, тоді як компетентність охоплює читання, письмо, аудіювання та усне мовлення. Вона передбачає здатність зрозуміти співрозмовника, дібрати потрібні слова, точно висловитися та реагувати, коли розмова відходить від передбаченого сценарію.
Різні навички в одній мові
Г’юз навів власний досвід вивчення мов. Іспанською він розмовляє майже на рівні носія, французьку добре розуміє на слух і читає, але припускається помилок у говорінні. Данською він без особливих труднощів читає романи, водночас аудіювання та вимова залишаються для нього складнішими.
На думку фахівця, короткі ролики в соціальних мережах, де поліглоти замовляють їжу чи вітаються різними мовами, можуть створювати хибне уявлення про рівень знань. Вони демонструють окремий успішний епізод, але не показують, чи зможе людина підтримати розмову, обговорити абстрактну ідею або пристосуватися до несподіваної зміни теми.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Межі перекладу в реальному часі
ШІ здатен генерувати вправи, перевіряти письмові роботи та створювати тексти відповідно до рівня учня. Г’юз порівняв такі можливості з великою бібліотекою, яка завжди відкрита. Водночас він обережно оцінює перекладацькі інструменти, оскільки слова мають не лише словникові значення, а й культурні та соціальні відтінки.
Директор з продукту Duolingo Джем Кансу також зазначив, що переклад у реальному часі може допомогти зрозуміти співрозмовника в конкретний момент, але не замінює зв’язку між людьми, культурного розуміння та досвіду самостійного мовлення. Навіть точний переклад не підтверджує здатності людини продовжити діалог, поставити уточнювальні запитання або змінити відповідь відповідно до тону й формулювань співрозмовника.
Г’юз вважає, що саме під час живого діалогу учень одночасно слухає, формулює відповідь, стежить за реакцією іншої людини й адаптується до перебігу розмови. Такі невербальні сигнали та соціальні нюанси, на його думку, технології поки що не відтворюють повною мірою.
