Space.com назвав ZWO ASI174MM придатною для зйомки Сонця та Місяця
Астрономічна камера ZWO ASI174MM найкраще підходить для високошвидкісної зйомки Сонця, Місяця та планет, а не для традиційної астрофотографії об’єктів далекого космосу. Такий висновок зробив Space.com після двотижневого тестування пристрою разом із сонячним телескопом Sky-Watcher HelioStar 76Ha та монтуванням Solar Quest.
Камера оснащена монохромним CMOS-сенсором Sony IMX174 формату 1/1,2 дюйма з роздільною здатністю 2,3 Мп — 1936×1216 пікселів. Розмір пікселя становить 5,86 мкм. Пристрій має глобальний затвор, інтерфейс USB 3.0 та може записувати до 164,5 кадру за секунду за повної роздільної здатності у 10-бітному режимі. У 12-бітному режимі максимальна швидкість сягає 128,2 кадру за секунду.
За оцінкою видання, поєднання відносно великого сенсора, великих пікселів і високої частоти кадрів дає змогу охоплювати більшу ділянку поля зору, ніж багато планетарних камер із меншими матрицями. Це корисно для фіксації сонячних активних областей, протуберанців, філаментів і плям, а також для зйомки поверхні Місяця.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Глобальний затвор одночасно експонує весь сенсор. Це допомагає точніше зберігати форму деталей на Сонці й Місяці в умовах атмосферної турбулентності. Камера також розрахована на підхід lucky imaging: користувач записує тисячі коротких кадрів, а програмне забезпечення відбирає, вирівнює та об’єднує найчіткіші з них.
Для роботи з ASI174MM можна використовувати програми SharpCap і FireCapture, а також пакет ASIStudio від ZWO, доступний для Windows і macOS. Зокрема, ASICap призначена для керування камерою та запису відео у форматах SER або AVI, а ASIVideoStack — для оцінювання, вирівнювання та об’єднання кадрів. Водночас видання звернуло увагу, що нестиснені високошвидкісні відео потребують швидкого комп’ютера, підключення USB 3.0 і значного вільного місця на накопичувачі.
Для зйомки туманностей, галактик та інших слабких об’єктів далекого космосу модель менш придатна: за довших експозицій може з’являтися помітне підсвічування з одного боку кадру, а сенсор не має термоелектричного охолодження. Темнові кадри здатні частково скоригувати ці ефекти, однак не замінюють охолоджену камеру для астрофотографії далекого космосу.
