В Індійському океані знайшли найглибший цвинтар китів віком понад 5 млн років
Міжнародна команда науковців виявила у південно-східній частині Індійського океану унікальний підводний «цвинтар китів», який уже назвали найглибшим, найдавнішим і найбільшим із будь-коли знайдених подібних об’єктів.
Дослідники встановили, що некрополь розташований на глибині до 7 кілометрів під поверхнею океану.
Під час кількох глибоководних експедицій у 2023 році вчені ретельно вивчили та нанесли на карту територію, де зосереджені численні рештки морських гігантів.
Науковці виявили п’ять окремих місць із каркасами китів, серед яких знайдено скам’янілості та черепи, що належать як дзьоборилим, так і вусатим китам.
Особливе здивування викликав вік знахідок. Найдавніші кістки датуються приблизно 5,3 мільйона років, що робить відкриття одним із найважливіших у сфері морської палеонтології останніх років.
Такі підводні «цвинтарі» формуються після того, як тіла китів опускаються на дно океану. Каркаси стають джерелом поживних речовин для численних організмів, створюючи унікальні екосистеми, які можуть існувати десятиліттями або навіть століттями.
Під час досліджень учені також виявили різноманітних мешканців глибин, які живуть і харчуються на китових рештках. Серед них:
- голотурії (морські огірки);
- присадкуваті омари;
- солоні молюски;
- інші морські організми.
При цьому частина знайдених видів може бути абсолютно новою для науки.
На думку дослідників, збереженню кісток протягом мільйонів років сприяло одразу кілька факторів. Зокрема:
- висока щільність кісткової тканини, яка допомогла уникнути руйнування морськими червами;
- велика глибина залягання, що захищала рештки від покриття осадовими породами;
- тонкий мінеральний шар із морської води, який міг запобігати процесам деградації.
Водночас причини надзвичайно великої концентрації загиблих китів у цьому районі поки залишаються загадкою. Вчені припускають кілька можливих сценаріїв, однак остаточних пояснень походження унікального некрополя наразі немає.
Відкриття може допомогти краще зрозуміти еволюцію китів, розвиток глибоководних екосистем та процеси збереження органічних решток на океанічному дні протягом мільйонів років.
Раніше вчені з Каліфорнійського університету з’ясували, чому річки на Алясці раптово набувають яскраво-помаранчевого кольору — причина в токсичному залізі, яке вивільняється через танення вічної мерзлоти. Це не просто дивне природне явище, а наслідок масштабних змін клімату, які вже впливають на воду, рибу та цілі екосистеми. Дослідники попереджають, що процес може лише посилюватися.
