Вже у 2026 році тисячі ворожих дронів цілодобово полюватимуть на людей в усіх великих містах України, включаючи такі далекі від фронту населені пункти, як Львів, Ужгород або Чернівці. Про це написала відома волонтерка Марія Берлінська у своєму TG-каналі.
За її словами, такий прогноз звучить як фантастичний фільм. Але цей сценарій стане реальністю вже наступного року — а можливо і швидше. Тож уже зараз влада і суспільство мають готуватися до такого розвитку подій. Втім, зазначає Берлінська, насправді навряд чи хтось всерйоз розуміє загрозу та буде робити якісь кроки для її попередження.
Описана волонтеркою ситуація дійсно виглядає моторошно і апокаліптично. Є вірогідність, що Берлінська дещо згущує фарби та нагнітає ситуацію для того, аби емоційно вплинути на тих, хто ухвалює рішення, змусивши їх працювати активніше. Однак загалом хід думок волонтерки досить-таки правильний.
Справа в тому, що дронобудування у ворога дійсно розвивається шаленими темпами. Всі українці чудово бачать це: ночами із вікон своїх квартир і зранку, коли читають звіти Повітряних сил про чергову рекордну за кількістю запущених БПЛА атаку.
Виникають питання: чи дійсно вже в наступному році існує загроза масового «полювання» дронів на звичайних мешканців міст — і як Україна може цьому протистояти? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Кейс Херсона: дронове «сафарі» на людей
У своєму пості Марія Берлінська перш за все згадує приклад Херсону. Там влаштовується справжнє «сафарі» на людей, небезпека існує будь-якої миті. І це дійсно так: вже навіть західні ЗМІ пишуть про те, що на звільненому в 2022 році українському місті окупанти відробляють тактику перманентного терору за допомогою дронів.
У Херсоні загроза обстрілу стала щоденною реальністю — кожен поворот на дорозі, кожен вихід із дому може стати останнім. Місцеві мешканці почали називати те, що відбувається, «сафарі». Цей самий термін, абсолютно дикий по відношенню до людей, закріпився у пресі.
Раніше містяни намагалися виявити закономірність, хто саме може бути ціллю для удару: волонтери, мирні перехожі, автомобілі, велосипедисти, тощо. Але наразі абсолютно зрозуміло, що жертвою може стати хто завгодно. Росіяни в будь-який момент можуть запустити FPV‑дрони чи ті ж «шахеди», і часу зреагувати на небезпеку просто не буде.
Адже безпосередня близькість до фронту означає одне: час реакції складає лічені секунди. Сигнал тривоги надходить уже тоді, коли дрон летить прямо над головою — якщо не пізніше.
У підсумку людей у місті залишилось вкрай мало, школи і садочки зачинені, «швидкі» та рятувальні групи побоюються виїздити в деякі райони, бо навіть отримують попередження із російських пабліків — мовляв, всіх, хто потрапить у певну зону запуску, обстрілюватимуть, не розбираючись. Робочих місць нема, місто поступово руйнується, а разом із ним — спогади поколінь.
Цей досвід Херсона є попередженням для інших. Уже зараз FPV‑дрони долітають до Сум і Харкова, і в кожному місті дійсно можуть виникнути свої «сафарі» на людях. Людина, що крокує звичайною вулицею, не може бути впевнена, що не стане мішенню — а отже, захист громадян має стати безумовним пріоритетом для влади на всіх рівнях.
Від сотень до тисяч: масштабування дронової індустрії РФ
Минулого літа 100 ударних дронів, запущених по Україні за ніч, вважалися рекордом і викликали подив. Лише рік потому ситуація набула іншого масштабу: росіяни запускають 400 і більше дронів щоночі, застосовуючи нову тактику атак по українських містах. Останні тижні демонструють, що ескалація повітряних ударів постійно зростає. І якщо ця ситуация продовжить масштабуватися, то за півроку-рік одна повітряна атака зможе включати в себе 1000 і більше БПЛА.
Адже інновації не зупиняються, а лише розвиваються: від модернізованих «шахедів» у бік «мисливців» на базі штучного інтелекту. Експерти все частіше попереджають про загрозу «роїв» дронів, здатних на автономний пошук цілей — автомобілів, груп людей та навіть одиночних перехожих.
Це реальна загроза, яка в майбутньому може втілити образ техногенної антиутопії. Умовна «Матриця», де машини полюють на людей, які фактично живуть в укриттях під землею, ще кілька років тому була фантастикою. Та, на жаль, це може стати буденністю.
«Важливо, щоб представники влади, як центральної так і місцевої, вже шукали рішення і обладнували захист над містами. Вже зараз, станом на червень 2025 року. Тисячі дронів-убивць, які будуть цілодобово полювати за людьми — питання не десятків років. Питання буквально місяців. Я розумію, що це звучить як фантастичний фільм жахів. Але це наша реальність, за моєю оцінкою — вже в наступному, 2026 році. Гарна новина в тому, що до цього ще можна підготуватися, якщо почати прямо зараз. Погана — готуватись потрібно вже, і навряд чи хтось сильно готується», — коментує ситуацію Берлінська.
За такого стрімкого прогресу дронобудування локальні зони безпеки в Україні можуть стати рідкістю. Бо якщо ворог отримає тотальну перевагу в дроновому потенціалі, будь‑який регіон стане мішенню, і навіть ті умовно безпечні міста чи області, куди загалом нічого чи майже нічого за всю війну не залітало. А це — справжній апокаліпсис для мирного населення, інфраструктури, транспорту, тощо.
Протидія загрозам: що слід робити Україні
На гіркому досвіді країна вже навчилася тому, що запізнюватись із контрзаходами вкрай небезпечно. Сумнозвісні «шашлики на травневі» обернулися повномасштабним вторгненням та закритими кордонами, до чого майже ніхто з пересічних громадян не був готовим. Тож думати про загрози завтрашнього дня потрібно сьогодні, якщо не вчора.
Для комплексного захисту потрібен цілий арсенал технологій протидії. Наприклад:
- Автоматичні турелі із системами розпізнавання і прицілювання, що працюють у циклі 24/7;
- Зенітні дрони‑інтерцептори, здатні збивати ворожі БПЛА у повітрі;
- Дрони‑перехоплювачі, що можуть знищувати загрозу у авіапросторі — також у режимі реального часу;
- Електромагнітні установки й лазери, що виводять дрони з ладу дистанційно;
- Новітні комплекси РЕБ, які блокують засоби навігації — GEO, GPS, ГЛОНАСС — уражаючи штучний інтелект дронів;
- Озброєні купола‑сітки над вразливими об’єктами або міськими зонами, що фізично перешкоджатимуть зальоту БПЛА.
Усі компоненти новітнього захисту повинні працювати в інтеграції: розгалужені центри реагування, зв’язок і моніторинг у режимі реального часу. Це дійсно потребує тестувань, випробувань і пошуку оптимальних конфігурацій уже зараз. Важливо, щоб влада брала участь у координації, знаходила фінансування, залучала українських та іноземних розробників і промислові потужності.
Президент Зеленський нещодавно зазначив, що Україна здатна виробляти до 8 мільйонів дронів усіх типів на рік, включно з «дронами‑ППО» для захисту неба. Однак наразі ключова проблема, як і завжди, брак фінансів.
Так, технологічний потенціал у країни є, але без ресурсів реалізація залишається нездійсненним проєктом. Саме тому необхідно активізувати міжнародну допомогу, виділяти державне фінансування і створювати приватно‑державні партнерства для запуску масового виробництва.
Тобто вже зараз необхідні:
- Навчання та підготовка персоналу — операторів і технічних працівників — на всіх рівнях;
- Сприяння, а не «палки в колеса», стартапам і науковим центрам, гранти та програми підтримки тим, хто розробляє лазери, РЕБ‑системи, ШІ та автономні турелі;
- Масштабні навчання: спільні маневри підрозділів ППО, військових, волонтерів і місцевих громад — щоб визначити найефективніші алгоритми роботи;
- Покриття міст: стратегічні пункти, що насамперед потребують захисту — енергетична інфраструктура, лікарні, виробництва, житлові райони;
- Законодавчі ініціативи: врегулювання питань застосування автоматичних систем, імпорту‑експорту технологій, сертифікації засобів ППО;
- Фінансова трансформація: створення єдиного фонду або програми фінансування протидронової інфраструктури з участю міжнародних донорів.
Думки експертів
Військовий експерт, капітан ВМС США у відставці Гарі Табах скептично оцінює думки Марії Берлінської. На його думку, подібні прогнози нічим не підкріплені.
«Звідки волонтерка може таке знати? Якими є її джерела? Чи вона розбирається у цьому? Чому тоді ви ще рік тому вимагали більше танків, коли потрібні були дрони? В чому вона є експертом, яка в неї освіта? Що вона знає про лазерні військові технології? Ні я, ні вона, ніхто з нас не може бачити майбутнє, до того ж з точною датою. Чому те, про що ви кажете, станеться саме в 2026-му, а не в, наприклад, 2027 році — незрозуміло. У вас є сьогодні реальні проблеми, які слід було вирішувати ще вчора», — сказав Гарі Табах.
А от експерт зі зв'язку Сергій «Флеш» Бескрестнов налаштований куди більш серйозно і вважає загрозу реальною.
«Я оптиміст і б'ю на сполох тільки в крайніх випадках. Росія з такою динамікою рознесе нам всю країну «шахедами». Вони дуже масштабували виробництво, і ще масштабують. Якщо ми не почнемо діяти прямо зараз — нашій інфраструктурі, виробництву та оборонним спорудам кінець. Основний акцент повинен бути на масовому випуску БПЛА-перехоплювачів і навчанні військових по всій країні їх використанню + РЕБ + мала авіація. Часу у нас немає», — зазначив Сергій Бескрестнов.
Військовий ЗСУ, командир підрозділу розвідки Денис Ярославський також схильний серйозно ставитися до прогнозів волонтерки Берлінської.
«Думаю, пані Марія в своїх оцінках права. Навіть сьогодні, якщо ви знаходитеся десь у Харкові і увімкнете РЛС-радар — ви побачите, як багато над нами літає всього. Як багато розвідувальних дронів, наприклад. А якщо до цього в майбутньому додасться «материнка», тобто дрон, який розкидує інші дрони... Буде непереливки. Ми вже рухаємося в цьому напрямку. І ворог рухається в цьому напрямку. Цьому треба протидіяти вже зараз. Наприклад, для протидії «шахедам» вже зараз існують спеціальні дрони. «Крила», «квадріки». Останні менш ефективні через технічні особливості, але все одно — ми вже можемо це робити. Але треба збільшувати виробництво. І працювати над створенням альтернативних систем ППО, які збиватимуть менш помітні цілі. По цьому напрямку треба працювати значно ефективніше, ніж у нас це робиться. Бо потім стається по старій традиції: зима прийшла неочікувано», — впевнений Денис Ярославський.
Резюмуючи, слова волонтерки Берлінської справді звучать моторошно. Скоріше за все, вона дещо нагнітає інтонацію, але сутність її твердження все-таки досить слушна.
Адже дрони на наших очах стають зброєю масового ураження, і якщо не навчитися більш-менш ефективно їм протидіяти, ситуація стане кратно гіршою. Україна має розпочати це вже сьогодні: будувати захист, розробляти технології, мобілізувати до роботи фахівців.
Звичайно, не варто забувати про те, що найкраща протидія будь‑яким загрозам — це завершення війни. Але поки, на жаль, мирний процес відверто «буксує». Тому ще більш важливо захистити кожне життя тут і зараз. Бо безпека — це не абстракція, а конкретні заходи для її створення, і насамперед воля та організація.
