Після розкриття масштабної корупційної схеми, так званої «справи Міндіча», українці з тривогою дивляться на реакцію європейських союзників, від допомоги яких залежить виживання та подальший розвиток нашої країни.
Що думають європейські партнери про корупційний скандал у найвищих ешелонах української влади? Чому єдиним представником України, який не втратив довіру до ЄС, залишається наша бізнес-спільнота? Які українські проєкти можуть претендувати на фінансування ЄС? І чому Польща отримує вдесятеро більше грантових коштів, ніж Україна?
Про все це в ексклюзивному інтерв'ю UA.News розповіла Галина Хейло, президент Міжнародної платіжної асоціації (МПА), віце-президент Асоціації українських банків, голова Комітету з питань фінансів Польсько-української господарської палати (PUIG). Нещодавно вона повернулася з Брюсселя після участі в Європейському бізнес-саміті, а також після зустрічей з депутатами Європейського парламенту та представниками Єврокомісії.
Що думають у ЄС після великого корупційного скандалу в Україні
Європейці висловлюються з цього приводу дуже обережно, але доволі чесно. Ми спілкувалися з депутатом Європейського парламенту від Польщі Міхалом Кобоско (Michał KOBOSKO), який представляє Ліберальну партію, що разом із «Слугою народу» входить до «Альянсу лібералів та демократів за Європу». Він прихильник цієї партії та особисто президента України Володимира Зеленського. Але саме цей парламентар - практично єдиний, хто більш менш чесно і досить прозоро висловився з приводу корупційних скандалів в Україні.
Він підтвердив: усі засуджують корупцію, але цей скандал («Міндічгейт» — ред.) настільки жахливий, що «Європа зараз перебуває у своєрідній розтяжці».
З одного боку, вони розуміють, що на жодну секунду не можуть припинити допомогу Україні, ні на одну секунду. Вони чітко усвідомлюють, якщо в бюджеті України не буде грошей на фінансування оборони, фінансування армії, то війна дуже швидко закінчиться. І для Європи це буде просто величезна загроза. Вони розуміють, що Україна — буфер, який стримує цю колосальну загрозу для Європи.
Але з іншого боку, є словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо та прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, які мають зовсім інші інтереси і блокують масу рішень ЄС. Політичні корупційні скандали в Україні дають їм міцний фундамент для блокування євроінтеграції.
Загалом ситуація вкрай складна. Практично неможливо пояснити європейським платникам податків, чому їхні гроші осідають у кишенях українських чиновників. Європі стає дедалі важче це долати. Тому вони перебувають у такій «розтяжці».
Приїжджаючи до Брюсселя, ми завжди акцентуємо на тому, що Україна – це держава, яку потрібно фінансувати, якій потрібно допомагати, і яка є дуже перспективною для бізнесу. Ми розповідаємо, які ми гарні та чудові, які ми молодці. Але на тлі корупційних скандалів нам стає дедалі складніше апелювати до європейців. Хоча загалом євроінтеграція так чи інакше триває, ЄС продовжує підтримувати Україну фінансово.
Фото: Делегація із депутаткою Європарламенту від Швеції Карін Карлсбро
Україна та Євросоюз потрібні один одному
Одна з наших зустрічей була із депутаткою Європарламенту від Швеції Карін Карлсбро (Karin Karlsbro), яка є віце-президентом Комітету з міжнародної торгівлі. Вона реально вболіває за Україну та дуже багато зробила для нашої країни.
Карін Карлсбро вважає вільну торгівлю – економічною лінією життя України. І цю тезу вона пронесла через усю нашу розмову. Її дуже вражає, як український бізнес працює, попри війну, попри удари, відсутність електроенергії та інший колапс.
Вона стверджує, що «ЄС отримує більше вигод від вільної торгівлі з Україною, ніж Україна. Це статистичний факт». Водночас, за її словами, після виборів та оновлення Європарламенту посилилися настрої проти торговельних преференцій для України. Дедалі більше депутатів виступають «проти», і цю позицію важко долати. Карін Карлсбро також вважає вкрай негативною односторонню заборону на українську агропродукцію з боку окремих країн. Це порушує правила Євросоюзу, завдає шкоди Україні та ЄС.
Окремо порушували питання оборонної промисловості. Карін Карлсбро зазначила, що Україна має унікальний досвід та технології, особливо у виробництві дронів. Тому Євросоюз ризикує інвестувати у вчорашні технології, якщо не навчатиметься в Україні. Необхідно швидше адаптувати європейські механізми закупівлі та підтримки приватних оборонних компаній.
На думку Карлсбро, Євросоюз недостатньо зробив для України щодо фінансування. Вона чітко це озвучує. Євродепутатка вважає, що заморожені російські активи мають використовуватись додатково, а не замість фінансової допомоги. За її словами, є надія, що у грудні Рада ЄС ухвалить рішення щодо заморожених активів. Це забезпечить додаткову підтримку для України. Водночас у ситуації, коли країни Балтії та Північної Європи є лідерами підтримки України, інші держави могли б також робити більше у цьому напрямі.
Неприйнятною є величезна кількість лазівок у Євросоюзі для російських та білоруських виробників. Є думка, що експортні позиції деяких російських товарів до ЄС навіть зросли останніми роками. Карін Карлсбро виступає за блокування російського експорту, зокрема добрив, сталі, продукції хімкомбінатів. За її словами, доки Росія фінансує війну через експорт, санкції не можна вважати ефективними.
Водночас українські бізнеси не мають необхідної підтримки: вони рідко доходять до європейських фінансових програм через процедурні бар'єри, слабкі канали комунікації тощо. Тому Євросоюз має змінювати цей «майндсет», розглядати Україну як майбутнього члена та відкривати механізм фінансування для українського бізнесу.
Карін Карлсбро впевнена, що Євросоюз та Україна потрібні один одному. «Україна — не тягар, а стратегічна перевага Європи», — наголошує вона.
Технологічне співробітництво
У Брюсселі наша делегація провела дві зустрічі із представниками Єврокомісії. Зокрема, ми спілкувалися із єврочиновниками, які відповідають за програму Horizon Europe, у рамках якої фінансуються проєкти для підприємців.
Нам пояснили: Україна – повноцінний учасник Horizon Europe. Українці на рівних умовах можуть подаватись на всі конкурси, отримувати всі типи грантів. Наша країна має величезний, проте не реалізований потенціал. Наприклад, Польща отримує вдесятеро більше грантових коштів, ніж Україна. У Єврокомісії вважають, що українські проекти можуть залучати набагато більше грошей, ніж зараз.
У рамках Horizon Europe діє Європейська інвестиційна рада (European Investment Counsel, EIC) – це головне вікно для стартапів. Саме ця організація визначає, яким проєктам давати фінансування. Йдеться про гранти до 2,5 млн євро на розвиток стартапів, а також про інвестиції з equity (часткою власності EIC) до 10 млн євро. Також існує формат blended finance – змішаного фінансування. Є окрема лінія equity на 10-30 млн. євро, але там більш складний процес.
EIC підтримує всілякі інноваційні технології, але лише найцікавіші та найкорисніші. Важливе для України питання Dual Use — товарів подвійного призначення. Йдеться про дрони та інші технології, які можна використовувати не лише у військових, а й у мирних цілях.
EIC не фінансує військові проєкти, хоча надає гранти на технології подвійного призначення з упором на використання у цивільному житті. 2026 року планується відкриття Європейського оборонного фонду. Він розглядатиме проєкти Dual Use, які можуть бути задіяні в обороні. Тобто інноваційні оборонні проєкти також отримуватимуть офіційне фінансування.
Загалом EIC виділяє кошти на дослідження, розробку технологій, підготовку техноекономічного обґрунтування проєктів. Але не розглядає будівництво заводів, інфраструктури, модернізації об'єктів.
Важливо також почути, наскільки Євросоюз зацікавлений у співпраці з Україною у сфері технологій. По-перше, представники EIC наголосили, що бачили багато перспективних українських проєктів. Іноді вони недостатньо доопрацьовані, тому отримують низькі оцінки і не підходять під грантову політику. При цьому європейці розуміють, що Україна має унікальний військовий досвід і технології — все це конче потрібне ЄС.
По-друге, за оцінками експертів EIC, в українців «слабкість стала силою». Ми постійно переживаємо потрясіння, тому дуже адаптивні, інноваційні, швидкі у прийнятті рішень. І всі ці якості, всі ці проєкти дуже потрібні до Євросоюзу. Оскільки Євросоюз — це концентрація бюрократії, і всі процеси там відбуваються надто повільно.
Фото: Делегація разом із депутаткою Європарламенту від Польщі Мартою Вчісло
Як долати недовіру до українського бізнесу
Європейці визнають, що «український бізнес – не рівно українська держава».
У Єврокомісії зазначають, що у своїх грантових заявках українські підприємці намагаються згадувати рекомендації від «сильних цього світу» в Україні. Проте таке згадка, швидше, грає у мінус, а не в плюс. Чим більше бізнес буде відокремлюватися від держави, чим прозорішими будуть процеси, чим більшим буде наголос на практичний досвід і цінності рішень — тим більша ймовірність, що ці проєкти приймуть в ЄС.
Я дослівно процитую представників Єврокомісії, які дали пораду нашим стартапам: «Насправді єдиний спосіб отримати фінансування — це подаватись на гранти».
Фінансування логістики
Наша делегація також зустрілася із представниками структури Єврокомісії, яка займається фінансуванням логістичних проектів, пов'язаних із державою. Саме державні органи подають заявку на таке фінансування. А Єврокомісія із зовнішніми експертами перевіряє економічний зміст проєкту, його технічні параметри, дозволи та всі необхідні ліцензії.
Наприклад, для України є актуальними проєкти будівництва залізниць. ЄС фінансує лише європейську колію (1435 мм). Так звану «російську колію», шириною 1520 мм, не фінансують за жодного приводу, оновлювати її не будуть.
Взагалі Єврокомісія розглядає лише інфраструктуру, сумісну з вимогами ЄС. Наразі фінансують проєкт траси Люблін-Ковель – там оновлюють прикордонні ділянки. Кошти йдуть на нове ТО, модернізацію за європейськими стандартами, інфраструктуру КПП, паркування, цифровізацію, покращення логістики.
Також за гроші ЄС реалізують проєкт Мостиська-Львів: 81 км залізничної лінії поділять на дві паралельні. Одна лінія буде стара (1520 мм), а друга нова (1435 мм). Термін завершення – березень 2029 року. Роботи ведуть без зупинення руху стратегічної траси.
Щодо автодоріг та митниці, то Єврокомісія готова фінансувати лише прикордонні переходи, експрес-дороги, нові КПП, цифрові послуги для вантажівок, паркування та оптимізацію руху на обох сторонах кордону.
Були й інші приклади. Представник індустріального парку «Ковель Порто», який був у нашій делегації, поцікавився, чи може ЄС підтримати цей логістичний проєкт. Дізнавшись, що парк будується на державній землі, а отже, частково пов'язаний з державою, представники Єврокомісії підтвердили можливість розгляду фінансування. Таким чином, приватні проекти у транспортному секторі за участю держави також можуть претендувати на європейські гранти.
Варто зазначити, що ЄС готовий надавати 100% фінансування на унікальні дослідницькі проєкти. А також 75% — на інноваційні дії: на пілотні проєкти, демонстрацію технологій тощо. Вони готові давати гроші на логістику, мультимодальну цифровізацію терміналів, стійку міську мобільність, інфраструктурну стійкість, рішення для захисту клімату.
Фото: Делегація разом з європейським комісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом
Складне питання щодо просування інтересів України в ЄС
Безпосередній діалог з представниками ЄС дає можливість українському бізнесу звучати більш переконливо та показувати Україну у вигіднішому світлі. Однак, представляти інтереси держави, лобіювати наше просування в ЄС мають саме політики. Але хто це може бути? Навіть важко уявити.
Під час моїх частих візитів до Брюсселя я намагаюся переконувати європейських партнерів у тому, що «український бізнес — не рівно українська держава». Але насправді це не працює. Поясню на прикладі розподілу допомоги Ukraine Facility, у рамках якого основне фінансування, гранти та інвестиції передбачені через державний бюджет.
У представників бізнесу постає питання, чи можна обійтися без участі держави та зменшити корупційні ризики, щоб гроші не розікрали? Під час одного з візитів ми отримали відповідь: «Ви ж розумієте, що заради України політику ЄС ніхто не переписуватиме. А в політиці Євросоюзу чітко сказано, що ЄС розмовляє з представниками народу України як будь-якої іншої держави. Хто у вас є представниками народу? Кабінет Міністрів, Парламент, Президент. Ми можемо лише з ними розмовляти та працювати».
Підсумовуючи зазначу, що бізнес робить величезну роботу для просування України в ЄС, але у глобальному вимірі все залежить від державної політики та персонально політиків.
