Емоційне вигорання: що це таке та як з ним боротися

Емоційне вигорання: що це таке та як з ним боротися

17 Листопада 2022 17:44

У час повномасштабної війни велика кількість українців зустрілася з емоційним вигоранням. Постійний стрес, емоційне виснаження є причиною такого стану. У дні, коли є постійна загроза життю, з вигоранням не зіткнуться одиниці.

Що таке емоційне вигорання та як з ним боротися – розповіли для UA.NEWS психологи Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству.

 

Про синдром емоційного вигорання


Синдром емоційного вигорання, внесли в оновлену Міжнародну класифікацію хвороб, яку схвалили під час 72-ї сесії Генеральної Асамблеї охорони здоров’я. Документ набуде чинності з 1 січня 2022 року.

Пізніше у ВООЗ уточнили, що «Емоційне вигорання, не є хворобою, а професійним явищем. Емоційне вигорання включене до 11-го перегляду Міжнародної класифікації хвороб, як професійне явище. Воно не класифіковане як хвороба».

Історія терміну «синдром емоційного вигорання» починається з 1974 року, коли американський психолог  Герберт Фрейденбергер вперше звернув увагу на цей феномен, і описав його як «виснаження, що відбувається з людиною внаслідок різко завищених вимог до власних ресурсів і сил».

Синдром емоційного вигорання – це стан фізичного і емоційного виснаження, яке є результатом надмірної роботи, високих вимог до самого себе і постійного стресу. Проявляється як в формі фізичної втоми, так і в відчутті психологічної та емоційної виснаженості.

 

Симптоми синдрому вигорання


Синдром вигорання передбачає певні симптоми:

  1. Відчуття мотиваційного виснаження.

  2. Прагнення до ізоляції, зведення спілкування з іншими людьми до мінімуму.

  3. Відчуття втоми протягом дня.

  4. Підвищена дратівливість.

  5. Безсоння, важке пробудження вранці.

  6. Часті головні болі.

  7. Загальна асенізація (слабкість, зниження активності й енергійності).

  8. Зниження працездатності.


Найчастіше синдром емоційного вигорання пов'язують з перенапруженням або проблемами на роботі. Це може бути тривала праця в напруженому темпі, високі навантаження, зокрема емоційні, проблеми у спілкуванні з колективом, відсутність належної винагороди за роботу, криза цінностей тощо.

Такий стан може з'явитися і у молодих мам, і людей, що мають у житті багато стресових ситуацій та довгий час перебувають в стресовому стані. Статистичні дані показують, що частіше синдром виявляється у тих, хто кожен день має справу з людським фактором: лікарі, рятувальники, психологи, викладачі тощо.

 

Як собі допомогти


При синдромі емоційного вигорання можна собі допомогти.

  1. Проаналізуйте можливі причини, що призвели до синдрому емоційного вигорання. І обдумайте, як можна собі допомогти змінити, і покращити ситуацію.

  2. Чергуйте режим праці та відпочинку.

  3. Дайте можливість собі повноцінно висипатися.

  4. По можливості гуляйте на свіжому повітрі.

  5. Повноцінно харчуйтеся. Харчування повинно бути збалансоване, збагачене вітамінами.

  6. Піклуйтеся про себе.

  7. Виділяйте час для задоволення власних потреб.


Подумайте, що для вас є ресурсами? Яке заняття приносить задоволення? Можливо ви хотіли подивитися улюблений фільм, або потитати книжку? Сходити на масаж? Погуляти в парку? Але все не вистачає часу?

Так, часто ми витрачаємо багато часу на роботу, хвилювання, виконання обов’язків, піклування про інших, нехай і дуже близьких людей. Важливо знаходити баланс. Про себе також потрібно піклуватися.

Варто згадати про правила поведінки в літаку в надзвичайних ситуаціях. Спочатку мама чи тато надягає кисневу маску на себе, потім на дитину. Адже для того, щоб допомогти нашим діткам, близьким, клієнтам, пацієнтам та бути продуктивним, спочатку потрібно подбати про себе. Про своє фізичне та психологічне здоров’я.

Авторка: Надія Кибукевич


Читайте також:

Щоб нагадати світові, що таке втрата рідної домівки та снаряди у своєму місті - розповідаємо історії біженців, які ще в перші місяці війни покинули свої київські домівки та знайшли прихисток на Рівненщині.

Як планувати своє життя, коли надворі війна, а стабільності та визначеності немає зовсім - розповіла для UA.NEWS Ольга Павлова, психологиня Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству.

Під час повномасштабної війни багато людей на захоплених росією територіях ведуть як активний, так і пасивний опір окупантам. Кожен українець може підтримати протест своїх співгромадян. Йдеться навіть про банальне особисте повідомлення зі словами підтримки, але ще й про більш масштабні акції. Знайомимо вас із рухом Національного спротиву України та розповідаємо, як підтримати людей, які перебувають в окупації.